Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24975 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Ірина Бондаренко
Сьогодні в Європі стартує Європейський тиждень мобільності – тиждень заходів для покращення безпечних та екологічних способів пересування і міського простору. Цьогорічна головна ідея – «Мобільність з нульовими викидами для всіх, пересування без шкоди для довкілля», – базується на принципах Європейської зеленої угоди (European Green Deal), яка має на меті досягнути нуля викидів парникових газів до 2050 року.
Українські міста теж реєструють свої ініціативи на сайті Європейського тижня мобільності. Координаторка Тижня мобільності в Україні Леся Лойко з ужгородської ГО «Форза» повідомила, що Київ, Львів, Ужгород, Чернігів, Миргород і Ямницьке ОТГ теж зареєструвалися учасниками в цій міжнародній ініціативі, подавши перелік здійснених і запланованих заходів та офіційну заявку від мерії.
Рішення про те, що українські міста можуть подаватися на Нагороду Тижня мобільності (European Mobility Week Award) нарівні з європейськими містами, було прийнято цього літа. Насправді це велике досягнення, яке ставить українські міста на один щабель з іншими містами Європи. Міста змагаються за нагороду в двох категоріях: малі міста та великі міста. Для участі необхідно провести заходи протягом Тижня мобільності з 16 по 22 вересня, відзначити День без авто і покращувати міську мобільність. Подавати заявки на нагороду можна з 29 вересня – і я сподіваюся, українські міста не пропустять цю можливість. Ось з якими ініціативами українські міста могли би брати участь у конкурсі.
Львів продовжує поетапно відкривати реконструйовану Двірцеву площу. Відгуки про неї переважно захоплені. Одразу біля входу на вокзал – зупинка трамваю з платформами очікування, захищеними від сонця та дощу, але при цьому видимі наскрізь, що забезпечує відчуття безпеки пасажирам, що очікують. Всі підходи пристосовані для маломобільних людей: плавне підвищення зупичночної платформи від рівня землі до входу в трамвай, щоб не треба було застрибувати по сходинках, широке заниження бордюрів в нуль з розрахунком на прохід великої кількості людей, тактильна плитка. Багато відкритих водопроникних поверхонь та струмок до фонтанів підвищують спроможність зливової каналізації на випадок злив. Вулиця Чернівецька, що сполучає Двірцеву площу з Городоцького, також під реконструкцією зараз – її права сторона сторона виділена для руху громадського транспорту, де також передбачено рух велосипедистів. Пішохідний бульвар відділяє трамвайно-велосипедний простір від смуг для руху автомобілів.
Також цього року у Львові завершують будівництво велосипедних проектів на вул. Княгині Ольги та проспекті Чорновола – ці ключові артерії з’єднуватимуть північні і південні райони міста з центром. А ще у Львові працює аж два сервіси самокатопрокату – обидва місцеві стартапи. Ще дві міжнародні мережі планують зайти до Львова до кінця року.
До Тижня мобільності Львівська міська рада підійшла дуже грунтовно. Протягом усього Тижня з 16 по 22 вересня у Львові діятиме єдиний квиток на всі види електричного транспорту (тролейбус, трамвай) та вело- і самокатопрокати. За 125 грн. можна користуватися всіма цими видами транспорту безлімітно. Львівська міська рада прагне, аби ця ініціатива дозволила мешканцям спробувати різні види дружнього до довкілля транспорту, у тому числі й велопрокат Nextbike та самокатопрокат E-Wings.
Івано-Франківськ відкрив доволі велику нову пішохідну зону – площу Адама Міцкевича та вул. Лесі Українки, а міський велопрокат у Вінниці додав ще 10 станцій до мережі.
Додатково до цього велопрокат Nextbike у Львові, Вінниці, Харкові та Одесі пропонує знижки на велопрокат для працівників компаній, студентів та будь-яких інших груп від 20 осіб.
У чотирьох школах Житомира до початку навчального року встановили криті велосипедні парковки у рамках проєкту «TUMI: шлях до школи», кожна на 20 паркомісць. Вже у перший тиждень після встановлення школи надіслали фото велосипедів на парковках, пишучи, що кількість дітей на велосипедах зросла. У Вересівській школі, наприклад, порахували, що кількість школярів-велосипедистів збільшилася вдвічі, з 16 до 32, і велопарковка уже переповнена.
Велопарковка Вересівської школи 15.09.2020, фото: “TUMI: Шлях до школи”
У Миргороді почали новий етап будівництва велодоріжок. Планували завершити до Тижня мобільності, але наразі затримується. На фото – частина вулиці Гоголя з велосипедною доріжкою.
Облаштування велодоріжки на вул. Гоголя, фото: Миргородська мерія
Поряд з велодоріжками облаштовують тротуари з тактильною плиткою вздовж вулиць, на яких тротуарів не було. Провели реконструкцію частини старих тротуарів із їх розширенням, встановили освітлення саме для тротуарів, пандусів та занижених бордюрів. Підрахунок велосипедистів зафіксував збільшення частки користування велосипедом серед жінок: зростання з 35% до 40% велосипедисток порівняно з попередніми роками. Також провели оптимізацію маршрутів громадського транспорту.
Під час Тижня мобільності проведуть велопарад «Усі в білому», запланувавши у маршруті відвідування пам’ятних місць Миргорода, зокрема таких, до яких довго іти пішки та складно під’їхати автотранспортом, і нагородять переможців конкурсу озеленення, який проводили протягом останніх місяців.
Київ відкрив кілька кілометрів велосипедних смуг у центрі, а також намагається постійно евакуювати автомобілі, що паркуються на велосмугах та смугах громадського транспорту. Серед інших позитивних прикладів відзначають створення тимчасових велосмуг на мосту Патона, але це не офіційне нововведення задля покращення сталої мобільності, а спосіб зменшити навантаження на «втомлений» міст за рахунок звуження проїжджої частини. Втім, буквально за кілька днів до Тижня мобільності велосипедисти повідомили, що тимчасові велосмуги знову не функціональні – виїзд блокують 200-кілограмові блоки.
Обмеження проїзду на мості Патона у Києві, 15.09.2020, фото: Фейсбук-група «Білий велосипед»
Велопрокат Bike Now у Києві розширився до 350 станцій і 2000 велосипедів, ставши настільки популярним, що уже важко пройтися по місту і не зустріти жодного прокатного велосипеда.
До Європейського тижня мобільності місто пропонує скромний перелік заходів: на сайті Тижня заявлено про онлайн-тести і уроки Правил дорожнього руху для школярів, флешмоб фотографій на «альтернативному» транспорті. А от київський велопрокат Bike Now пропонує знижку 25% на місячний абонемент.
В останні роки у Кривому Розі теж почали звертати увагу на незручність міста для маломобільних людей – переважно завдяки вимогам громадських ініціатив, велоспільнот та об’єднань людей з інвалідністю. З’явилися занижені бордюри з тактильною плиткою на багатьох перехрестях, з’являється низькопідлоговий громадський транспорт. Громадський простір потроху пристосовують для людей, висаджують нові дерева, облаштовують зони відпочинку. Останніми роками відбулося кілька реконструкцій головних доріг, де облаштували 2,5 км велосипедних доріжок з обох боків вулиці та якісні елементи відведення дощової води.
Водночас, адміністрація міста виділяє 21 млн грн на реконструкцію підземного переходу замість підтримки уже наявного, облаштованого на час проведення реконструкції, наземного, що є більш зручним для маломобільних людей.
У Дніпрі відкрили реконструйовану набережну з широкою двосторонньою велодоріжкою та оновленою пішохідною зоною (2,5 км) з громадськими туалетами.
У Полтаві відмічають гарні тенденції у розвитку громадського транспорту: місто закупило 40 тролейбусів і 20 автобусів середньої місткості. Уже завершують будівництво нових велосмуг – перший з трьох пілотних проектів вже реалізовано на 90% (додаткових 3 км велосмуг на вул. Яківчанській, лишилося облаштувати знаки і частину маркування).
А що в ЄС?
Порівняно з українськими ініціативами заходи у європейських містах, про які згадують у прес-релізі Тижня мобільності, виглядають навіть скромнішими, хоча це найімовірніше результат карантину.
Місто Лахті у Фінляндії буде святкувати Тиждень за допомогою пішохідних турів, воркшопів та семінарів щодо важливості сталої мобільності. Організують день прибирання, коли мешканців запросять допомогти з прибиранням сміття у громадських просторах міста.
Сезена в Італії збере відгуки від місцевих мешканців щодо їхніх особистих планів сталої мобільності, а іспанська Жирона роздаватиме безкоштовні сніданки для тих, хто поїде на роботу велосипедом. Місто організує пішохідні тури, майстерні по обслуговуванню велосипедів, виставку гібридних та електромобілів та покаже фільми по сталій мобільності.
Місто Ессен у Німеччині планує зробити перше розширення тротуару (парклет) та організувати воркшопи по безпеці руху і сталій мобільності, запустить нову електрозарядну станцію та встановить “розумне” освітлення вулиць.
Польський Гданськ організує велопоїздки по цікавих місцях, а у День без авто мешканці, які мають у власності автомобіль, отримають можливість скористатися громадським транспортом безкоштовно.
Містам України, що планують податися на Нагороду Європейського тижня мобільності наступного року, слід врахувати наступне:
- Протягом року необхідно впровадити у місті щонайменше одну постійну ініціативу з покращення сталої мобільності: пішохідні зони, велосипедна інфраструктура, єдиний квиток, смуги громадського транспорту, зони обмеженого в’їзду автотранспорту.
- Під час Тижня мобільності організувати заходи, спрямовані на інформування городян про сталу мобільність: воркшопи, відкриті уроки, вебінари, конференції, виступи на телебаченні та радіо.
- На День без авто (22 вересня) влаштувати святкування сталого і безпечного транспорту, наприклад, у пішохідно-велосипедних зонах, на кшталт колумбійської Ciclovia у Боготі.
- Мер міста має підписати Хартію Європейського тижня мобільності.
- Подати заявку може лише місто/ОТГ за підписом мера/голови або іншого офіційного представника.
Обираючи заходи з покращення мобільності, найкраще орієнтуватися на принцип Avoid-Shift-Improve:
- Avoid: Створити умови для зменшення потреби у кількості поїздок в місті, наприклад, плануючи місто компактно.
- Shift: Якщо все ж є потреба здійснити поїздку, то слід створити можливості для поїздок, що безпечні для навколишнього середовища та громадського здоров’я (велосипед, піша хода, електричний громадський транспорт).
- Improve: Покращувати технічні можливості громадського транспорту, переходити на екологічніше паливо чи електромобільність.
Більше про застосування підходу Avoid-Shift-Improve у плануванні міста та транспорту – на сайтах ініціатив, що підтримують розробку Планів сталої мобільності та інших заходів для безпечного і комфортного пересування містами.
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції
