Клімат планети стрімко змінюється. Вже п’ять років поспіль реєструють найвищі глобальні температури за всю історію метеорологічних спостережень. Тільки в Україні за останні три десятиріччя кількість випадків небезпечних погодних явищ зросла вдвічі.  

Кліматична криза – це не прогноз, а реальність. І ми відчуваємо лише перші її наслідки. Цього літа сильна злива на Івано-Франківщині викликала підтоплення та підняття ґрунтових вод. У південних районах країни все частіше трапляються смерчі та урагани, а Житомирська, Київська та Луганська області постраждали від масштабних пожеж. І прогнози вчених щодо майбутніх змін на планеті не оптимістичні. 

В Україні сфера енергетики відповідає за 2/3 викидів парникових газів, що спричиняють зміну клімату. Тож щоб подолати кризу, нам необхідно перейти на відновлювані джерела енергії. Та чи робить держава достатньо для цього переходу?  

Україна та «зелена» енергетика: крок вперед, два назад 

Наразі відновлювана енергетика забезпечує 26% світового виробництва електроенергії. Німеччина, Данія, Португалія, Швеція та Ісландія очолюють рух енергетичної трансформації. Щоб заохотити більше людей та компаній переходити на сонячну енергію, більш ніж 130 країн знижують вартість будівництва нових сонячних установок. Тож у багатьох регіонах набагато дешевше збудувати СЕС, ніж нову вугільну електростанцію. Наприклад, у США та Європі ціна за 1 МВт/год від сонця складає 35-55$, коли від вугілля — 55-150$. 

В Україні важливу роль у розвитку ВДЕ зіграло впровадження «зеленого» тарифу (ЗТ) у 2009 році. Дякуючи йому, у 2020 частка відновлюваних джерел енергії вже зросла у 2,3 рази, порівняно з минулим роком. За даними Державного агентства з енергоефективності, у 2019 ввели в експлуатацію в 3,5 рази більше потужностей ВДЕ, ніж за всі чотири попередні роки разом узяті.  

Джерело: https://ua.energy/vstanovlena-potuzhnist-energosystemy-ukrayiny/

Проте «зелений» тариф – це тільки перший крок для створення сприятливих інвестиційних умов. Наступний крок – аукціони. Така модель підтримки передбачена для великих установок (понад 1 МВт для сонячних та 5 МВт для вітрових станцій) і дозволить знизити ціну на «зелену» електроенергію через конкуренцію між різними ВДЕ-об’єктами. В квітні 2020 року український уряд планував провести перший аукціон з продажу електроенергії з ВДЕ. Але не склалось – не вдалося затвердити загальну потужність нових об’єктів сонячної та вітрової генерації За словами в.о. міністра енергетики Ольги Буславець, запуск перенесли на 2021 рік.   

Зараз відсутня політична воля для підтримки енергетичної трансформації в Україні. Це можна пояснити тим, що поступове згортання вугільної та атомної промисловості  є  непопулярними рішеннями. Політики не хочуть їх проводити та губити політичні бали. Вони перекладають відповідальність на наступників. Бо легше латати дірки, ніж реформувати і втрачати свою популярність. 

Ще однією перешкодою стає нестабільне законодавство. У червні цього року Кабінет Міністрів підписав «Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики». Документ різко змінює умови роботи ВДЕ-генерацій, що не дасть розвиватися багатьом новим проектам та погіршить інвестиційну репутацію України. За умовами меморандуму, зелений тариф значно знижується для всіх ВДЕ-установок і не передбачається продовження його строку дії. 

Окрім того, виробники «зеленої» енергії несуть відповідальність за небаланси електроенергії. Це при тому, що в Україні немає можливості точно прогнозувати погодні умови та виробництво енергії на об’єктах. Меморандум погодилися підписати лише дві профільні асоціації, що дає підстави очікувати на судові процеси за заборгованості по виплатах. А розвиток «зеленої» енергетики може взагалі спинитися, Це завадить глобальній боротьбі із кліматичною кризою. 

Що пропонує громадськість? 

Цього року ГО “Екодія” спільно з іншими експертами презентували Дорожню карту кліматичних цілей України до 2030 року. Це перелік завдань, яких має досягти Україна за наступні 10 років, аби знизити викиди парникових газів та зробити достатній внесок для боротьби зі зміною клімату.  

Одна з основних цілей Дорожньої карти – розвиток відновлюваних джерел енергії в Україні. Експерти пропонують уряду наступні рекомендації: 

• збільшити частку ВДЕ в електроенергетиці до 58%, теплоенергетиці – до 24%, а в кінцевому енергоспоживанні – до 30%, порівняно з показниками 2012 року; 
• підвищити гнучкість енергетичної системи завдяки збільшенню транскордонних перетоків, приєднавшись до Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E); 
• інвестувати в будівництво акумулюючих потужностей ВДЕ для забезпечення стабільної роботи енергомережі після поступового згортання вугільної та атомної генерації; 
• розвивати малі потужності ВДЕ в окремих громадах. Це дозволить прискорити енергетичний перехід, стимулюючи населення споживати власну “зелену” енергію. Крім цього, залучення великої кількості гравців до виробництва та споживання електроенергії з ВДЕ сприятиме демонополізації енергетичного сектору. 

Дотримуючись цих цілей та якісно реформуючи систему, Україна зможе належно вкластися в утримання підвищення глобальної температури і запобігти поглибленню кліматичної кризи.