Днями у Львові відреставрували чергові старовинні вхідні двері в житловому будинку, розташованому в історичній частині міста.
Дубова брама на вулиці Володимира Короленка, 17 раніше була деформована, вкрита шаром фарби, чимало декоративних елементів були втрачені. На поверхні залишилось безліч пошкоджень та слідів від врізання замків, а гарне ручне різьблення з рослинними мотивами було затерте.
«Ніхто із мешканців не міг подумати, що під нашаруваннями старої фарби приховується така красива дубова брама», – розповідає реставратор Павло Войтович.
Дверям намагалися повернутися первісний вигляд. Фахівці відновили засклення, ковані решітки, зробили нову клямку, яка відповідає стилістиці схожих брам.
Реставрація брами коштувала близько 65 тисяч гривень, з яких 70% оплатило місто в рамках програми співфінансування. 30% витрат взяли на себе мешканці будинку.
Бюро спадщини
Програма співфінансування реставрації дерев’яних дверей діє у Львові з 2018 року, торік додали можливість реставрувати й вікна. Також замінюють пластикові вікна на дерев’яні – у такому випадку мешканці і місто ділять витрати 50 на 50. Як повідомили «Хмарочосу» у відділі комунікацій «Бюро спадщини», незабаром мають додати і програму реновації балконів.
Програма охоплює будинки віком від 80 років, розташовані в межах історичного ареалу Львова.
Реставраційні роботи координує «Бюро спадщини». Це комунальне підприємство, яке також працює як медійний центр і займається популяризацією спадщини Львова. Зокрема, організовує екскурсії, майстеркласи та лекції.
Наприклад, цього літа орнітолог розповідав про птахів, які живуть у львівських парках, а у жовтні еколог читав лекцію про роль міських парків у часи кліматичних змін. На дитячому майстеркласі у вересні учасників навчали робити насіннєві бомбочки та листівки з насіннєвого паперу. Два останні місяці «Бюро спадщини» проводило сім екскурсій парками, присвячених Арнольду Рерінґу – міському садівничому, який створив головні зелені зони міста Львова.
У вересні «Бюро спадщини» провело набір заявок від львів’ян, які бажали оновити вікна і двері у своїх будинках за програмою співфінансування. Охочих було настільки багато, що прийом довелося припинити завчасно. Зрештою відібрали 50 заявок на оновлення вхідних дверей та 20 заявок на оновлення вікон. Наступний набір – у другій половині 2021 року.
Бюджет установи на 2020 рік – чотири мільйони гривень. Цьогоріч запланували відреставрувати щонайменше 40 дверей, із них більшу частину вже відновлено. Щомісяця реставрують близько п’яти дверей.
Процес реставрації
Зазвичай робота над дверими триває від одного до трьох місяців, залежно від складності робіт. Вікно можуть так само реставрувати кілька місяців.
Деякі двері бувають деформовані, частково зогнилі, вкриті багатьма шарами фарби, у багатьох втрачено елементи оздоблення. В одному випадку хтось із мешканців будинку навіть вирізав у старовинних дверях отвір для котів.
Буває, що двері роблять повністю нові – «відновлюють за спогадами». Так зробили з дверима на вулиці Лисенка. На місці оригінальної австрійської брами мешканці встановили зварені металеві ворота. Фахівці виготовили нову дубову браму заввишки чотири метри.
Різьблена брама на смітнику
Програми співфінансування покликані заохочувати львів’ян, які живуть у старовинних будинках, зберігати елементи фасаду та інтер’єру. Адже часом двері й вікна міняють на нові. Так, в середині жовтня мешканці будинку на вулиці Меретина викинули оригінальні дерев’яні двері на смітник і натомість встановили у під’їзді металеві «бляшані».
Працівники «Бюро спадщини» ходили по квартирах мешканців будинку, та ті не виявили бажання брати участь у реставрації брами, яку вони викинули. У підприємстві вирішили реставрувати двері власним коштом, але вже не повертати на Меретина. Вважають, що мешканці не цінуватимуть відреставровані двері, а крім того, це буде несправедливо до інших учасників програми співфінансування.
«Іноді бувають будинки, в яких вщент знищені двері чи замінені радянською столяркою тощо. У таких випадках реставратори виготовляють зовсім нові брами. Цю відновлену браму ми прибережемо для такого будинку», – зазначили у «Бюро спадщини».
Архітекторка Христина Бадзян, яка опублікувала фото брами на смітнику, навела приклад реставрації таких само дверей на вулиці Гуцульській. За програмою співфінансування, жителі будинку заплатили разом 17 тисяч гривень, а решту – 40 тисяч – оплатило місто. Архітекторка переконана, що нові металеві двері, на які обміняли оригінальну браму, не коштували менше 17 тисяч.
Прогулянка оновленим Львовом
Чому Львів вирішив сфокусуватися саме на відновленнні брам, а не реставрувати будинки комплексно? Справа, звісно, у коштах, яких потребувала би настільки масштабна програма. Лише середньовічна і ренесансна частина історичного центру Львова, яка підпадає під охорону ЮНЕСКО, становить 120 гектарів.
При цьому будинок недостатньо реставрувати, його потрібно й надалі утримувати зусиллями всіх мешканців. Вхідна брама – як один із базових елементів споруди – змінює ставлення жителів до всього будинку.
Співучасть у фінансуванні також є важливим аспектом, який підсилює відчуття причетності до долі будівлі. Живучи у будинку з історичними дверима з розкішним оздобленням, до відновлення якого сам долучився, мешканець матиме менше бажання засклити балкон або поміняти старовинні вікна на пластикові.
Наприкінці жовтня «Бюро спадщини» презентувало онлайн-ресурс про відреставровані пам’ятки міста. На сайті «Прогулянка оновленим Львовом» можна роздивитися будівлі, громадські простори, а також понад 70 відреставрованих історичних брам.
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті