Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 317 днів. За цей час ми опублікували 26448 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Рижиков Андрій
Днями в Міністерстві культури та інформаційної політики України заявили, що в 2021 році почнеться «велике будівництво» в сфері культури – на майбутній рік заплановано відновлення 100 культурних об’єктів по всій країні.
На своїй сторінці у Фейсбуці профільний міністр написав, що проєкт готовий для розгляду міністерствами і буде представлений найближчим часом. При цьому на сайті відомства вже можна побачити перелік деяких об’єктів, де заплановано проведення масштабної реконструкції. Це, зокрема, Національний художній музей України, Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», Бережанський замок, оборонні стіни Жовкви, Палац Потоцьких в Одесі, Підгорецький замок, Національний заповідник «Хортиця» Миколаївська астрономічна обсерваторія, Національний заповідник «Софія Київська», Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань», замок Любарта в Луцьку. Яким ще об’єктам пощастить потрапити в ТОП-100, сподіваюся, незабаром дізнаємося. Тому що якраз перераховані об’єкти, перебувають не в найгіршому стані.
Звичайно, це супер-новина для України, яку, дійсно, чекали майже 30 років. В Україні величезна кількість прекрасних пам’ятників культури, від яких залишилися самі шматочки. Але відразу виникає кілька суттєвих питань:
1. Як відбиралися ці 100 об’єктів, ким і за яким принципом? Якщо ви почитаєте коментарі під публікацією міністра, то побачите, як багато небайдужих українців просить внести в цей список і «їхні» пам’ятки.
2. Яка сума буде витрачена на відновлення? Кожен об’єкт унікальний і вимагає різного фінансування, але навіть «середній чек» покаже, вистачить цих грошей чи ні.
3. Хто буде це робити? Адже це не просто реконструкція – це дуже складна реставрація. І, на жаль, в Україні залишилося дуже мало професійних реставраторів. А тих, хто вміє поєднати реконструкцію з новими нормами по інклюзивності, пожежкою і конструктивною надійністю, додавши нову функцію, вписавши все це в навколишнє середовище і зробивши це громадською зоною, можна взагалі перерахувати на пальцях однієї руки.
Відновлення 100 об’єктів – та ще й за рік, як можна зрозуміти з заяви, – це серйозний виклик. Проєктування і реставрація з усіма дозволами, узгодженнями, роботою фахівців, аналізом і так далі – реально довга історія. А як у нас часто буває: гроші виділили, тендер провели, почали проектувати і ось рік і закінчився, а значить, не витрачені гроші повертаються в бюджет. І ось тут дуже великий ризик, що хтось встигне увійти в реставрацію, розпочне роботи, а на новий рік держава не виділить грошей – через певні обставини.
Розконсервований об’єкт, залишений під відкритим небом, – це висока загроза його руйнування. Я дуже сподіваюся, що це дійсно намір, а не популістська заява. Ось тому так важливо знати відповіді на ці питання. Потрібно залучити фахівців, які зможуть адекватно оцінити перелік пам’яток і чи вистачить виділеної суми на всі 100 об’єктів. А якщо ні, то не гнатися за цифрами, а відновити 50, 30, або кінець кінцем 10 об’єктів, але зробити це якісно, правильно і не кинути на півдорозі.
З такими об’єктами, які заявлені в попередньому списку, просто не можна гратися. Якщо вже почали, треба йти до кінця. Нам дійсно нарешті потрібно почати відновлювати нашу культурну спадщину – як нашу пам’ять і як орієнтир самоідентифікації.
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції
