10 заходів Vision Zero: львівський урбаніст розповів, як зменшити смертність на дорогах (відео)

Головна ідея підходу Vision Zero полягає в усвідомленні того, що людям властиво робити помилки, а сама система помилятись не повинна.

Дата публікації: 31.7.2020 Розділ: Новини Автор: Стасюк Ірина

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 269 днів. За цей час ми опублікували 23431 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Silvan Arnet, Unsplash

Смертність на дорогах України залишається надто високою у порівнянні з рівнем смертності на дорогах європейських міст. Окрім занизьких штрафів та повільного запровадження автоматичної фіксації порушень, цьому сприяє інфраструктура.

Як зробити інфраструктуру безпечнішою, пояснює урбаніст Олександр Шутюк, співробітник «Інституту просторового розвитку», яке впроваджує у Львові принципи Vision Zero.

За офіційною статистикою, торік у дорожніх аваріях в Україні загинуло 3454 людини, травмовано 32 736. Головні причини серйозних аварій – перевищення швидкості та виїзд на зустрічну смугу. Українці сприймають ДТП як належне, як свого роду податок на швидкість. Проте низька смертність і травматичність на дорогах міст Європи свідчить про те, що цього можна уникнути.

Скріншот із відео Олександра Шутюка

Головна ідея підходу Vision Zero полягає в усвідомленні того, що людям властиво робити помилки, а сама система помилятись не повинна. Таким чином акцент робиться на влаштуванні безпечної дорожньої інфраструктури. Уперше стратегію Vision Zero почали запроваджувати у 1997 році у Швеції. За 20 років там майже вдвічі знизилася смертність.

Вузькі смуги руху у Ліоні. Скріншот із відео Олександра Шутюка

Шутюк перелічує 10 заходів, які сприяють безпеці.

1) Зменшення ширини смуг. Вужчі смуги не сприяють швидкому руху та змушують водіїв їздити обережніше. Крім того, що вулиця стає безпечнішою, вона стає більш багатофункціональною, оскільки завдяки звільненому місцю є можливість облаштувати паркувальну кишеню, додаткову смугу озеленення, велодоріжку тощо.

Порівняння ширини смуг на автобані в Німеччині та на вулицях у Львові. Зображення: Олександр Шутюк

2) Мінімум знаків. За відсутності знаків нічого не відволікає водія від того, на що слід звертати увагу у першу чергу – на пішоходів та інші автомобілі. Водій, який впевнений, що має пріоритет у русі, – менш уважний.

Обмежена кількість знаків на вулиці Стокгольма. Скріншот із відео Олександра Шутюка

Надмірна кількість знаків є типовою для організації руху в Україні. Скріншот із відео Олександра Шутюка

3) Розділення зустрічних потоків. Зустрічні смуги руху часом розмежовують зеленою зоною, аби фізично унеможливити зіткнення автомобілів, що рухаються назустріч.

Зелена смуга розмежовує зустрічні потоки. Скріншот із відео Олександра Шутюка

4) Викривлення траєкторії руху. Це також один із засобів заспокоєння руху. Так, у французькому Ґреноблі створили штучні вигини на центральному проспекті попри те, що вулиця абсолютно пряма: кожні сто метрів смуги руху перелаштовуються трохи ліворуч або праворуч. Водій змушений їхати акуратніше та уважніше, а також фізично не може розігнатися.

Скріншот із відео Олександра Шутюка

5) Острівці безпеки. Вони також діють як засіб заспокоєння руху, бо залежно від розташування змушують водія дещо змінювати траєкторію руху.

6) Каналізування потоків руху транспорту. Острівці фізично розділяють різні потоки, щоб не можна було когось підрізати. На фото нижче – бетонний розділювач між смугами руху біля школи у французькому Ліоні. Водії не мають фізичної можливості об’їхати автомобіль, який зупинився, щоб висадити дитину – його мусять чекати.

Скріншот із відео Олександра Шутюка

7) Антикишені: зменшують час, який потрібен для перетину проїжджої частини, а також покращують оглядовість водіїв, адже пішоходів не затуляють припарковані автомобілі. Антикишеня не обов’язково має бути паркувальним місцем, там можна розташувати велостійки або висадити дерева (на фото внизу).

Скріншот із відео Олександра Шутюка

8) Кільцеві перехрестя. Основна ідея полягає у тому, аби не можна було пролетіти перехрестя на швидкості по прямій траєкторії.

9) Підвищені переходи або неперервні тротуари. Вони діють краще, ніж «лежачі поліцейські», оскільки забезпечують безбар’єрність для пішохода, а також не псують автомобілі. Один із варіантів такої штучної перешкоди – «берлінська подушка». Це звужене підвищення, яке для легковика діє так само, як і лежачий поліцейський, але ширша вантажівка (наприклад, сміттєвоз) може його пропустити між колесами та проїхати не гупаючи.