Студію YOD Design у 2004 році заснували Володимир Непийвода та Дмитро Бонеско. Вона спеціалізується на комерційних інтер’єрах, серед найвідоміших проєктів у Києві – ресторани China Ma, NAM, BAO, Spicy NoSpicy та «Риба Пила».

«Хмарочос» у партнерстві зі щотижневою программою про урбанicтику та архiтектуру — «Формат А:1» публікує інтерв’ю з дизайнером, креативним директором та співвласником студії Дмитром Бонеско.

China Ma, перший поверх. Фото – Андрій Авдєєнко

Про концепцію China Ma

Ми знаходимося в ресторані сучасної китайської кухні. Це кантонська кухня, яка об’єднує вісім кращих кухонь Китаю і адаптована під європейські рецепти. 

У нас був досвід роботи з китайським рестораном в Києві, тому цей проєкт ми прагнули зробити відмінним від всього, що ми робили раніше. Коли до нас звернувся замовник з концепцією, ми прагнули зібрати максимум інформації: хто наша цільова аудиторія та які у них очікування, який середній чек, яка кухня та хто буде шефом. Це допомагає сформувати дизайн: ми зрозуміли, що заклад має бути демократичним, динамічним і одночасно дружнім до відвідувачів. 

China Ma, другий поверх. Фото – Андрій Авдєєнко

На першому поверсі гостей зустрічає відкрита кухня та бар. Це динамічний, трохи хаотичний простір. На другому поверсі розташувалася більш спокійна зона. Ми використали спеціальні МДФ-панелі, стійкі до механічних пошкоджень: якщо гості будуть підніматися наверх з валізами і їх подряпають – цього не буде видно. 

Ми обрали стриману, монохромно-пастельну гаму, щоб краще «працювали» такі матеріали як латунь та нержавіюча сталь. Загалом простір вийшов досить чистим: тут лише дві центральні інсталяції. Перша – тубус з медіаекраном, який пронизує перший поверх та виходить на вулицю як eye-stopper (елемент, який приваблює увагу, зупиняє на собі погляд).

Друга інсталяція, яка поєднує перший та другий поверх, – це голова китайської дівчини. Ми спеціально зробили її об’ємною, це мало бути живе лице, яке реагує на гостя, заграє з ним. 

Володимир Непийвода та Дмитро Бонеско

Ще один цікавий елемент – це хаос з дротів на стелі. Ми з партнером багато подорожуємо світом, щоб набратися вражень і натхнення. В Азії нас завжди приваблював хаос з телекомунікаційних дротів, які висять на дахах будівель, на ліхтарних стовпах. Для когось це жах, але ми побачили в цьому естетику, своєрідне сучасне мистецтво. Ми побачили особливість Азії, яку потрібно перенести в проєкт. Ці мотки дротів звисають на другому поверсі у вигляді інсталяції, спускаються як світильники над столами та формують зачіску для медіаскульптури з обличчям дівчини.

Чому в закладі облаштували дві кухні на різних поверхах

Це обґрунтовано технічними характеристиками приміщення. Ми організували видачу і на першому, і на другому поверхах, кухні на них поєднані ліфтом. Це дуже зручно, адже дозволяє заощаджувати час. Навіть при повній посадці – це 95 гостей – нікому не доведеться довго чекати. 

China Ma, перший поверх. Фото – Андрій Авдєєнко

Концепція sharing plate

Це дуже крута штука. Китайці дійсно люблять замовляти багато страв на стіл та ділитися нею один з одним. Але ця особливість чудово підходить і для українського гостя. Не всі добре знайомі з китайською кухнею, й знають, що таке дімсам чи як смакує качка по-пекінськи. Тому розумним рішенням для компанії буде замовити багато різних страв та ділитися, куштуючи різні смаки. 

China Ma, перший поверх. Фото – Андрій Авдєєнко

Дивiться iнтерв’ю на YouTube каналi «Формат А:1»

Проєкти, над якими працює студія

Зараз в роботі двадцять проєктів. Це п’ятнадцять ресторанів, частина з яких закордоном, в США, Німеччині, Ірані. Та п’ять готелів: три на етапі активної реалізації, два на стадії концепт-проєкта.

Verholy. Фото – Андрій Безуглов

Історія комплексу Verholy

Це був наш перший проєкт готелю, і тут треба віддати належне замовникові: він до нас дослухався. Спершу до нас звернулися з концепцією «хуторка» і вже готовим брендбуком, певною стратегією. Однак поруч з обраним місце вже були готельні комплекси, зокрема, «Мухомор», «Глухомань». Вони добре працюють на місцеву аудиторію, але їх стилістика має на собі відбиток тих умов, які сформували полтавський ринок. 

Ми ж хотіли створити сучасний комплекс. Територія готелю знаходиться в екологічно чистій зоні та має сполучення з Харковом, Києвом, Дніпром, тому ми прагнули переконати замовників, що саме в цих міст будуть його потенційні клієнти. Адже в Україні дуже мало сучасних готельних комплексів. 

Ми дуже довго спілкувалися з замовниками, рекомендували їм готелі та ресторани закордоном, які варто відвідати в подорожах. За два роки їх бачення повністю змінилося, і нам вдалося разом реалізувати Verholy.

Verholy. Фото – Андрій Безуглов

Про бутік-готель HAY у селі Поляниця

Ми мали повністю відійти від урбанізації. Телевізор, кавомолка, яка зараз шумить на фоні, – це певною мірою подразники,  яких не повинні відчувати гості, перебуваючи на Буковелі.

А монохромна та стримана кольорова палітра дозволяє гостям розслабитися.

На балконах ми розмістили рослини, які змінюються від першого до останнього поверху – так само як змінюється рослинність у цьому регіоні від підніжжя гори до її вершини. В інтер’єрі використали натуральні та екологічні матеріали, наприклад, солому. Якщо людина торкається поверхні,  вона повинна відчувати його природну енергетику. Це камінь або деревина. 

Яким має бути професійний
дизайнер і архітектор

Певно це внутрішній вогонь. Як у Данко, який вириває собі серце і веде за собою людей (прим. – Данко – персонаж новели «Стара Ізергіль» Максима Горького). Я знаю багатьох архітекторів, і всі вони фанатики своєї справи. 

Водночас цей вогонь не повинен бути шаленим: хоча в одній руці серце, що палає, в іншій – відповідальність. Архітектор і дизайнер формує середовище, а вони визначають свідомість людей. 

Спілкувався Даниїл Апанасенко
Текст готувала Вероніка Луцька