Вчені створили набір для вирощування стейків із людського м’яса

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 294 днів. За цей час ми опублікували 23609 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: dezeen.com

Група американських вчених і дизайнерів розробила концепт набору для вирощування стейку з людських клітин. Він покликаний підняти питання про етичність та екологічність штучно вирощеного тваринного м’яса, повідомляє Dezeen.

За допомогою набору «Уроборос» можна (теоретично) виростити людське м’ясо у домашніх умовах зі зразків клітин із внутрішньої сторони щоки. Тобто, як і передбачає назва концепту, людина їстиме сама себе. DIY-набір включає готову матрицю з грибного міцелію та порцію сироватки донорської крові, до яких треба додати клітини, зібрані з рота за допомогою ватної палички. М’ясо росте протягом трьох місяців у теплому середовищі. Протягом цього часу потрібно підливати сироватку.

Концепт презентували на виставці Beazley Designs of the Year, що проходить у Лондоні з кінця жовтня до березня наступного року. Прототипи «стейків» були дрібними шматочками м’яса.

Автори концепту вважають, що лише таку технологію можна назвати повністю сталою та етичною до тварин. Адже для вирощування штучної яловичини використовують сироватку крові ембріону теляти (fetal bovine serum, FBS). Це дорогий біоматеріал, який коштує 300-700 фунтів стерлінгів за літр.

Сироватку зараз вилучають із вагітних корів, яких забивають на фермах. Тобто штучно вирощене м’ясо лишається побічним продуктом м’ясної індустрії, яка, у свою чергу, є одним із головним чинників кліматичної кризи.

«Хоч деякі компанії заявляють, що вирішили цю проблему, наскільки нам відомо, наразі немає жодних незалежних, рецензованих наукових досліджень, які б це підтверджували», – зазначає вчений Ендрю Пеллінг, один із розробників «Уробороса».
«Оскільки індустрія лабораторного вирощеного м’яса стрімко розвивається, важливо створювати проєкти, які б виявляли певні проблеми, які ховаються за хвилею хайпу», – додає він.

Раніше «Уроборос» презентували на виставці у Філадельфійському художньому музеї

Розробники використали сироватку донорської крові, в якої сплив термін придатності.

«Прострочена людська кров є відходами медичної системи і це дешевший та сталіший варіант, ніж FBS, проте менш культурно прийнятний. Люди вважають, що їсти себе це канібалізм, хоча формально це не так», – зазначає індустріальна дизайнерка Грейс Найт, співавторка проєкту.

Третій учасник проєкту «Уроборос», художник Оркан Телхан, пояснює: це не стільки реалістична пропозиція, скільки іронічний концепт, який пропонує задуматися над тим, чим людство готове пожертвувати, щоб продовжувати їсти м’ясо у таких обсягах, як зараз. А також уявити майбутнє, в якому мало хто зможе дозволити собі м’ясо, а більшість не матимуть іншої опції, крім як культивувати білок із самих себе.

За прогнозами, ринок штучно вирощеного м’яса може сягнути 572 мільйонів доларів до 2025 року.