Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 288 днів. За цей час ми опублікували 26235 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Рижиков Андрій
Минулої осені я виступав на фіналі студентського архітектурного конкурсу STEEL FREEDOM з темою «Чому в Україні не будують знакові об’єкти». Причини досить прості:
- Гроші, а точніше їх відсутність. При їх наявності набагато простіше будувати знакові об’єкти – можна купити унікальну ділянку, винайняти іменитого архітектора, написати власну програму проектування або придумати новий матеріал. Спробуйте побудувати що-небудь без грошей.
- Норми. Саме ДБНи заважають будувати нормальні об’єкти. Щось в цьому напрямку, дійсно, змінюють, але багато в чому «совок» ще живий і поки не збирається йти
- Чиновники. Історія вічна як світ, і, сподіваюся, вона колись виправиться в Україні. Але поки бажання або небажання всього лише одного чиновника може застопорити і навіть зупинити реалізацію проекту.
- Закони. Дуже часто вони пишуться під конкретні цілі та компанії, тим самим не вирішуючи запити суспільства і не відповідаючи світовим трендам і тенденціям.
- ДПТ і генплани міст. Це абсолютно недолуга документація, яка дозволяє чиновникам імітувати бурхливу діяльність. Повірте, знакові об’єкти, коли є затверджений генплан і ДПТ, не з’являться ніколи.
Я щире вважаю, що всі ці перешкоди при наявності бажання і волі модна легко здолати. Але насправді всі знакові об’єкти – це випадковості. Ніхто спочатку не знає, чи стане проект знаковим і чи буде реалізований взагалі.
Donau Сity в Відні, La Defense в Парижі, AZCA Мадриді – це знакові фінансові центри, які символізують успіх і велич, але головне – є підтвердженням вируючого ділового життя міста і країни.
15 років в українській столиці носяться з ідеєю побудувати новий житловий, адміністративно-діловий та культурний центр, але все ніяк не складається. У розпал епідемії коронавирусу, коли столичні бізнес-центри спорожніли, а їхні резиденти зрозуміли, що так багато офісного простору їхнім співробітникам не потрібно, стало очевидно, що подібні проекти у нас не з’явиться ніколи.
І знаєте, це дуже добре, що у нас з’явилася можливість під іншим кутом подивитися на існуючі та майбутні проекти. Якщо раніше акцент в так званому київському Сіті був на офісах, то в майбутньому нам потрібно розвивати тільки МФК (мультифункціональні комплекси). Живи, де працюєш, працюй де живеш – на локдауні ми, напевно, всі встигли оцінити якість цього підходу. За mixed-use (змішане використання територій), безумовно, майбутнє. Грамотно спроектований МФК сильно спрощує життя і звільняє мешканцям час для дійсно важливих справ. Адже час – той найцінніший ресурс, якого нам зазвичай не вистачає.
Спочатку для потенційного «нового міста» розглядалося кілька ділянок – на Рибальському півострові, Позняках і Теличці. Перша вже забудовується житлом, друга занадто «гаряча» для громадськості, а ось третя – ідеальна, на мій погляд, ділянка для створення наймасштабнішого в столиці МФК в дусі сьогоднішнього часу і з урахуванням нових потреб. І я радий, що ця ідея знову на слуху.
Багато років тому я брав участь в розробці проекту на Теличці. Спочатку це мав бути МФК, потім просто торговий центр, а незабаром сталася криза і проект заморозився, але зараз не про це. Це абсолютно унікальна територія для девелопменту:
- По-перше, там є невідкрита станція метро Теличка;
- По-друге, поруч вже зараз функціонує інтермодальний транспортний вузол Видубичі;
- По-третє, практично 200 гектарів, на яких можна побудувати ціле місто;
- По-четверте, є вихід до Дніпра;
- По-п’яте, що дуже важливо в українських реаліях, – розроблений ДПТ враховує велику кількість функцій під реалізацію такого масштабного проекту.
Так, зараз більшість території там займають заводи і підприємства, але практично всі вони готові переїжджати. Єдина проблема – це інженерні мережі. Незважаючи на те, що це промисловий вузол, з водою, каналізацією і теплом там все дуже погано. Більше того, навіть електрики в достатній кількості немає. І тут вже місто мусить зробити так, щоб інвестори захотіли розвинути такий проект – підвести комунікації, створити транспортну інфраструктуру, дати «знижки» і бонуси. І тоді така колаборація дозволить створити нове сучасне місто, в якому є все для комфортного життя, як люблять писати в рекламних буклетах житлових комплексів.
Я щиро впевнений, що ми вже на порозі якісних змін. Зібравши воєдино талант, віру і рішучість, ми точно зможемо створити знаковий об’єкт, про який буде говорити весь світ.
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції
