Досвід провідних міст світу засвідчує, що сучасні підходи в проєктуванні, нові технології та повага до історичного контексту дозволяють зберегти індивідуальні історичні особливості міста й при цьому надати занедбаним районам нового життя. Реконструкція пам’яток, якщо вони не є унікальним національним надбанням, все частіше означає якісне доповнення й оновлення.

У ході реконструкції за визначними проєктами «зіркових» архітекторів часто розраховують на ефект Більбао – інвестори за підтримки міста інвестують у визначну архітектурну будівлю, поява якої стимулює розвиток туризму, притік нових відвідувачів, розвиток малого бізнесу а отже – поповнення місцевого бюджету.

За таким принципом, наприклад, відбувалася реконструкція Ельбської філармонії, яка є частиною ревіталізованого району Хафен Сіті у Гамбурзі. Хоча сам проєкт виявився дороговартісним (близько 900 мільйонів євро) його обговорював весь світ, а територія колишньої промисловою зони стала центром тяжіння для містян. Набережна Гамбурга лише виграла від появи цієї будівлі й перетворилася не лише на місце для прогулянок, а й для культурного дозвілля. За перші два роки роботи залів філармонії її заходи відвідали близько два мільйони гостей, а бюджет планово дотаційного культурного закладу вже в перші роки вийшов в плюсові показники. В Києві теж є будівлі, які потребують оновлення і приховують потужний потенціал.

Розповідаємо, як реконструкція будівель оновлює життя спільнот і цілих міст на найбільш яскравих прикладах світової архітектури.

Ельбська філармонія в Гамбурзі
(Німеччина)

Колишній склад в гамбурзькому порту став всесвітньо відомим концерт-холом з сучасною архітектурою.

Товарний склад в портовому Гамбурзі побудували в шістдесятих роках минулого століття. Нова споруда філармонії в футуристичному стилі зі скла і сталі виростає прямо з непримітного промислового об’єкту.

Швейцарське архітектурне бюро Herzog&de Meuron спроектувало будівлю як культурно-житловий комплекс. Цегляний базис старої споруди доповнили склобетонною надбудовою, з найвищою точкою 110 метрів.  Гігантський «айсберг» обернуто вигинами 2 200 скляних листів-вікон, які віддзеркалюють місто і небо. 

Довгий ескалатор у формі труби, який вже став впізнаваним, піднімає відвідувачів на оглядовий майданчик, відкритий для усіх охочих. Він розташований на даху старої цегляної частини споруди. Всередині цієї будівлі розмістилися паркінг, службові приміщення і репетиційні зали філармонії.

Загалом нова будівля вмістила філармонійну залу на 2 100 відвідувачів, зал камерної музики, а також п’ятизірковий готель, пентхауси, ресторани, фітнес- і конференц-центри.

Головна зала філармонії вражає плануванням, яке нагадує виноградники на пагорбах: в центрі – сцена, навкруги – терасоподібно піднімаються ряди глядацьких крісел.

Розташування філармонії на Ельбі, вражаючі краєвиди, що відкриваються з будівлі, фантастичний фасад, високотехнологічне оснащення і акустичні рішення при облаштуванні концертних залів, вже поставили Ельбську філармонію в один ряд з найбільш знаковими витворами архітектури нового часу.

В самій Німеччині за три роки, які минули з відкриття Ельбської філармонії, ставлення до об’єкта кардинально змінилося – після років довгого і дороговартісного будівництва новий концерт-хол став справжньою архітектурною гордістю. Оглядовий майданчик Plaza приваблює в район натовпи туристів, в середньому це – до 16 тисяч осіб на день. 

Будівля Київпроекту після реконструкції. Візуалізація

KYЇVPROEKT City Space в Києві

Модерністська будівля «Київпроєкту» також отримає нове життя після реконструкції. 

Колишній інститут «Київпроєкт» розташований в адміністративному й історичному центрі Києва. Будівлю спроєктували в 70-х роках минулого століття. Нижня частина малоповерхова, з відкритим внутрішнім двором і фонтаном посередині. Основна будівля – 16-поверхівка, розташована в середині кварталу. Тривалий час інститут не працює на повну потужність й більша частина застарілих офісних приміщень простоюють або здаються в оренду.

Розробляючи концепцію реновації Perfect Group і SAGA Development вивчили актуальні потреби цього району й спиралися на результати дослідження, здійсненого командою «Агентів змін». Згідно з цим аналізом, в кварталі, де розташований «Київпроєкт», практично відсутня зручна інфраструктура для містян. Попри насиченість простору культурними закладами (театри) й жвавий пішохідний трафік, людям фактично немає, де прогулятися або зупинитися для спілкування і відпочинку. 

Будівля Київпроекту після реконструкції. Візуалізація

Тож планується приділити увагу розширенню громадського простору в новому проєкті і зробити його відкритим для містян. Відтак, за інститутом розіб’ють сквер й облаштують місткий підземний паркінг. Висотну домінанту «Київпроєкта» збережуть і посилять. 16-поверхівку повністю оновлять, а її висотність дещо збільшать – цю частину відведуть під апартаменти з мальовничими видами на центр міста. Разом з тим, один з попередніх проєктів пропонував підвищити будівлю до ста метрів, але від цієї ідеї відмовилися.

Фасадну частину також оновлять зовні і внутрішньо, в ній розмістяться сучасні хаби, торгові площі, конференц-зали, освітній та медіа-простори. Стилобат «Київпроєкту» об’єднають з сусіднім будинком – пам’яткою архітектури, яка багато років знаходиться в занедбаному стані, тож її відреставрують. Спільний дах стилобатної частини буде скляним,на верхньому поверсі розмістять зимовий сад, відкритий для громадськості.

Архітектура оновленого будинку KYIVPROEKT City Space збереже загальний ритм звичної киянам будівлі Київпроекту. При цьому в оздобленні вирішили відмовитися від мокрого фасаду на користь натурального каменю.

З початку роботи над «Київпроєктом» девелопери залучає експертне середовище і громадськість до обговорення концепції реновації, прагнучи оптимально поєднати унікальні архітектурні особливості радянської споруди з новими функціями, яких чекають містяни від сучасного центру столиці.   

Світові тенденції свідчать, що навіть в цифрову епоху одними з найбільш затребуваних є майданчики для творчості, мистецтва і обміну думками. Межа між лаунджем і коворкінгом стає все більш тонкою, а громадські і культурні простори притягують тисячі людей. Сучасна архітектура служить цьому – поєднуючи комерційну і суспільну функції будівель за допомогою промовистих форм і образів, а також технологічних рішень.

Центр мистецтв і медіатехнологій
в Карлсруе (Німеччина)

Пам’ятка промислової архітектури в німецькому Карлсруе в ході реконструкції зберегла структуру й ідею, але збагатилася високотехнологічними матеріалами і набула нового змісту.

Будівля заводу боєприпасів, зведена на початку XX століття, не використовувалася за призначенням після Другої світової, й простоювала на промисловій окраїні міста. В середині дев’яностих пам’ятку архітектури вирішили реконструювати для потреб новоствореного Центру мистецтв й медіатехнологій (ZKM), який переїхав сюди в 1997 році.

В ході реконструкції зберегли широку сітку стовпів, які поділяють простір на десять атріумів. Оновивши зовнішній контур будівлі й надавши йому сучасного трактування, архітектурна майстерня ASP SCHWEGER ASSOZIIERTE використала в оновленому центрі високотехнологічні елементи. Зокрема, звукова студія у формі скляного куба була винесена за контур фабрики, щоб вібрації не впливали на конструкцію. На даху розмістили сонячні генератори. Під територією колишнього заводу розмістили багаторівневий паркінг.

Раніше занедбана промислова зона стала широко відомим майданчиком для досліджень, виробництва медіапродукту, зустрічей, концертів і фестивалів.

Музей сучасного африканського мистецтва Zeitz
в Кейптауні (ПАР)

Башти зерносховища в порту Кейптауна, визнані історичною пам’яткою, а після реконструкції їх перетворено на унікальний музей африканського мистецтва. 

Найвища споруда Південної Африки була збудована у 20-х роках минулого століття, й у дев’яності не використовувалася. За реконструкцію монументальної будівлі взялася всесвітньо відома лондонська студія Heatherwick Studio. 

Підприємець й топ-менеджер компанії Puma Йохан Цайц у партнерстві з V&A Waterfront реалізували на цьому місці багатомільйонний проєкт, створивши суспільний і культурний простір музею посеред оновленого центру, сформованого на місці промислового порта Кейптауна.

 В процесі реконструкції було використано структурну домінанту споруди – 42 башти  зерносховища. Частину з них залишили, вирізавши в стінах атріуми і галереї, стінки іншої частини башт прибрали, обєднавши внутрішній простір. Зовні будівлю доповнили скляними футуристичними формами. Комплекс складається з атріуму, вісімдесяти галерей, розташованих на дев’яти поверхах, музейних сховищ, магазинів, ресторанів, читальних залів. Увінчує споруду сад скульптур на даху, з якого відкривається вражаючий краєвид на місто й океан. 

Проєкт реалізовано впродовж чотирьох років. З 2017-го музей відкритий для гостей з усього світу, щодня тут буває до трьох тисяч відвідувачів. Zeitz Museum став родзинкою комплексної реконструкції набережної Альфреда і Вікторії, магазини, ресторани і культурні заклади якої приваблюють тепер до 24 мільйони людей на рік.

Воєнно-історичний музей Бундесвера
в Дрездені

Сувора будівля арсеналу, що десятиліттями демонструвала мілітаристську міць держави, була доповнена контраверсійним архітектурним елементом, який змінив кут бачення військової історії.

Нинішній музей Бундесвера збудували в 70-х роках XIX століття як арсенал дрезденського гарнізону. Після Першої світової війни будівля в класичному стилі почала використовуватися як музей, а після поразки у Другій світовій військові експозиції в Німеччині на деякий час були заборонені. Музейна функція арсеналу поновилася наприкінці минулого сторіччя, проте в новій якості – реконструкція будівлі дала старт також і оновленню концептуального бачення військової історії країни. 

Архітектурний ансамбль в класичному стилі розширили новим конструктивним елементом зі скла і сталі. Американський архітектор Даніель Лібескінд «вбив» скляний клин в серце кам’яної будівлі. 

80-метрова скляна стріла розрізає врівноважений фасад музею, вказуючи в напрямку центра Дрездена, який найбільше постраждав від бомбардувань в кінці Другої світової. 

Скляна надбудова виконує не лише символічну, але й конструктивну функцію – елементи цієї споруди змінили галерейний простір музею, перетворивши його на лабіринт і створивши особливу гру світла і тіні. Мистецтвознавці дають багато трактувань ідеї архітектора, проте головною є одна – крихкість миру і мінливість історії.

А для туристів з усього світу, які масово відвідують місто-музей Дрезден, будівля музею Бундесвера стала родзинкою сучасного архітектурного обличчя міста.