Студію YOD Design у 2004 році заснували Володимир Непийвода та Дмитро Бонеско. Вона спеціалізується на комерційних інтер’єрах, серед найвідоміших проєктів у Києві – ресторани China Ma, NAM, BAO, Spicy NoSpicy та «Риба Пила».
«Хмарочос» у партнерстві зі щотижневою программою про урбанicтику та архiтектуру — «Формат А:1» публікує інтерв’ю з дизайнером, креативним директором та співвласником студії Дмитром Бонеско.
Про концепцію China Ma
Ми знаходимося в ресторані сучасної китайської кухні. Це кантонська кухня, яка об’єднує вісім кращих кухонь Китаю і адаптована під європейські рецепти.
У нас був досвід роботи з китайським рестораном в Києві, тому цей проєкт ми прагнули зробити відмінним від всього, що ми робили раніше. Коли до нас звернувся замовник з концепцією, ми прагнули зібрати максимум інформації: хто наша цільова аудиторія та які у них очікування, який середній чек, яка кухня та хто буде шефом. Це допомагає сформувати дизайн: ми зрозуміли, що заклад має бути демократичним, динамічним і одночасно дружнім до відвідувачів.
На першому поверсі гостей зустрічає відкрита кухня та бар. Це динамічний, трохи хаотичний простір. На другому поверсі розташувалася більш спокійна зона. Ми використали спеціальні МДФ-панелі, стійкі до механічних пошкоджень: якщо гості будуть підніматися наверх з валізами і їх подряпають – цього не буде видно.
Ми обрали стриману, монохромно-пастельну гаму, щоб краще «працювали» такі матеріали як латунь та нержавіюча сталь. Загалом простір вийшов досить чистим: тут лише дві центральні інсталяції. Перша – тубус з медіаекраном, який пронизує перший поверх та виходить на вулицю як eye-stopper (елемент, який приваблює увагу, зупиняє на собі погляд).
Друга інсталяція, яка поєднує перший та другий поверх, – це голова китайської дівчини. Ми спеціально зробили її об’ємною, це мало бути живе лице, яке реагує на гостя, заграє з ним.
Ще один цікавий елемент – це хаос з дротів на стелі. Ми з партнером багато подорожуємо світом, щоб набратися вражень і натхнення. В Азії нас завжди приваблював хаос з телекомунікаційних дротів, які висять на дахах будівель, на ліхтарних стовпах. Для когось це жах, але ми побачили в цьому естетику, своєрідне сучасне мистецтво. Ми побачили особливість Азії, яку потрібно перенести в проєкт. Ці мотки дротів звисають на другому поверсі у вигляді інсталяції, спускаються як світильники над столами та формують зачіску для медіаскульптури з обличчям дівчини.
Чому в закладі облаштували дві кухні на різних поверхах
Це обґрунтовано технічними характеристиками приміщення. Ми організували видачу і на першому, і на другому поверхах, кухні на них поєднані ліфтом. Це дуже зручно, адже дозволяє заощаджувати час. Навіть при повній посадці – це 95 гостей – нікому не доведеться довго чекати.
Концепція sharing plate
Це дуже крута штука. Китайці дійсно люблять замовляти багато страв на стіл та ділитися нею один з одним. Але ця особливість чудово підходить і для українського гостя. Не всі добре знайомі з китайською кухнею, й знають, що таке дімсам чи як смакує качка по-пекінськи. Тому розумним рішенням для компанії буде замовити багато різних страв та ділитися, куштуючи різні смаки.
Дивiться iнтерв’ю на YouTube каналi «Формат А:1»
Проєкти, над якими працює студія
Зараз в роботі двадцять проєктів. Це п’ятнадцять ресторанів, частина з яких закордоном, в США, Німеччині, Ірані. Та п’ять готелів: три на етапі активної реалізації, два на стадії концепт-проєкта.
Історія комплексу Verholy
Це був наш перший проєкт готелю, і тут треба віддати належне замовникові: він до нас дослухався. Спершу до нас звернулися з концепцією «хуторка» і вже готовим брендбуком, певною стратегією. Однак поруч з обраним місце вже були готельні комплекси, зокрема, «Мухомор», «Глухомань». Вони добре працюють на місцеву аудиторію, але їх стилістика має на собі відбиток тих умов, які сформували полтавський ринок.
Ми ж хотіли створити сучасний комплекс. Територія готелю знаходиться в екологічно чистій зоні та має сполучення з Харковом, Києвом, Дніпром, тому ми прагнули переконати замовників, що саме в цих міст будуть його потенційні клієнти. Адже в Україні дуже мало сучасних готельних комплексів.
Ми дуже довго спілкувалися з замовниками, рекомендували їм готелі та ресторани закордоном, які варто відвідати в подорожах. За два роки їх бачення повністю змінилося, і нам вдалося разом реалізувати Verholy.
Про бутік-готель HAY у селі Поляниця
Ми мали повністю відійти від урбанізації. Телевізор, кавомолка, яка зараз шумить на фоні, – це певною мірою подразники, яких не повинні відчувати гості, перебуваючи на Буковелі.
А монохромна та стримана кольорова палітра дозволяє гостям розслабитися.
На балконах ми розмістили рослини, які змінюються від першого до останнього поверху – так само як змінюється рослинність у цьому регіоні від підніжжя гори до її вершини. В інтер’єрі використали натуральні та екологічні матеріали, наприклад, солому. Якщо людина торкається поверхні, вона повинна відчувати його природну енергетику. Це камінь або деревина.
Яким має бути професійний
дизайнер і архітектор
Певно це внутрішній вогонь. Як у Данко, який вириває собі серце і веде за собою людей (прим. – Данко – персонаж новели «Стара Ізергіль» Максима Горького). Я знаю багатьох архітекторів, і всі вони фанатики своєї справи.
Водночас цей вогонь не повинен бути шаленим: хоча в одній руці серце, що палає, в іншій – відповідальність. Архітектор і дизайнер формує середовище, а вони визначають свідомість людей.
Спілкувався Даниїл Апанасенко
Текст готувала Вероніка Луцька
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 290 днів. За цей час ми опублікували 23590 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті