Суд розблокував будівництво вітроелектростанції на полонині Боржава

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 278 днів. За цей час ми опублікували 23497 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: unsplash.com

Восьмий апеляційний адмінсуд Львова розблокував будівництво турецьким інвестором вітроелектростанції на найдовшій полонині Закарпаття – полонині Боржаві. Суд відновив дію висновку з оцінки впливу на довкілля, який дає змогу збудувати на ВЕС, повідомляє ZAXID.NET. Активісти планують подати позов у Верховний суд.

18 березня цього року Закарпатський окружний адмінсуд скасував турецькому інвестору «Атлас Воловець Енерджі» висновок з оцінки впливу на довкілля. Цей документ видав департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА, і на його основі забудовнику вдалося отримати дозвіл на будівництво ВЕС. Скасування дії цього документа фактично зупинило підготовку будівництва.

Третього листопада Восьмий апеляційний адміністративний суд Львова задовольнив апеляційні скарги фірми-забудовника «Атлас Воловець Енерджи», Воловецької селищної та Тибавської сільрад і скасував рішення Закарпатського окружного адмінсуду, відновивши дію висновку з оцінки впливу на довкілля.

ТОВ «Атлас Воловець Енерджі» у 2017 році розпочала збір усіх необхідних документів для будівництва на полонині Боржаві вітрової електростанції загальною потужністю 120 МВт. Йшлося про облаштування 34 вітряків по 150 метрів заввишки разом з гірськими сполучними дорогами і підземними кабелями на десятки кілометрів уздовж Боржави. Будівництво мало початися в червні 2019 року.

Проте місцеві активісти та екологи виступили проти облаштування ВЕС. На їхню думку, через будівництво можливі ерозія ґрунту, небезпека утворення зсувів, селів, зменшення туристичної привабливості регіону та чисельності рідкісних видів рослин і тварин. Натомість інвестор стверджує, що вплив на природу буде мінімальним, а інвестиція сприятиме розвитку туризму.