Цьогоріч місцеві вибори відбудуться 25 жовтня. Загалом Київська міська виборча комісія зареєструвала 20 кандидатів на посаду міського голови столиці.
Серед них – 17 чоловіків і три жінки; 18 кандидатів від партії та два самовисуванці; кілька новачків у міській політиці та три людини, які вже очолювали Київ раніше.
Варто також зазначити, що на початок жовтня більшість кандидатів не представили своєї передвиборчої програми для Києва (або принаймні не представили так, щоб її можна було знайти у відкритих джерелах). У публічній дискусії критики залишається також в рази більше, ніж конструктивного діалогу про різні бачення майбутнього міста.
Зміст
Андрій Пальчевський (Перемога Пальчевського)
Олександр Попов (Опозиційна платформа – За життя)
Олексій Кучеренко (Батьківщина)
Олександр Омельченко (Єдність)
Борислав Береза (Еко-партія Берези)
Сергій Гусовський (За майбутнє)
Єгор Фірсов (Екологічна альтернатива)
Михайло Поживанов (Радикальна партія Олега Ляшка)
Максим Гольдарб (самовисуванець)
Діана Гранцева (самовисуванка)
Віталій Кличко,
кандидат від партії «Удар»
Про кандидата. З 1996 до 2012 року – професійний боксер, багаторазовий чемпіон світу у важкій вазі за версією WBC. У 2006 році почав політичну кар’єру та був обраний до Київради. Згодом Кличко очолив партію «УДАР» (Український демократичний альянс за реформи), а У 2012-2014 роках був народним депутатом за списком цієї партії. Був активним учасником Євромайдану.
Кличко вигравав вибори на посаду мера Києва двічі: під час дострокових виборів міського голови у травні 2014 року та на чергових виборах 2015 року. На той час кандидат мав політичний союз з Петром Порошенком. З 2016 року Віталій також очолив Асоціацію міст і сіл України.
У 2019 році Кличко мав конфлікт з керівником Офісу президента Андрієм Богданом, у результаті якого посади обраного міського голови та очільника КМДА планували розділити, звільнивши Кличка з останньої. Проте ситуація так і не отримала продовження.
Програма. Нової передвиборчої програми Віталій Кличко поки не опублікував, однак є її версії за 2014 та 2015 роки. Зокрема, очільник міста обіцяв впровадження нової транспортної схеми міста, пріоритет людини та громадського транспорту над автомобілем, відновлення Правил забудови Києва з метою припинення хаотичної забудови, недоторканність пам’яток культури, історії та природи, контроль за відкритістю та прозорістю тендерних процедур тощо.
Детальний аналіз передвиборчих обіцянок та реалізованих рішень можна знайти в матеріалі «Хмарочоса». Певні покращення у місті дійсно відбуваються, але Кличко здебільшого орієнтований на «вау-ефект», на швидкі та приємні проєкти – фонтани, парки, скляний міст, ремонти доріг (хоча до них теж є запитання фінансові та безпекові). При цьому більш складні та комплексні проблеми екології, інфраструктури, забудови відкладаються на другий план. Чимало позитивних змін (наприклад, велодоріжки та наземні переходи) відбуваються лише під тиском та наглядом міських активістів.
Декларація (2019 рік). В декларації кандидата з родиною, серед іншого, квартира (251 кв. м) та будинок (785 кв. м), колекція годинників, чотири автомобілі, мотоцикл, €1,6 млн на рахунку в німецькому банку та ще €6 мільйонів – позичені третім особам.
Сергій Притула,
кандидат від партії «Голос»
Про кандидата. З середини 2000-х працює радіо- та телеведучим. Серед найвідоміших проєктів – «Підйом» на «Новому каналі», «Файна Юкрайна», «Хто зверху». У 2016 році запустив власний україномовний гумористичний проєкт «Вар’яти-шоу». Крім того, був ведучим телепроєкту «Нові Лідери» на ICTV та кілька років поспіль вів український нацвідбір на Євробачення.
З 2014 року Притула займається волонтерською діяльністю та допомагає українським військовим на Сході. У 2019 році приєднався до «Голосу», однак не пройшов до Верховної Ради за списком партії. Після того, як вирішив балотуватися на посаду мера Києва, оголосив про завершення акторської кар’єри та вихід з проєкту «Вар’яти шоу».
Програма. Програма Притули називається «Київ без напрягів», чимало пунктів у ній перегукуються з обіцянками інших кандидатів: вирішити екологічні проблеми, розв’язати транспортний колапс, викорінити корупцію та забезпечити соціальний захист населення.
Серед більш конкретних та менш поширених обіцянок – інвентаризація всіх КП Києва з ліквідацією непотрібних, міська програма зайнятості для людей з інвалідністю, встановлення тисяч камер спостереження на вулицях, створення Музею агресії Росії проти України, впровадження принципів універсального дизайну в місті, розробка Генерального плану в інтересах киян, збільшення частоти руху громадського транспорту на 30% та швидкісний трамвай на Троєщину.
Програма також передбачає розвиток освіти і медицини, налагодження взаємодії з населеними пунктами в Київській області та нові правила для забудовників, що стосуються обов’язкової інфраструктури та паркомісць. При цьому про збереження історичних будівель не згадується.
Ірина Верещук,
кандидатка від партії «Слуга народу»
Про кандидатку. Отримала освіту перекладача, правознавця та державного управлінця, проходила службу на офіцерських посадах у Збройних Силах України. У 2010 році була обрана міською головою Рави-Руської (Львівська область) від партії «Сильна Україна» – і стала наймолодшою жінкою-мером в Україні. Пішла з посади у 2015 році.
У 2015 році Верещук стала співзасновницею Соціальної платформи «Важливий кожен», а у 2016 – президенткою Міжнародного центру балтійсько-чорноморських досліджень та консенсусних практик.
У 2019 році Ірину обрали до Верховної Ради за списками партії «Слуга народу». У ВРУ входить до Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Балотується на посаду міського голови після перемоги на внутрішніх праймеріз партії «Слуга народу».
Програма. У Верещук найбільша програма (з опублікованих на початок жовтня) – 15 сторінок, проте у ній багато тез на кшталт «сприятимемо», «залучатимемо громаду/бізнес», «стимулюватимемо», «посилимо контроль/ боротьбу» тощо.
Серед більш конкретних обіцянок – створення повноважної Громадської ради Києва – «Магістрату», яка обиратиметься методом випадкової вибірки; прив’язка заробітної плати чиновників до вимірюваних параметрів ефективності їх роботи (KPI); ініціація законодавства про міську агломерацію; створення спеціального фонду комунального соціального житла; відокремлення смуг громадського транспорту; спрощення та здешевлення процедури отримання громадянами евакуйованого автотранспорту.
У програмі Верещук називає також п’ять пріоритетних об’єктів будівництва у Києві: Бортницька станція аерації (реконструкція), сміттєпереробний завод, київська обхідна дорога, мережа перехоплювальних парковок на в’їздах до міста, муніципальне житло.
Більше про погляди кандидатки можна дізнатися з інтерв’ю «Хмарочоса». Крім того, огляд транспортної складової програми від транспортного експерта Дмитра Беспалова можна знайти тут.
Декларація (2019 рік). Верещук з родиною задекларували, серед іншого, п’ять земельних ділянок, квартиру (38 кв. м), три квартири в частковій власності і орендоване житло в Києві (95 кв. м). Крім того, в декларації автомобіль Toyota Camry і 130 тисяч гривень готівкою.
Андрій Пальчевський,
кандидат від партії «Перемога Пальчевського»
Про кандидата. Отримав освіту в Військовому інституті Міністерства оборони СРСР, згодом шість років працював в Лаосі перекладачем. У 1995 році безрезультатно балотувався в Державну думу Росії від «Партії любителів пива». Згодом переїхав до України, де займався бізнесом. Зокрема, Пальчевський є власником клініки «Євролаб». Саме у ній Володимир Зеленський здавав аналізи на наркотики під час виборчої кампанії 2019 року.
Крім того, у 2010 році Андрій кілька місяців був заступником Міністра України в справах сім’ї, молоді та спорту. А з 2011 року працював ведучим на телеканалах «Інтер» та «Перший Національний», згодом на «Прямому». Сьогодні він постійний політичний коментатор в ефірі телеканалів «112 Україна», NewsOne та «НАШ».
Програма. У «Стратегічному плані розвитку Києва» Пальчевський дає дуже конкретну обіцянку – відкривати 4 станції метро на рік. Серед інших пропозицій – запровадити муніципальні надбавки пенсіонерам з міського бюджету в розмірі не менше ніж 60% від пенсії, будівництво 14 нових дитячих садків щороку, повна реновація житлового фонду та окремі бюджети кожному району міста. На жаль, економічних обґрунтувань кандидат не додає.
Крім того, програма Пальчевського акцентує увагу на створенні безбар’єрного середовища, необхідності мораторію на кронування дерев, оновленні міських комунікацій, будівництві сміттєпереробного заводу, аудиті незаконно виданих дозволів і незаконно виділеної землі під забудову тощо. Окремо кандидат підтримував інвесторів банку «Аркада» та заявляв, що держава повинна добудувати їм квартири.
Олександр Попов,
кандидат від партії «Опозиційна платформа — За життя»
Про кандидата. З 1994-го по 2007 рік чотири рази обирався мером Горішніх Плавнів (Комсомольська) в Полтавській області. Колишній народний депутат VI скликання від «Партії регіонів» та міністр з питань житлово-комунального господарства. У 2010-2013 роках очолював КМДА замість обраного міського голови Леоніда Черновецького. Попов фігурує в судовій справі про силовий розгін Євромайдану 30 листопада 2013 року.
Програма. Назва програми «Киянам – нову якість життя» на сайті кандидата є, а ось самого тексту – немає. В одному з інтерв’ю Попов означив три пріоритетні для себе напрямки: підвищення доходів киян (в тому числі коштом муніципальних надбавок до зарплат і пенсій), вирішення проблеми заторів та розвиток медицини.
Крім того, Попов вважає, що четверта лінія метро має бути побудована зі швидкістю хоча б одна станція на рік, акцентує увагу на зношеності інженерних мереж та виступає за зменшення тарифів на комунальні послуги.
У кожній новині на власному сайті чи публічному виступі кандидат акцентує увагу на тому, яким він був успішним управлінцем у Києві у 2010-2013 роках. Попов дійсно запам’ятався киянам відкриттям п’яти станцій метро. Але також численними скандалами із забудовою і «каштановим скандалом» – закупівлею дорогих італійських каштанів, які виявилися звичайними кінськими. Саме в той час завершили реконструкцію Набережного шосе, остаточно прибравши звідти трамвайний маршрут. І саме тоді київські дороги були одними з найгірших у світі.
Олексій Кучеренко,
кандидат від ВО «Батьківщина»
Про кандидата. Отримав освіту з прикладної математики та державного управління. В 1998 році був вперше обраний до Верховної Ради. Загалом чотири рази обирався народним депутатом: III, V, VI та IX скликань. У 2019 році пройшов до ВРУ за списками «Батьківщини», зараз є першим заступником голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.
У 2007–2010 роках Кучеренко був Міністром з питань житлово-комунального господарства в уряді Юлії Тимошенко. Згодом заснував ініціативу «Тарифна мобілізація» з Максимом Гольдарбом, завдяки якій вони прагнули «захистити українців від економічно необґрунтованих тарифів». Також є головою правління у Союзі власників житла України.
Крім того, періодично Кучеренко веде програми на телеканалах «НАШ», Zik та NewsOne.
Програма. Передвиборча програма Київської міської організації ВО «Батьківщина» має десять пунктів, серед яких обіцянка скоротити час містян у дорозі вдвічі, збільшити кількість громадського транспорту на 100% та запустити експрес-потяги до міст-супутників, компенсувати кошти на утримання будинків, вирішити проблеми з забрудненнями на заводах «Радикал» та «Родон» і побудувати чотири сміттєпереробних заводи.
Сам Кучеренко називав три пріоритети: фінансовий аудит Києва з перерозподілом витрат на користь киян, аудит і модернізація інфраструктури (теплотрас, газопроводів тощо) і встановлення справедливих тарифів на комунальні послуги.
Кандидат вважає, що паркування в центрі міста повинно бути дорогим та розглядає можливість платного в’їзду в центр, але лише після організації достатньої кількості перехоплювальних паркінгів. Крім того, вважає виділення смуг для громадського транспорту не завжди вдалим рішенням. Детальніше про погляди Кучеренка можна дізнатися в інтерв’ю «Хмарочоса».
Декларація (2019 рік). В декларації кандидата, серед іншого, три земельні ділянки, житловий будинок (337 кв.м), шість автомобілів та $890 тисяч готівкою.
Олександр Омельченко,
кандидат від партії «Єдність»
Про кандидата. За часів СРСР багато років працював на підприємстві «Головкиївміськбуд», а наприкінці 1980-х років був начальником Управління будівельної індустрії, промбудматеріалів та стандартизації Держбуду УРСР. Вже за часів незалежності став заступником голови Київської міської державної адміністрації, а з 1996 до 2006 сам очолював КМДА. Частину цього терміну був одночасно обраним міським головою.
У 2007 році Омельченко обрався до Верховної ради України, де очолив комітет з Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування. З 2015 року Олександр є депутатом Київської міської ради, де систематично пропускає засідання та голосування.
Програма. Стара програма Омельченка починається досить поетично: «Сивочолий та вічно молодий красень-Київ милує світ мільйонів людей. Місто-герой Київ – колиска православного християнства Древньої Русі на величних схилах могутнього Дніпра, місто гостинних і сумлінних людей, місто затишку, кохання та квітучих каштанів».
Жодних свіжих передвиборчих обіцянок кандидата знайти не вдалося. «Я зобов’язаний ходити на вибори, поки живий, здоровий і не байдужий до долі Києва і України», – пояснив своє рішення балотуватися 82-річний Омельченко в ефірі одного з телеканалів.
Варто нагадати, що період Омельченка на посаді міського голови був досить неоднозначним. З одного боку, він запам’ятався будівництвом храмів, станцій метро та Південного вокзалу, а з іншого – засиллям маршруток, сумнівною роздачею земель, новобудовами в історичному центрі та знищенням трамвайних ліній. Зокрема, трамвайні колії на мосту Патона демонтували у 2004 році саме за розпорядженням Олександра Омельченка.
Декларація (2019 рік). Олександр з дружиною мають, серед іншого, десять земельних ділянок, три будинки (від 60 до 87 кв. м), дві дачі (186 і 474 кв. м) та квартиру (131 кв. м), дев’ять автомобілів й близько 7 мільйонів гривень. Крім того, у декларації зазначено, що ТОВ «МОНА» заборгувала Омельченку 53 мільйони гривень.
Ігор Смешко,
кандидат від партії «Сила і честь»
Про кандидата. За освітою військовий інженер з радіотехніки та магістр державного військового управління. Був військовим аташе при посольствах України у Швейцарії та США, очолював Головне управління розвідки при Міністерстві оборони та Комітет з розвідки при Президентові України. У 2003-2005 роки Смешко був на посаді голови Служби Безпеки України.
З 2006 року Смешко – керівник Центру стратегічних досліджень та аналізу, а з 2009 – голова всеукраїнської громадської організації «Сила і честь» та однойменної партії. У 2015-2019 роках був позаштатним радником Петра Порошенка. Брав участь в президентських виборах 2019 року, де посів шосте місце.
Програма. «Економіка, культура, наука та освіта, а також охорона здоров’я та екологія мають стати головними показниками якості місцевої влади в Києві. А доброустрій і європейська якість життя мають повернути йому історичну славу одного з найкращих міст Європи», – зазначають на сайті партії. Більш конкретних тез чи повноцінної київської програми Смешка знайти не вдалося.
Загальна програма партії «Сила і честь» передбачає розвиток держави за трьома основними принципами – побудова потужного середнього класу із високим рівнем достатку та політичної культури, передача максимуму функцій держави органам місцевого самоврядування, поява кількох справжніх демократичних партій з чіткою ідеологією.
Декларація (2019 рік). Смешко з дружиною задекларували 19 земельних ділянок, три квартири (37, 158 та 317 кв. м (у останній 50% власності)), житловий будинок (406 кв. м) та два недобудованих будинки. Родина також має три автомобілі (два Lexus та Nissan) та пару сотень тисяч доларів, євро і гривень на рахунках.
Борислав Береза,
кандидат від «Еко партії Берези»
Про кандидата. До початку політичної кар’єри Береза був ведучим кількох теле- та радіопрограм. У 2014 році він приєднався до «Правого сектору» та став речником організації. В тому ж році його обрали народним депутатом від 213 округу (як безпартійного). У ВР він входив до комітету з питань запобігання і протидії корупції.
На виборах міського голови Києва у 2015 році Береза посів друге місце. За інформацією «Чесно» витрати на цю кампанію перевищували його дохід. Крім того, диплом Борислава назвали підробленим.
Програма. Повноцінної програми Борислава Берези знайти не вдалося. Однак за численними дописами в соціальних мережах можна з’ясувати, які київські проблеми турбують кандидата останнім часом. Зокрема, «транспортний колапс» він пропонує вирішувати трьома кроками: ввести 5-річний мораторій на житлову забудову, яка не передбачена Генпланом; зробити перехоплювальні паркінги на заїздах у столицю та на головних транспортних магістралях; розробити транспортну стратегію Києва на основі нового Генплану, який створять разом з киянами.
У іншому дописі Береза зазначає, що радикальне підвищення тарифів на паркування не є актуальним через відсутність у місті перехоплюючих парковок та ефективної і якісної системи громадського транспорту. Та пропонує будувати багаторівневі паркінги, як варіант, під землею від Майдану до Європейської площі.
Крім того, Береза критикує будівництво поблизу музею «Пирогово», поганий стан житлових будинків та мосту Патона, знищення зелених зон та розкрадання бюджетних коштів. «Перед собою ми ставимо два основні завдання – забезпечити умови для економічного розвитку міста й водночас зробити його екологічно безпечним», – зазначає кандидат.
Декларація (2019 рік). Борислав з дружиною мають серед іншого чотири квартири (від 42 до 289 кв. м), будинок (91 кв. м) та три земельні ділянки, колекцію у 12 тисяч книг, автомобіль Toyota Rav-4, понад три з половиною мільйонів гривень готівкою та кілька валютних банківських рахунків.
Андрій Іллєнко,
кандидат від партії ВО «Свобода»
Про кандидата. За освітою Іллєнко політолог, у ВО «Свобода» він вступив ще у 2005 році. У 2010-му став депутатом Київради, а у 2012 та 2014 роках обирався до Верховної Ради за 215 округом. Був серед депутатів «Свободи», що у 2014 році змусили в.о. голови НТКУ Олександра Пантелеймонова написати заяву про звільнення. Зараз Іллєнко є заступником голови ВО «Свобода» та веде програму «Український контекст» на 4 каналі.
Програма. Програму кандидата знайти не вдалося, однак окремі тези та відео публікувалися на сторінках в соц.мережах Іллєнка. Основні позиції: «я тут народився і все життя тут живу», «ходжу по роздовбаному асфальту, миюсь холодною водою влітку, бачу засмічені двори», «дві каденції народного депутата-мажоритарника від київського округу навчили розбиратися у міському господарстві», «поламаємо схеми і договорняки», «зробимо місто безпечним і комфортним», «зупинимо антиукраїнський реванш», «Київ заслуговує на патріотичну владу», «повернемо Києву його велич».
Крім того, на своїй сторінці Іллєнко піднімав питання руйнування історичних будинків, забудови Чкалівського скверу, проблему сміттєпереробних заводів. А в ефірі одного з телеканалів розповідав про необхідність єдиного електронного квитка, перехоплювальних паркінгів та розвитку громадського транспорту (адже одними штрафами проблему запаркованості центру та заторів не вирішити). Іллєнко також запевняє, що бюджету міста достатньо, щоб кожні 2-3 роки відкривати нову станцію метро.
Декларація (2019 рік). Майже все в декларації Іллєнка – власність мами та дружини. Серед задекларованого: дві земельні ділянки, чотири квартири (від 23 до 83 кв. м), автомобілі Mazda CX-7 і Suzuki GRAND VITARA, дача та недобудований будинок.
Юрій Левченко,
кандидат від партії «Народовладдя»
Про кандидата. Має економічно освіту, отриману закордоном. У 2008 році вступив до «Свобода» і був активно залучений у партійні структурі. У 2010-2014 роках був депутатом від партії у Вишгородській районній раді. Згодом Левченка обрали до Верховної Ради за 223 округом. Під час Революції Гідності був одним з комендантів Українського дому.
У парламенті VIII скликання входив до бюджетного комітету та був радником Олега Тягнибока з економічних питань. У 2019 році Левченко вийшов зі «Свободи» та за кілька місяців презентував нову партію «Народовладдя».
Програма. Програму Юрія Левченка стосовно Києва знайти не вдалося, а на сторінках у соцмережах він значно ефективніше критикує, ніж пропонує власні рішення. У одному з відео кандидат переконує, що у програмах насправді мало сенсу, адже у них всі прописують і так очевидні проблеми: застарілий житловий фонд, недостатньо розвинутий громадський транспорт, брак шкіл і дитячих садочків, застарілість комунальних мереж.
Натомість найважливішим виборчим критерієм Левченко вважає нульову толерантність до корупції. За його словами такий підхід зможе покращити ситуацію в місті, адже ніхто не розкрадатиме гроші з бюджету, не буде порушувати будівельних норм чи ігнорувати Генплан.
Варто також зазначити, що Левченко неодноразово виступав проти незаконних забудов у місті та підтримував створення музею на Поштовій.
Декларація (2019 рік). Левченко з родиною мають чотири земельні ділянки, будинок (63 кв. м) та чотири квартири (від 35 до 69 кв. м, одна у частковій власності) та трохи більше ста тисяч гривень на рахунках.
Віктор Петрук,
кандидат від Громадянського руху «Хвиля»
Про кандидата. Інженер та транспортний експерт, працював головним спеціалістом у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА.
Петрук відомий, зокрема, як автор альтернативного проєкту Шулявської розв’язки з реверсним кільцем. Кияни підтримали необхідною кількістю голосів дві петиції на підтримку такого варіанту, але в КМДА відмовилися від проведення конкурсу і вирішили будувати неповний чотирилисник із трьома з’їздами, розроблений «Київдормістпроєктом».
«Від 2010 року, коли я запропонував місту надефективну, інноваційну трирівневу розв’язку на Шулявці, і до сьогодні я не припиняю займатись дослідженнями, розробляти концепції, проєкти та стратегії розвитку міської мобільності, – запевняє Петрук. – Я сповнений нетривіальних ідей розбудови Києва, час яких настав!».
Громадянський рух «Хвиля» – це партія, зареєстрована 2014 року, яка проголошує пріоритетом боротьбу за інтереси малого і середнього бізнесу. Її члени брали участь у «Податковому майдані».
Програма. Програма Віктора Петрука досить конкретна, але зосереджена здебільшого на транспортних та інфраструктурних проєктах. Перш за все, він піднімає питання нерівного розподілу житла та робочих місць між берегами Києва. Рішення два: з одного боку, стримувати житлове будівництво на лівому березі та стимулювати появу тут офісних центрів й промислово-інноваційних кластерів. З іншого – запустити системи громадського транспорту через усі мости.
Серед транспортних проєктів: швидкісний автобус «Троєщина – Севастопольська площа» через Північний міст, система Tram-Train «Троєщина – Борщагівка» через Дарницький міст, швидкісний трамвай через Подільський міст та міст Патона, а також трамвайна лінія «Старовокзальна – Палац Спорту».
Добудову підходів Подільського мостового переходу Віктор Петрук на правому березі бачить через Глибочицьку, Верхній та Нижній Вал, на лівому – через проспект Алішера Навої, вулиці Бальзака та Призалізничну.
Кандидат також пропонує розробити новий Генеральний план Києва та План сталої мобільності. Крім того, програма передбачає впровадження принципів Vision Zero, партиципацію, розвиток пішохідних зон (Контрактова площа, Лук’янівська площа, Либідська площа) і велоінфраструктури. Віктор Петрук планує у разі перемоги надати всім будівлям, побудованим раніше 1955 року, статус щойно виявленої пам’ятки архітектури та обговорити створення парку вздовж річки Либідь, заказників «Урочище Горбачиха» та «Дніпровські острови».
Декларація (2018 рік). Петрук задекларував лише 25% власності на квартиру в Києві (53 кв. м).
Микола Томенко,
кандидат від партії «Рідний Край»
Про кандидата. За освітою історик. На початку 2000-х був начальником Головного управління преси та інформації КМДА, а 2002 році обрався до Верховної ради. У 2007 році Томенко був ініціатором загальнонаціональної акції Сім чудес України.
Загалом був народним депутатом п’яти скликань від різних політичних сил, у різні роки очолював комітети з питань свободи слова, з питань екологічної політики і з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму. На виборах 2019 року підтримував Анатолія Гриценка та балотувався до ВРУ від партії «Громадянська позиція», проте безрезультатно.
Програма. Київської програми Томенка знайти не вдалося. На сторінці у Facebook він багато критикує (зловживання бюджетними коштами, списки партій на вибори до Київради, систему громадського транспорту, стратегію управління відходами), проте пропонує мало конструктивних рішень.
Декларація (2016 рік). Томенко з родиною мають, серед іншого, п’ять земельних ділянок, дачу (134 кв. м), дві квартири (50 та 128 кв. м), три автомобілі та кілька сотень тисяч гривень на рахунках.
Сергій Гусовський,
кандидат від партії «За майбутнє»
Про кандидата. За освітою інженер. З 2001 року разом з братом Євгеном володіє мережею «Ресторанів Гусовських» (заклади Adelle, Pizzeria Napule і «Шоті» та інші). У 2014 та 2015 роках обирався до Київської міської ради від «Самопомочі».
У 2019 році Гусовського виключили з партії «Самопоміч» через скандал із виділенням землі родині однопартійця. Разом з іншими депутатами, які вийшли з фракції, створив нову групу в КМР «Київська команда».
Партія «За майбутнє» з’явилася у травні 2020 року в результаті перейменування партії «Україна майбутнього». Її очолив Ігор Палиця. Новостворену партію пов’язують з Ігорем Коломойським та політичним проєктом «УКРОП»: зокрема, сторінки УКРОПу в соцмережах перейменовують на «За майбутнє», зазначає «Чесно».
Програма. Гусовський поки не презентував своєї передвиборчої програми. Раніше він виступав на захист Поштової площі та екопарку «Осокорки», підтримував мораторій на «омолоджувальну обрізку» дерев, критикував проєкт Генерального плану та розповідав про необхідність налагодження взаємодії з містами-супутниками Києва.
Декларація (2019 рік). Гусовський задекларував, серед іншого, чотири земельні ділянки, квартиру (76 кв. м), автомобіль Acura MDX та $200 тисяч, як гроші, позичені третім особам.
Єгор Фірсов,
кандидат від партії «Екологічна альтернатива»
Про кандидата. Має юридичну освіту. Був депутатом Верховної Ради двічі: VII скликання від партії «Удар» та VIII скликання від «Блоку Петра Порошенка», хоча в сумі працював у ВРУ лише близько двох років. У 2016 році був позбавлений депутатських повноважень через вихід з фракції БПП.
У 2017 році Фірсов створив політичну силу «Альтернатива», що вже наступного року об’єдналася з партією Анатолія Гриценка «Громадянська позиція». Наприкінці 2019 року Єгора призначили тимчасовим главою Державної екологічної інспекції, однак вже за кілька місяців його звільнили після зміни уряду Гончарука.
Фірсов відомий також як екоактивніст: зокрема, він займався екологічними проблемами Донецької області й організовував акції під Дарницькою ТЕЦ в Києві.
Програма. Програма партії ««Екологічна альтернатива» фокусується виключно на питаннях довкілля. Щоб покращити якість повітря пропонується, зокрема, модернізувати ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, відмовитися від маршруток на користь електротранспорту, розвивати велоінфраструктуру та звільнити місто від автівок на дизельному паливі.
Окремі розділи програми також стосуються чистої води, зелених насаджень, поводженню з відходами, протидії змінам клімату та гуманному поводженню з тваринами. Серед обіцянок – реконструкція Бортницької станції аерації, заборона продажу поліетиленових пакетів, шумові екрани для транспортних вузлів поблизу житлових будинків, створення притулків та центрів реабілітації для тварин, заборона контактних зоопарків,
Декларація (2020 рік). Фірсов з партнеркою вказали, серед іншого, власну квартиру (47 кв. м) та ще дві у частковій власності, орендовану квартиру (79 кв. м), автомобіль KIA CERATO та 800 тисяч гривень готівкою.
Сергій Шахов,
кандидат від партії «Наш край»
Про кандидата. Має кілька дипломів – кухаря-кондитера, юриста, богослова, державного управлінця. Спочатку працював торговим представником, згодом юристом. У 2006 році був обраний до Луганської обласної ради, а у 2016 та 2019 роках обирався до Верховної ради як мажоритарник за 114 округом (Луганська область).
Шахов фігурує у розслідуванні програми «Наші гроші». За інформацією журналістів, компанія, пов’язана з Сергієм Шаховим та Сергієм Думчевим, збудувала ЖК «Лейпцигская» – 17-поверхівку в охоронній зоні Києво-Печерської лаври. Крім того, депутата звинувачують у численних прогулах, кнопкодавстві та «гречкосійстві».
Партій «Наш край» (у 2011-2014 роках називалася «Блокова партія») – посіла третє місце на місцевих виборах 2015 року. Її активними учасниками після революції гідності стали здебільшого колишні члени «Партії регіонів». «Лейтмотивом програми партії є розвиток окремих регіонів, про загальнонаціональні питання не сказано нічого», зазначає «Чесно». Сьогодні партія позиціює себе як «сила господарників і професіоналів».
Програма. Партія має загальну передвиборчу програму для місцевих виборів – «12 кроків для розвитку рідного краю». Вона передбачає встановлення миру, поглиблення децентралізації, розвиток локального виробництва та аграрного господарства, захист християнських цінностей та цінностей традиційної сім’ї, а також, наприклад, сортування сміття, розвиток інфраструктури для електромобілів та легкого персонального електротранспорту,
Сам Шахов у ефірі телеканалу «Київ» критикував розділення посад міського голови і очільника КМДА, пропонував винести основні державні органи за місто, і зазначав, що новобудови в історичному центрі «вже побудовані і зносити їх ніхто не буде», а контролювати нові проєкти має Київрада та громадськість. До слова, у цьому ж ефірі Шахову виявляється не так просто назвати всі кінцеві станції метро.
Декларація (2019 рік). Кандидат серед іншого має квартиру (106 кв. м) в Кадіївці (Луганська область) та право безоплатного користування квартирою (166 кв. м) в Києві. Крім того, Шахов задекларував пів мільйона гривень на рахунку, а його син – два автомобілі сумарною вартістю в 2,4 мільйона гривень.
Михайло Поживанов,
кандидат від «Радикальної партії Олега Ляшка»
Про кандидата. Має інженерну та юридичну освіту. У 1994-1998 роках був мером Маріуполя. Згодом працював в КМДА, де займався зовнішньоекономічною діяльністю, інвестиціями і ЖКГ. Поживанов також чотири рази був народним депутатом – II, IV, V і VI скликань ВРУ. З 2008 до 2010 року працював заступником міністра економіки в уряді Юлії Тимошенко.
У 2010-2014 роках працював в австрійській компанії EYEMAXX Real Estate AG. Повернувся в Україну після Революції гідності та закриття кримінальних справ часів Януковича проти нього. Поживанов також очолює Фонд муніципальних реформ «Магдебурзьке право».
За свою політичну кар’єру встиг попрацювати з сімома політичними партіями. Наприклад, у 2019 році Поживанов був головним донором президентської кампанії Ігоря Смешка: він пожертвував мільйон гривень.
Програма. Програми Поживанова знайти не вдалося. У різних медіа він звертає увагу на екологічні проблеми міста (забруднення повітря транспортними викидами, брак питної води, сміття та стану Дніпра), критикує обидва Генплани та пропонує рішення для збереження історичної спадщини міста (збільшити штрафи за руйнування пам’яток, покласти додаткову відповідальність на поліцію, взяти на облік міста всі історичні об’єкти, запровадити пільги та преференції для тих, хто готовий реставрувати ці будинки).
Кандидат також вважає, що «будь-які транспортні “покращення” варто починати з метро». Він підтримує перехоплювальні паркінги та велодоріжки та виступає за заміну маршруток великогабаритним електротранспортом, адже «маршрутки крадуть простір, який і без того – в дефіциті. Через надмірну присутність їх, а також приватних авто місто постійно стоїть у заторах».
Максим Гольдарб,
самовисуванець
Про кандидата. Має юридичну та економічну освіту. Тривалий час працював в органах прокуратури, а в 2013-2014 роках був директором Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України. Згодом Гольдарб створив ГО «Публічний аудит», яка займається оцінкою ефективності державних органів, та ініціативу «Тарифна мобілізація» з Олексієм Кучеренком, завдяки якій вони прагнули «захистити українців від економічно необґрунтованих тарифів».
У 2018 році Максим став співзасновником Всеукраїнського руху «Партія миру» (яку очолив Вадим Новинський), а у 2019 році – головою партії «Союз лівих сил», що виступає за відновлення «добросусідських відносин з Росією». Крім того, Гольдарб веде авторські програми на телеканалах: у 2017-2019 роках програму «Про тебе» на NewsOne, у 2020 році – «Принцип Гольдарба» на каналі «КРТ».
Програма. Програму кандидата знайти не вдалося. Загалом він майже не висловлював свою позицію з київських питань. Проте має годинний випуск програми «Принцип Гольдарба» із заявленою темою «Кто станет мэром Киева?».
Починається вона з критики рішення КМР про виконання гімну перед уроками в школі. Кандидат також висловлює занепокоєння нераціональним використанням коштів з бюджету міста, збитковістю комунальних підприємств, відсутністю комплексної інфраструктури біля нових житлових комплексів та заторами. Проте досить швидко монолог переходить на загальнонаціональні проблеми та роздуми про те, що «війна всередині країни» потрібна тим, хто торгує органами.
Олена Філонова,
кандидатка від партії «Сила разом»
Про кандидатку. Телеведуча «Нового каналу», блогерка з аудиторією понад 700 тисяч читачів в Instagram та власниця бренду одягу FILONOVA. Зараз працює ведучою програми «Ревізор», у якій перевіряє якість та безпеку послуг у салонах краси, спа-комплексах та барбершопах.
На посаду міського голови Олена балотується від партії «Сила разом». Її лідер – Олег Ярошевич, відомий також як голова організації «Авто-Євро-Сила». Він організував акції так званих «євробляхерів» проти нових правил розмитнення автомобілів та навіть спалив свій Land Rover в знак протесту.
Програма. У спільному ефірі в Instagram кандидатки, Ярошевич розповів, що вирішив запропонували Олені Філоновій балотуватися від партії після відео, у якому та перевіряє стан Рави-Руської та говорить з місцевими про Ірину Верещук. Крім того, він наголосив, що Філонова корінна киянка і може представити себе як «оберіг вогнища свого будинку, вулиці і всієї Київщини».
Олена у відео зізнається, що її знань може і не буде достатньо, але запевняє – вона йде у київську політику не одна, а з командою професіоналів.
Програми стосовно Києва ні на сторінках кандидатки у соцмережах, ні на сайті партій знайти не вдалося. Загальна програма партії «Сила разом» передбачає доступне розмитнення авто, безкоштовну землю з комунальної або державної власності, справедливу зарплату, нові технології в освіті і медицині, а також підсилення поваги до військових. «Ми хочемо відрізнятись від інших і декларуємо лише те, що можемо виконати», – зазначено у підписі до неї.
Діана Гранцева,
самовисуванка
Про кандидатку. З 2015 року працює в сфері житлово-комунального господарства. Гранцева очолює Національну українську асоціацію житла, яка займається питаннями ЖКГ, а також заснувала власний медіапроєкт «Грані Гранцевої», де піднімає питання ефективної співпраці між бізнесом і владою, раціонального використання природних ресурсів та демістифікації влади. Аудиторія проєкту в соціальних мережах – близько 150 людей.
Програма. Програму Гранцевої знайти не вдалося, проте кандидатка опублікувала відео, у якому розповідає про причини та цілі свого рішення балотуватися. «Я бачу речі, які для мене є неприйнятними, і розумію – з цим треба щось робити. І так склалося, що з практики я знаю, що і як треба робити», – каже вона.
Основною ціллю Діана називає підвищення позиції Києва в міжнародних рейтингах привабливості міст для життя, хоча б першої сотні. Ці рейтинги враховують стан довкілля, безпеку, інфраструктуру, освіту, охорону здоров’я, економічну та культурну привабливість міст. Для того, щоб покращити ситуацію в Києві, Гранцева планує змінити систему управління містом, впровадивши принцип управління за цілями (англ. – management by objectives).
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 119 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті