Новий фонтан на Володимирській гірці – збільшена копія ювелірної мініатюри. Що з цим не так?
Дослідники пояснюють, що таке збільшення неприпустиме через різні пропорції для елементів у дрібній пластиці і в монументальній скульптурі.
Дослідники пояснюють, що таке збільшення неприпустиме через різні пропорції для елементів у дрібній пластиці і в монументальній скульптурі.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 121 днів. За цей час ми опублікували 24983 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
19 вересня на Володимирській гірці відкрили новий фонтан зі скульптурою Архистратига Михаїла. Замовником проєкту, схваленого Департаментом охорони культурної спадщини КМДА, є КП «Спецжитлофонд». Проте міський голова Віталій Кличко неодноразово наголошував, що реалізовано проєкт за меценатські кошти.
Як виявилося, з ідеєю виготовити скульптурну композиції фонтану до міської влади звернулася ювелірна компанія «Лобортас». Скульптура, яка з’явилася в центрі Києва, є точною копією ювелірної скульптури «Архангел Михаїл на дзвоні».
«Одна з базових речей для скульпторів (це для них настільки саме по собі зрозуміло, що навіть не обговорюється) — у дрібній пластиці потрібні одні пропорції між елементами (фігурою, основою, додатковими елементами), у станковій скульптурі — інші, а в монументальній — треті», – пояснює «Хмарочосу» Сергій Гірік, кандидат історичних наук.
За словами дослідника, у даному разі ми маємо механічне збільшення маленької інтер’єрної скульптури до розмірів монументальної: «Саме це і стало причиною розміщення упритул моделей Михайлівського собору, Андріївської церкви й Олександрівського костелу. На інтер’єрній скульптурі, де місця мало, це нормально. Інакше їх там просто не розмістити. На монументальній — неприпустимо, бо виникає нагромадження елементів».
Щоб краще зрозуміти неприпустимість збільшення ювелірної скульптурки історик пропонує таку аналогію: «Для порівняння можна спробувати збільшити на моніторі комп’ютера скан звичайної розмінної монети. Поки вона маленька, елементи на ній виглядають цілком естетично привабливо, а щойно збільшується на весь екран, елементи починають перевантажувати поле».
«Збільшена в розмірах дрібна пластика в жодному разі не є міською скульптурою. Це геть різне розуміння пропорцій, контексту, доречності, – прокоментував критик Костянтин Дорошенко. – Ювелірка та скульптура – різні мистецтва, в кожного свої цілі та засоби. Підміна їх призводить до естетичного нонсенсу. Просто кажучи – потворності. Загалом встановлений на території історичної пам’ятки Володимирська гірка фонтан ілюструє синдром Даннінга-Крюґера, як діагноз керівництва Києва та інтересантів з ювелірного цеху».
Синдром Даннінга-Крюґера – це когнітивне упередження, яке проявляється, коли люди через недостатню кваліфікацію роблять помилкові висновки та невдалі рішення, але не можуть цього зрозуміти через некомпетентність – Прим. ред.
Читайте також: Чи доречний новий фонтан із архангелом на Володимирській гірці? Відповідають мистецтвознавці, історики й художниці
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті