На Подолі комунальники намагалися демонтувати постмодерністську альтанку

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 267 днів. За цей час ми опублікували 23421 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: facebook.com/nickolay.spichak

На Подолі у дворі постмодерністською кварталу на Костянтинівській, 56 майже зруйнували альтанку. Демонтаж зупинили місцеві жителі, розповів «Хмарочосу» активіст Павло Калюк.

За словами комунальників, понад 20 мешканців будинку, які вважають цю альтанку аварійною та небезпечною для життя, зібрали підписи для демонтажу. При цьому у виконавців не було жодних документів, які б санкціонували ці роботи.

«Одразу виникає питання: чому вони (комунальники, – ред.) одразу демонтують, а не ремонтують? Тому що вони дуже часто спекулюють темою безпеки, що альтанка аварійна та розвалюється. Але вона ж аварійною стала, через те, що ви її утримуєте. Бесідка на балансі в керуючої компанії», – зазначив Калюк.

У спільноті Ukrainian modernism також повідомили, що «не було жодної експертизи альтанки, жодного попередження, жодного інформування мешканців, жодних громадських обговорень».

Натомість у керуючій компанії заявили, що робили опитування мешканців, але серед людей, котрі вийшли захистити альтанку, про нього ніхто не чув.

«Половина альтанки залишиться старою, половина буде, напевно, новою. Активісти та архітектори оглянуть, що залишилося та що можна зробити», – додає Калюк.

Місцеві активісти вже домовились з комунальниками залишити альтанку такою, якою вона є зараз, поки не буде розроблено плану реконструкції.

Експериментальна житлова забудова чотирьох кварталів на Подолі біля станції метро Тараса Шевченка була реалізована протягом 1984-1992 років за проєктом архітекторів Юрія Шалацького, Георгія Духовичного, Тетяни Лазаренко, Леоніда Мороза, Ігоря Шпари.