Дослідження території і соціальні мережі жертв трагедії: Центр «Бабин Яр» презентував свої проєкти

Публікація чорнового варіанту концепції майбутнього музею Меморіалу Голокосту «Бабин Яр», над якою працювала команда російського режисера Іллі Хржановського, викликала бурхливу публічну реакцію. 11 червня Наглядова рада Меморіального Центру Голокосту «Бабин Яр» презентувала свої проєкти. Запис онлайн презентації виклали в мережу 15 червня.

Макс Яковер, генеральний директор Меморіального центру, наголосив, що в роботі меморіалу почався «новий етап, більш креативний. зі створенням власного контенту».

«Наш проєкт стоїть на двох стовпах, – розповів Яковер. – Перший – це наука, яка створює знання. Другий – це контентна частина, яка знаходить мову донесення цього знання в тій формі, яка дозволить зрозуміти і співпереживати».

Креативні проєкти представляв Ілля Хржановський, який у листопаді 2019 року зайняв новостворену посаду художнього керівника центру.

«Дуже важливим у кожному музейному проєкті або художньому проєкті є образ. Образ, через який можна сприймати, відчувати, ті факти або ті історії, які ми розповідаємо, – пояснив Хржановський. – А розповідаємо ми, перш за все, людські історії, адже історія Бабиного Яру – це історія людей, що там загинули».

Учасники онлайн-презентації

Яка доля архітектурного проєкту?

На кінець червня Хржановський анонсував запуск сайту, де можна бути знайти інформацію про загиблих в Бабиному Яру людей. Точки, кожна з яких репрезентує людину, лягли в основу оновленого логотипу меморіалу. Історія кожної людини доповнюватиметься новим матеріалом. Наразі меморіал зібрав дані про 18 тисяч загиблих.

Архітектурний конкурс, проведений з ініціативи попередньої команди Меморіального Центру, за словами Хржановського, вимагає перепрацювання. Перший воркшоп для цього анонсовали вже в червні. Воркшоп проводитиме німецька компанія FaceEins, яка організовувала сам конкурс. До серії воркшопів обіцяють залучити не лише архітекторів, але й істориків, філософів, психологів, музейних дизайнерів і фахівці в історії пам’яті. Ці люди, за словами Хржановського, сформують образ музею, який згодом буде представлений в концепції і виллється в допрацьований архітектурний концепт.

Читайте також: Будівництво Меморіального центру «Бабин Яр» не вдасться завершити у 2023 році

Як досліджують територію Бабиного Яру?

Наразі меморіал займається вивченням історичних фактів і подій 1941 року та самої території «усіма можливими способами». Ці численні проєкти мають стати основою онлайн-музею, відкрити якой планують набагато раніше за безпосередній фізичний музей. На такій онлайн-платформі обіцяють створити місце для зворотнього зв’язку, чатів, розмов, дискусій, оцінок тощо.

«Наш основний жанр – це дослідження, але ці дослідження мають відбуватися в такій формі, в якій це могло б бути цікаво широкому колу людей», – розповів Ілля Хржановський. – Залучення людей, актуалізація теми через дію – це також наше важливе завдання».

Цього літа обіцяють запустити проєкт «Погляд у минуле» – експозицію під відкритим небом.  Сім монокулярів розташують в тих місцях, де фотографи Бабиного Яру робили свої знімки. Це дасть змогу відвідувачам території побачити, як Бабин Яр виглядав в різні часи в минулому.

Меморіал разом із Центром просторових технологій займається створенням макету Бабиного Яру, який може стати частиною постійної експозиції музеї. За словами Максим Рахманіка, архітектора-дослідинка, така 3D модель має ввібрати в себе всі документальні залишки про Бабин Яр, збагачені свідченнями очевидців. Основною метою дослідження є показати, як змінювався Бабин Як в часі. Як пояснив Максим, наразі вже «до кожного куща» відновили територію Бабиного Яру, де розстрілювали людей 29 і 30 березня 1941 року.

Оскільки, за словами Хржановського, розмова про минуле неможливе без розмови про теперішнє. Документальний проєкт «Розмова»  передбачає інтерв’ю з сучасниками і повинен показати, як трансформуються знання про трагічні події і як зникають або створюються нові міфи. Всі охочі можуть зареєструватися на інтерв’ю або ж самостійно вибрати запитання зі списку і зняти свої відповіді на них.

Проєкт «Бабин Яр: контекст» Сергія Лозниці

Ціллю проєкту режисера Сергія Лозниці є зібрати і зафіксувати у вигляді кінороликів, кінофільмів історичний контекст трагедії, зафіксований на плівці. Для цього режисер збирає всі доступні матеріали в архівах України, Німеччини і Росії, що мають стосунок до самої трагедії, прични трагедії і її наслідки. Ці матеріали стануть основою для епізодів тривалістю 3-5 хвилин, які з вересня викладатимуть у мережу. В епізодах не використовуватимуть голос за кадром і фонову музику. За потребою будуть лише інформаційні титри. Лозниця показав два чорнові епізоди – будівництво і наповеннення Бабиного Яру відходами цегляних заводів в червні 1959 року і відео, зняте 13 березня 1961 року, одразу після того, як прорвало греблю (Куренівська трагедія).

Скрин-шот із чорнових епізодів, які продемонстрував Лозниця

Читайте також: Держкіно дасть Лозниці майже 50 мільйонів гривень на фільм «Бабин Яр»

За що критикують проєкт «Історія майбутнього»? 

Проєкт «Історія майбутнього» представив російський письменник і журналіст Михаїл Зиґар. Автори хочуть «оживити історії жертв Бабиного Яру» за допомогою новітніх технологій. Глядачеві пропонують інтерактивний щоденник – «документалістика, в якій глядачі потрапляють у самий вирій  подій і яка можливість взаємодіяти з сучасниками трагедії»

«Час у щоденнику плине нелінійно: перша зустріч відбувається в сучасності, а далі ми просуваємося в часі назад, шматок за шматком збираючи цілісну картину. Час пливе за спіраллю та не має чіткого закінчення. Це безкінечна траєкторія пізнання, повернутися до якої глядач може в будь-яку мить, щоб пізнати щось нове про себе і для себе», – йдеться в ролику-презентації проєкту.

Глядачі самостійно вибирають персонажів, з якими бажають взаємодіяти, а також самі формують свою історію. Наріжним каменем проєкту, як повідомляють у презентації, є проблема вибору: «як тільки перед користувачем постають ті сам дилеми, як і перед історичним персонажем, оповідь перетворюється на справжній власний досвід».

«Повернути» загиблих пропонують, скажімо, створивши для них сучасну соціальну мережу. Прикладом такого «повернення» називають проєкт креативної студії «Історії майбутнього» 1917. Свободная история. На сайті у вигляді сучасної соціальної мережі показують події та постатей 1917 року. Автори назвають це «першою в світі соціальною мережею мертвих».

Також у ролику згадали інший онлайн-проєкт, присвячений 80-ій річниці Другої світової війни, який запустили в Польщі і веб-серіал на основі щоденників єврейської дівчинки Єви Гейман Eva Stories, який публікувався в Instagram у формі Stories. Серіал викликав бурхливу реакцію в Ізраїлі, але зрештою представник Яд Вашем визнав законним використання соціальних мереж для вшанування пам’яті жертв Голокосту.

Саме цей проєкт Меморіалу вже почали критикувати, попереджаючи про потенційні загрози домінування розважального над історичним, а також можливу фрагментацію історії та втрату контектсу.

«Існують ризики, що імерсивні та цифрові технології, на яких особливо наголошують у проєкті “Історія майбутнього”, інструменталізуватимуть досвіди людей, що загинули у Голокості або пережили його. Боюся, що межа між освітнім і розважальним може затертися», – розповіда «Хмарочосу» Наталя Отріщенко, соціологиня Центру міської історії. «Хоча я всіляко підтримую популяризацію наукового знання, мотивація наукового пошуку все ж таки не в тому, щоб “зацікавити” аудиторію», – пояснила дослідниця.

Крім того, Ілля Хржановський розповів про створення двох інтитутів на базі Меморіалу – Інституту вивчення Голокосту в Східній Європі та Інститут території та ландшафту пам’яті. А також заявив, що планує створити Художню раду меморіалу, до якої ввідуйть українські та міжнародні діячі культури і мистецтва. Художнік керівник також анонсував, що до участі в проєкті долучаться світові художники як-от Марина Абрамович, Борис Михайлов, Андрій Жолдак, Томас Оберендер тощо.

Також на початку зустрічі голова Наглядової ради Натан Щаранський представив нового члена ради – першого президента України Леоніда Кравчука.

Нагадаємо, що культурні діячі  в квітні закликали звільнити Хржановського з посади художнього керівника Меморіалу «Бабин Яр». Пізніше діячі написали листа до президента, прем’єр-міністра і мера Києва з вимогою взяти повну державну відповідальність за створення Національного меморіального комплексу в Бабиному Яру. У відповідь Меморіальний Центр запропонував представнику держави ввійти в склад Наглядової ради. Віталій Кличко наприкінці зустрічі заявив, що незабаром офіс президента назве людину, яка буде таким представником.

Читайте також: Що відбувається з Бабиним Яром: яка роль російських олігархів і режисера та української держави

• #історія
• #Бабин Яр
• #Пам'ять

Найпопулярніше за тиждень

В одній київській п’ятиповерхівці прописалися 2363 компанії

На Оболоні оновлять вулицю Богатирську. «Пасажири Києва» заявляють, що цей капремонт не потрібен

На Подолі забудовник перекрив парканами вулицю. У Київавтодорі пояснили, чому