Чому в Гонконзі тривають протести, а Пекін порівняли з Москвою?

Цього тижня у Гонконзі набув чинності закон, виданий владою Китаю, що фактично позбуває місто правової незалежності у складі КНР.

30 червня, підписом лідера КНР Сі Цзіньпіня, набув чинності закон про національну безпеку Гонконгу. Закон «Про вдосконалення правової системи і правозастосовчого механізму Гонконгу», кінцеве тлумачення якого покладається на Пекін, значно розширює можливості китайських правоохоронних органів, та фактично дозволив КНР легально розміщувати в місті підрозділи китайських спецслужб. Злочини, що загрожують національній безпеці, тобто сепаратизм, тероризм та інші деструктивні дії, під які можуть підпадати, зокрема, акції протесту, відтепер можуть каратися довічним ув’язненням.

Окрім того, міська влада зобов’язується призначити спеціальних суддів для розгляду справ, що стосуються національної безпеки, в ході розгляду яких міський секретар юстиції може відмовити обвинуваченому в суді присяжних.

Focus цитує Le Figaro щодо змін, що стануть реальністю після набуття чинності закону: «До сих пір служби безпеки Пекіна діяли в Гонконзі в тіні, викрадаючи критично налаштованих людей, таких як продавці книг та популярні бізнесмени, щоб таємно вивозити їх на материк. Відтепер у них будуть повноваження для того, щоб проводити обшуки в будинках, звинувачуючи людей в тому, що вони ставлять під загрозу китайську “національну безпеку”».

Ухвалювати закон про національну безпеку Гонконгу в обхід місцевого законодавчого органу, Всекитайські збори народних представників почали 28 травня, тоді мешканці міста після тисячних протестів у місті, які поліція розганяла сльозогінним газом та арештами.

Цікаво, що остаточно закон набрав чинності в дуже символічну для регіону дату: першого липня, тут відзначають потрійну річницю – народження Комуністичної партії Китаю (1921 року), повернення Гонконгу зі складу залежних територій Британії до Китаю після 99 річної оренди (1997 року) та першу річницю протестів проти закону про екстрадицію, коли продемократичні активісти увірвалися в міський парламент (2019).

Першого липня 2020 року тисячі прихильників демократичних сил знову вийшли на вулицю з протестами. Правоохоронні органи затримали близько 300 людей, та застосовували водомети та сльозогінний газ для розгону натовпів.

Учасник протестів збирається використати гострий предмет проти поліцейського, що намагається затримати чоловіка під час мітингу проти нового закону про національну безпеку в Гонконзі 1 липня 2020 року. Фото: AFP

На заході засудили дії КНР та висловили свої занепокоєння щодо ситуації з Гонконгом, зокрема в Раді ООН з прав людини та Комісії ЄС. Європарламент видав (необов’язкову) резолюцію, в якій закликав Китай до відповідальності, у випадку, якщо закон таки буде прийнятий.

«Ми добре розуміємо що відбувається, для нас це критично, та ми дуже серйозно стурбовані цим», – повідомила очільниця Комісії ЄС Урсула фон дер Лейен.

Уряд Тайваню ще наприкінці червня запропонував гонконгцям гуманітарну допомогу та притулок. З першого липня почала працювати відповідна програма в рамках роботи Тайвансько-Гонконгської ради економічного та культурного співробітництва країн. Програма дозволить жителям Гонконгу, за бажанням, перемістити свій бізнес до Тайваню.

У США на набуття чинності закону відреагували рішенням припинити експорт військових товарів у Гонконг, починаючи з 29 червня, через те, що мегаполіс більше не вважають відокремленим від материкового Китаю. Про це стало відомо з заяви держсекретаря Сполучених Штатів Майкла Помпео. Натомість у Конгресі першого липня схвалили законопроєкт із санкціями щодо китайських компаній та громадян через прийняття закону про національну безпеку Гонконгу.

Уряд Великої Британії пообіцяв надавати гонконгцям право жити та працювати в Об’єднаному королівстві, а також британське підданство, як мешканцям колишньої колонії ВБ. Про це під час засідання уряду повідомив прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, звинувативши КНР у порушення домовленостей щодо Гонконгу.

«Це грубе порушення китайсько-британської спільної декларації, договору, поданого в ООН, та Основного закону Гонконгу», – зазначив він.

Фото: Getty Images

Напередодні переходу Гонконгу до КНР у 1997 році, Великобританія уклала з Китаєм угоду, що мала б гарантувати громадянські свободи міста та його незалежну судову й законодавчу автономію до 2047 року. Така угода між країнами зберігала б запропоновану в 1980-х концепцію «Одна країна, дві системи» тодішнім очільником КНР – Ден Сяопіном, щодо Гонконгу, Макао та Тайваню, за якою ці міста-регіони могли б зберігати свої капіталістичні економічні та політичні системи.

Останній колоніальний губернатор міста-регіону Кріс Паттен, вже назвав новий закон КНР «кінцем» гонконгської моделі «Одна країна, дві системи».

Однак тепер близько 300 тисяч гонконгців, що мають паспорти британського національного заморського підданства BNO (British National (Overseas) passports), та ще 2,6 мільйонів, які можуть подати заявку на його отримання, постали перед нелегким вибором: залишити мегаполіс та переїхати до ВБ, чи Тайваню, або ж лишитися в місті, де життя більше не буде так, як до цього моменту. Всього на території Гонконгу мешкають близько 7,5 мільйонів людей.

Західний світ вже висловив своє вкрай «глибоке занепокоєння» політичною ситуацією в Гонконзі. Focus цитує колишнього держсекретаря з європейських справ Португалії Бруно Макайса, який назвав події в Гонконзі «кримським моментом для Китаю». Трактуючи його слова таким чином, що останні рішення Сі Цзинпіння щодо Гонконгу та нехтування невдоволенням Заходу на тлі всесвітньої епідемії коронавірусу, в поширення якої також лунають звинувачення в бік КНР, вказують на те, що різниця між Москвою і Пекіном зникає. А наступною після Гонконгу «занепокоєння» викликатиме незалежність Тайваню.

Обкладинка: Протестуючі в Гонконзі скандують гасла під час мітингу проти нового закону про національну безпеку в Гонконзі 1 липня. Фото: AFP / Dale De La Ray