Українці розповіли, як ставляться до декомунізації та Радянського Союзу (опитування)

Лише третина українців підтримує заборону радянської символіки та перейменування населених пунктів, названих на честь радянських діячів.

Дата публікації: 16.7.2020 Розділ: Новини Автор: Панченко Олександра

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 285 днів. За цей час ми опублікували 23538 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології провели загальнонаціональне дослідження на тему ставлення населення до заборони символів тоталітарного минулого.

Опитування проводили методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Загалом опитали 2000 осіб, віком від 18 років, що відповідає репрезентативній вибірці для дорослого населення.

Результати опитувань показали, що:

32% українців ставляться позитивно до рішення про заборону комуністичної символіки на противагу 34%, що не підтримують її. Ще чверть громадян відповіли, що ставляться до символіки байдуже.

Заборону комуністичної символіки радше підтримують у Західних регіонах – 45% та Центральних – 33%, ніж на Півдні – 22% та Сході – 24%. Окремо зазначають, що серед молодших груп респондентів (до 40 років) більше тих, кого не цікавить питання заборони комуністичних символів.

30% українців підтримують зміну назв населених пунктів та вулиць, названих на честь комуністичних діячів, тоді як 44% ставляться до цього негативно, а ще близько 20% — байдуже.

Позитивне ставлення до перейменування знову переважає тільки на Заході — 44% «за». Близько 50% опитаних на Сході та Півдні не підтримують перейменування топонімів. Статистика вікового розподілу показує, що більше негативних ставлень до перейменування висловлюють українці у вікової категорії 60-69 років — 47% для та старші за 70 років — 56%, натомість серед молоді відносно більше байдужих.

48% українців підтримали визнання діячів Української народної республіки (УНР) борцями за незалежність України. Негативне ставлення висловили 16%, та ще стільки ж — байдуже.

Зазначається, що не визначилися з відповіддю 20%. Позитивне ставлення до визнання діячів УНР висловлюють в усіх регіонах. Щодо балансу серед вікових груп, то серед людей старшого віку більше тих, хто не визначилися з відповіддю на це запитання.

34% українців підтримують засудження СРСР як комуністичного тоталітарного режиму, що здійснював політику державного терору, як це передбачено законодавством України. Протилежну думку має 31% опитаних, 15% висловили байдужість, а 19% — не визначилися з відповіддю.

Найбільше погоджуються із засудженням СРСР на Заході — 47% «за», у Центральному регіоні думки розділилися майже навпіл — 35% «за» та 31%» «проти. На Сході та Півдні більше негативних ставлень — 35 та 37%, а позитивних — 23 та 24% відповідно.

Відзначають, що серед людей молодшого віку традиційно більше байдужих, а серед людей старшого віку — тих, хто не погоджуються із засудженням СРСР. При цьому частка тих, хто позитивно ставиться до засудження СРСР, майже однакова серед усіх вікових груп.

В дослідженні окремо відмітили, що серед тих, хто погоджується із забороною комуністичних символів, 68% підтримують європейську інтеграцію України. Натомість серед тих, хто не погоджується із забороною комуністичних символів, переважають прихильники союзу з Росією чи неприєднання до жодного з союзів.