Вийшла арткнига з фотографіями та історіями про ринки Києва (фото)
Автори дослідження розглядали київські ринки як осередки локальної ідентичності та культурні символи.
Автори дослідження розглядали київські ринки як осередки локальної ідентичності та культурні символи.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 251 днів. За цей час ми опублікували 25978 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Житній ринок під час відкриття критого павільйону. «Критим він став у 1974-1980 роках і зараз, разом зі своєю незвичною вигнутою стелею, є однією зі знакових модерністських споруд Києва». Фото з архіву Пшеничного
10 жовтня команда ГО «Культурні географії» презентувала артбук «Стихійний архів» про ринки Києва.
Бессарабський ринок відкрили 1912 року. «Від початку він мав репутацію елітного місця — в архівах можна знайти згадки про заможну молодь, яка пила там каву з молоком та читала закордонні газети». Фото: facebook.com/CulturalGeographies
Автори дослідження розглядали київські ринки як комунікаційні центри, точки розвитку громад, осередки локальної ідентичності та культурні символи.
Книжковий ринок на Петрівці відкрили 1997 року. «Починалося все з неформального об’єднання “чорних книгопродавців” у парку Фрунзе, що існувало з 1989 року». Фото: facebook.com/CulturalGeographies
В основу розвідки лягли онлайн-анкетування, глибинні інтерв’ю, експерименти, суб’єктивні карти та архівні фотографії.
Суб’єктивна карта ринку на Кіквідзе. Ілюстрація: Ірина Вале
В арт-буці є кілька експериментальних тактильних сторінок для людей зі слабким зором.
Читайте також: Монстри модернізму: круглі ринки Алли Аніщенко
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті