Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 195 днів. За цей час ми опублікували 25542 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Рижиков Андрій
Минулої осені я виступав на фіналі студентського архітектурного конкурсу STEEL FREEDOM з темою «Чому в Україні не будують знакові об’єкти». Причини досить прості:
- Гроші, а точніше їх відсутність. При їх наявності набагато простіше будувати знакові об’єкти – можна купити унікальну ділянку, винайняти іменитого архітектора, написати власну програму проектування або придумати новий матеріал. Спробуйте побудувати що-небудь без грошей.
- Норми. Саме ДБНи заважають будувати нормальні об’єкти. Щось в цьому напрямку, дійсно, змінюють, але багато в чому «совок» ще живий і поки не збирається йти
- Чиновники. Історія вічна як світ, і, сподіваюся, вона колись виправиться в Україні. Але поки бажання або небажання всього лише одного чиновника може застопорити і навіть зупинити реалізацію проекту.
- Закони. Дуже часто вони пишуться під конкретні цілі та компанії, тим самим не вирішуючи запити суспільства і не відповідаючи світовим трендам і тенденціям.
- ДПТ і генплани міст. Це абсолютно недолуга документація, яка дозволяє чиновникам імітувати бурхливу діяльність. Повірте, знакові об’єкти, коли є затверджений генплан і ДПТ, не з’являться ніколи.
Я щире вважаю, що всі ці перешкоди при наявності бажання і волі модна легко здолати. Але насправді всі знакові об’єкти – це випадковості. Ніхто спочатку не знає, чи стане проект знаковим і чи буде реалізований взагалі.
Donau Сity в Відні, La Defense в Парижі, AZCA Мадриді – це знакові фінансові центри, які символізують успіх і велич, але головне – є підтвердженням вируючого ділового життя міста і країни.
15 років в українській столиці носяться з ідеєю побудувати новий житловий, адміністративно-діловий та культурний центр, але все ніяк не складається. У розпал епідемії коронавирусу, коли столичні бізнес-центри спорожніли, а їхні резиденти зрозуміли, що так багато офісного простору їхнім співробітникам не потрібно, стало очевидно, що подібні проекти у нас не з’явиться ніколи.
І знаєте, це дуже добре, що у нас з’явилася можливість під іншим кутом подивитися на існуючі та майбутні проекти. Якщо раніше акцент в так званому київському Сіті був на офісах, то в майбутньому нам потрібно розвивати тільки МФК (мультифункціональні комплекси). Живи, де працюєш, працюй де живеш – на локдауні ми, напевно, всі встигли оцінити якість цього підходу. За mixed-use (змішане використання територій), безумовно, майбутнє. Грамотно спроектований МФК сильно спрощує життя і звільняє мешканцям час для дійсно важливих справ. Адже час – той найцінніший ресурс, якого нам зазвичай не вистачає.
Спочатку для потенційного «нового міста» розглядалося кілька ділянок – на Рибальському півострові, Позняках і Теличці. Перша вже забудовується житлом, друга занадто «гаряча» для громадськості, а ось третя – ідеальна, на мій погляд, ділянка для створення наймасштабнішого в столиці МФК в дусі сьогоднішнього часу і з урахуванням нових потреб. І я радий, що ця ідея знову на слуху.
Багато років тому я брав участь в розробці проекту на Теличці. Спочатку це мав бути МФК, потім просто торговий центр, а незабаром сталася криза і проект заморозився, але зараз не про це. Це абсолютно унікальна територія для девелопменту:
- По-перше, там є невідкрита станція метро Теличка;
- По-друге, поруч вже зараз функціонує інтермодальний транспортний вузол Видубичі;
- По-третє, практично 200 гектарів, на яких можна побудувати ціле місто;
- По-четверте, є вихід до Дніпра;
- По-п’яте, що дуже важливо в українських реаліях, – розроблений ДПТ враховує велику кількість функцій під реалізацію такого масштабного проекту.
Так, зараз більшість території там займають заводи і підприємства, але практично всі вони готові переїжджати. Єдина проблема – це інженерні мережі. Незважаючи на те, що це промисловий вузол, з водою, каналізацією і теплом там все дуже погано. Більше того, навіть електрики в достатній кількості немає. І тут вже місто мусить зробити так, щоб інвестори захотіли розвинути такий проект – підвести комунікації, створити транспортну інфраструктуру, дати «знижки» і бонуси. І тоді така колаборація дозволить створити нове сучасне місто, в якому є все для комфортного життя, як люблять писати в рекламних буклетах житлових комплексів.
Я щиро впевнений, що ми вже на порозі якісних змін. Зібравши воєдино талант, віру і рішучість, ми точно зможемо створити знаковий об’єкт, про який буде говорити весь світ.
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції
