У Великій Британії хочуть впровадити зонінг для будівництва. Як він працюватиме і чому його критикують?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 275 днів. За цей час ми опублікували 23482 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: Diego Vicente, Unsplash

Уряд Великої Британії планує запровадити зонінг, що стане найрадикальнішою реформою системи містопланування у країні з 1940-х років, повідомляє Bloomberg CityLab.

Зараз у Великій Британії девелопер не має автоматичного права забудовувати будь-яку вакантну ділянку землі. Рішення про забудову ухвалюють у кожному окремому випадку, тож все майже повністю залежить від місцевої влади.

Тепер території планують поділяти на три категорії: зона розвитку, зона оновлення та захисна зона. І якщо в останній діятиме мораторій на будівництво, то зона розвитку контролюватиметься найменше. Нове будівництво, яке відповідає критеріям даної зони, не потребуватиме індивідуального дозволу.

В опублікованих урядом пропозиціях до зони розвитку, серед іншого, пропонують включати колишні промзони та зелені зони, які прилягають до забудови.

Нові правила також скасовують дозволи на низку випадків оновлення забудови. Зокрема, не потребуватиме дозволу надбудова двох поверхів на будинку, зведеному після Другої світової війни. Власник може знести офісну або торговельну будівлю заради нової забудови, якщо приміщення не використовували шість місяців і більше.

«Родина зможе добудувати два поверхи до свого будинку та забезпечити необхідний простір для дітей або літніх родичів», – зазначив міністр житлового господарства Роберт Дженрік.

Уряд також планує скасувати норму, яка зобов’язувала девелоперів виділяти певну частку доступного житла у новій забудові. Натомість забудовники платитимуть новий податок, який ітиме на фінансування будівництва соціального житла та на інфраструктуру.

Загалом ідея зонування викликала хвилю критики з боку архітекторів, громадських діячів та місцевих адміністрацій.

Професор Майкл Едвардс із Школи містопланування Бартлетт зазначає, що уряд діє так, ніби житлова проблема залежить тільки від нестачі квартир. Справжня ж причина дефіциту доступного житла, на його думку, – не те, що містопланувальні норми заважають будувати девелоперам, а все більша соціальна нерівність, через яку відбувається перекіс на ринку нерухомості: адже багаті хочуть споживати все більше, а забудовники – зводити якомога більше дорогого житла.

«Ситуація посилюється тим, що заможні людей сприймають нерухомість як інвестицію та спосіб заощадження, а ще – через численні потоки іпотечних кредитів. В результаті вартість житла стрибає вгору, і люди не можуть його собі дозволити», – вважає професор.

Читайте також: Доступне житло: як працює система в Україні та світі

У 2013 році британський уряд вже запроваджував нові будівельні норми, які мали й негативний ефект. Тоді дозволили перетворювати офіси на житло без дозволів. Протягом 2015-2019 років з колишніх офісів було створено 60 тисяч нових квартир. Та 70% цих квартир виявилися тісними студіями, або, як сказали би в Україні, смартквартирами – деякі площею 16 квадратних метрів, деякі взагалі без вікон. Відсутність регулювання призвела до збільшення неякісного житла, більше схожого на фавели.

Читайте також: Можливості та проблеми зонінгу центру Києва: думки експертів