Повені на Прикарпатті: що відбувається та які причини лиха (фото, відео)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24981 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

На Прикарпатті тривають масштабні повені, підтоплено понад 200 населених пунктів. Найбільше постраждали Івано-Франківська, Чернівецька, Львівська та Закарпатська області, повідомляє пресслужба ДСНС.

Банилів, Чернівецька область. Фото: Dronarium Украина

Повені призвели до руйнування доріг і зсувів. Мережею ширяться відео, на яких під ногами в людей розламується асфальт і утворюються прірви:

https://www.facebook.com/100012826086235/videos/958394244598103/

Станом на 25 червня рятувальники врятували 358 людей, евакуювали 610 та відселили 290. Зокрема, гелікоптером довелося танспортувати дві породіллі.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль порівняв нинішню повінь із повінню 1998 року на Закарпатті, проте вважає, що зараз наслідки значно легші. На його думку, цьому слід завдячувати дамбам і укріпленням, які збудували після повені у 1990-х.

Закарпатська область. Фото: ДСНС

Екоактивістка Яніна Лучейко повідомила, що на Верховині через зсуви зникло озеро Криве, яке користувалося популярністю у туристів. Вона зазначила, що це озеро утворилося в 2008 році так само під час повені. Вода забрала з карпатських річок усе сміття, яке через деякий час, як припускає екоактивістка, може опинитися в морі.

Фото: Maria Skumatchuk-Boychuk. «Ось таку вражаючу картину побачила вчора. Там були і меблі, і телевізор, і лінолеум, і килими», – пише авторка фото.

Повінь пов’язують із надмірною вирубкою лісів та порушенням екосистеми Карпат. Водночас науковці й екологи пояснюють BBC News Україна, що крім вирубки лісу є низка інших чинники.

https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA/videos/920382825144329/

Оксана Марискевич, провідний наукова співробітниця Інституту екології Карпат НАНУ перераховує їх:

велика кількість опадів за короткий час;
мала щільність лісових доріг, які мали б розосередити потоки;
несанкціонований відбір гравію з гірських річок;
спрямлення русел;
поганий стан берегів;
забудова у захисних зонах біля гірських річок та непотрібне цементування;
сильне засмічення річок. На думку науковиці, в цьому винні і місцеві мешканці, і місцева влада, адже не у всіх гірських селах налагоджений збір побутових відходів;
невиконання програми зі спорудження сухих водоутримуючих ємностей. Їх будують досить високо у долинах, щоб перехопити верхню хвилю, яка формується в горах. Тільки по програмі Тиси мало бути 52 таких ємності.