У Львові створили колекцію хустин з картин, намальованих дітьми з інвалідністю

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 269 днів. За цей час ми опублікували 23431 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Засновниця Міжнародного саміту мерів, керівниця програми місцевого економічного розвитку WNISEF Ірина Озимок разом з ательє Lady Di atelier та центру арт-терапії «Сонячна Майстерня» створили капсульну колекцію чоловічих та жіночих хустин під гаслом «Руйнувати бар’єри легко. Разом!». Про це повідомила ініціаторка проєкту Ірина Озимок.

Принт кожної хустини – це картини, намальовані дітьми в рамках занять арт-терапії у «Сонячній майстерні», яку відкрили Lady Di Atelier.

Мета проекту – продати 1000 хустин та через мистецтво та моду привернути увагу до теми інклюзії, а також допомогти облаштувати «Сонячну майстерню» у Львові. Всі кошти від проданих хустин підуть на облаштування центру «Сонячна майстерня» для дітей з синдромом Дауна та аутизмом.

«Я була дівчиною на милицях. Такі операції роблять вже конвеєром, але вчитися заново ходити і пристосовуватися до міста було ще тим викликом. Люди дивились на мене з жалем, цікавлячись, чи це вроджене чи набуте, я не могла наздогнати автобус, піднятися довгими сходами, а в поліклініці за оформлення лікарняного в мене вимагали благодійний внесок як «підставу надання послуг». Біль минув не повністю, залишився ледь помітний рубець, марафони бігати я не зможу, але жити буду. Тепер я пам’ятатиму, що збій може статися будь коли, а здоров’я сьогодні – не гарантія, що так буде завжди. Тільки от не згодна жити в соціумі, який лише для «здорових людей». Зручність і комфорт у місті цінність для всіх, але, здається, містобудівельники ліпили сходи, де могли, а ДБН – це слова лише на папері», – написала Ірина Озимок.