Новий фонтан на Володимирській гірці – збільшена копія ювелірної мініатюри. Що з цим не так?

Фото: прес-служба КМДА

19 вересня на Володимирській гірці відкрили новий фонтан зі скульптурою Архистратига Михаїла. Замовником проєкту, схваленого Департаментом охорони культурної спадщини КМДА, є КП «Спецжитлофонд». Проте міський голова Віталій Кличко неодноразово наголошував, що реалізовано проєкт за меценатські кошти.

Як виявилося, з ідеєю виготовити скульптурну композиції фонтану до міської влади звернулася ювелірна компанія «Лобортас». Скульптура, яка з’явилася в центрі Києва, є точною копією ювелірної скульптури «Архангел Михаїл на дзвоні».

Мініатюра на сайті ювелірної компанії

«Одна з базових речей для скульпторів (це для них настільки саме по собі зрозуміло, що навіть не обговорюється) — у дрібній пластиці потрібні одні пропорції між елементами (фігурою, основою, додатковими елементами), у станковій скульптурі — інші, а в монументальній — треті», – пояснює «Хмарочосу» Сергій Гірік, кандидат історичних наук.

За словами дослідника, у даному разі ми маємо механічне збільшення маленької інтер’єрної скульптури до розмірів монументальної: «Саме це і стало причиною розміщення упритул моделей Михайлівського собору, Андріївської церкви й Олександрівського костелу. На інтер’єрній скульптурі, де місця мало, це нормально. Інакше їх там просто не розмістити. На монументальній — неприпустимо, бо виникає нагромадження елементів».

Щоб краще зрозуміти неприпустимість збільшення ювелірної скульптурки історик пропонує таку аналогію: «Для порівняння можна спробувати збільшити на моніторі комп’ютера скан звичайної розмінної монети. Поки вона маленька, елементи на ній виглядають цілком естетично привабливо, а щойно збільшується на весь екран, елементи починають перевантажувати поле».

Фото: прес-служба КМДА

«Збільшена в розмірах дрібна пластика в жодному разі не є міською скульптурою. Це геть різне розуміння пропорцій, контексту, доречності, – прокоментував критик Костянтин Дорошенко. – Ювелірка та скульптура – різні мистецтва, в кожного свої цілі та засоби. Підміна їх призводить до естетичного нонсенсу. Просто кажучи – потворності. Загалом встановлений на території історичної пам’ятки Володимирська гірка фонтан ілюструє синдром Даннінга-Крюґера, як діагноз керівництва Києва та інтересантів з ювелірного цеху».

Синдром Даннінга-Крюґера – це когнітивне упередження, яке проявляється, коли люди через недостатню кваліфікацію роблять помилкові висновки та невдалі рішення, але не можуть цього зрозуміти через некомпетентність – Прим. ред.

Читайте також: Чи доречний новий фонтан із архангелом на Володимирській гірці? Відповідають мистецтвознавці, історики й художниці