Як гендерна квота вплинула на результати виборів у Київраду?

Фото: eppgroup.eu

Цього року на місцевих виборах законотворці вперше запровадили обов’язкову гендерну квоту для збільшення кількості жінок у політиці. Рух «Чесно» перевірив, чи запрацювало гендерне квотування в Київраді.

«Чесно» проаналізувало, які партії ставлять жінок на перші місця в округах. Оскільки головна задача партії, яка бере участь у виборах, — перемогти, вона апріорі ставить на перші місця тих, хто може принести найбільше голосів. Наприклад, партія «Свобода», яка цьогоріч не подолала п’ятивідсотковий бар’єр. У попередній склад Київради від цієї політсили не обралась жодна жінка. У висновку аналітиків, виборці “Свободи” є патріархальними та не схильні голосувати за жінок.

Новий виборчий кодекс передбачає, що до ради потрапляють кандидати, які розташовані на прохідних місцях в округах, або ж ті, які здолають 25% виборчої квоти. Цього року квоту, як правило, набирали жінки, яких партія ставила на перші місця в округах та які вели активну кампанію і працювали з виборцями.
Третину оновленого складу Київради складають жінки – 39 депутаток зі 120. З 16 жінок, які набрали виборчу квоту, десять були на першому місці й були обличчям партії на окрузі. 16 депутаток, які подолали 25% виборчої квоти, — це 13% від складу Київради.

Дані також засвідчують, що кандидаткам тих політсил, які мають низький загальний рейтинг, майже нереально подолати квоту. Наприклад, партії «Голос», ОПЗЖ не мають жодної кандидатки, яка б набрала виборчу квоту. У «Батьківщині» та «Єдності Олександра Омельченка» квоту подолали по одній кандидатці.

У «Чесно» зазначають, що гендерну квоту значною мірою закрили і збільшили до третини не ті кандидатки, які набрали найбільше голосів, а ті, які пройшли за списком, де на кожну п’ятірку мало бути мінімум двоє представників іншої статі.

У 2015 році щоб продемонструвати свою проактивність у залученні жінок до політики, партії включали їх до списків, проте зазвичай на непрохідні місця.

На цих виборах партії вдавалися до інших хитрощів. Так, квоту треба було витримати лише на етапі висування на партійному з’їзді. Для цього не потрібно було навіть мати документи від цих кандидаток, зокрема і згоду на балотування. Під час розгляду партійного подання у територіальній виборчій комісії кандидатам без документів просто відмовляли. Так, територіальна виборча комісія столиці відмовила у кандидуванні восьми представникам «Слуги народу», п’ять з яких були жінками. Формально партія дотрималася вимог законодавства, але реально гендерна квота у СН не була витримана.