На Микільській брамі продовжуються будівельні роботи. Що з ними не так?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 294 днів. За цей час ми опублікували 23609 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: stroyobzor.ua

На Микільській брамі Київської фортеці відновилися будівельні роботи, що почалися ще позаминулого року, повідомив краєзнавець Антон Короб. За його словами, будівельна діяльність ведеться «без паспорту об’єкту на паркані, без громадського обговорення, а можливо і без погодження компетентних органів».

Він зазначив, що останні проєкти демонстрували «нігілістичне ставлення до пам’ятки архітектури та історії національного значення».

«Є проєкти суцільної забудови багатоповерховими будинками еспланади перед брамою, що була закритою територію військової частини з плацом. Більш помірний варіант, але який напевно планують реалізувати – прибудова до зовнішньої стіни казарми та воріт великого накритого склом невисокого простору – торгівельного центру, який би покрив усю цю площу. Окрім того, є варіанти вирішення даху над самою будівлею казарм – замість розібраного планується скляний або просто завищеної форми», – пише краєзнавець.

На його думку, викликають занепокоєння неприпустимі як до пам’ятки такого рівня заходи щодо пробивання дверей та вітрин замість вікон у 1,5 метрових стінах з високоякісної київської цегли 1847 року, що виробляли для військового відомства.

Останні проєкти реконструкції

Микільська брама – колишній головний в’їзд до Київської (Нової Печерської) фортеці, зведеної за наказом імператора Миколи І у 1830-50 роках. Будівельні роботи за проєктом архітектора Петра Таманського і військового інженера О. Фреймана розпочалися в 1846 році. Яр на місці майбутньої Арсенальної площі засипали. З часом фортеця втратила своє стратегічне значення і браму замурували з боку фортеці.

Під час Другої світової війни у казармах розташовувалась угорська військова частина. 1951 року казарми передали міністерству оборони. Згодом тут розквартировувалось військове містечко № 23 з комендатурою Києва, управлінням військової служби правопорядку, галузевим архівом міністерства оборони, автопарком і плацом. Приміщення займав також ансамбль пісні і танцю Збройних сил України.

Раніше повідомлялося, що цього року почнеться реконструкція Арсенальної площі.