Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП або Регулятор) повинна забезпечити енергетичну безпеку та збалансувати інтереси споживачів, суб’єктів господарювання і держави у цій сфері.

Регулювання енергетики було започатковане в Україні ще 1994 року, проте актуальний статус, функції та повноваження Регулятора визначає відповідний закон 2016 року. Серед основних завдань цього органу ‒ забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, інтеграції цих ринків до європейських структур, захист прав споживачів, реалізація цінової та тарифної політики, розвиток конкуренції та залучення інвестицій.

Детальніше про дві функції ‒ моніторинг енергоринку та захист прав споживачів – «Хмарочос» розповідає у партнерстві з USAID Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ).

Що і навіщо моніторити

Моніторинг ‒ процес збору, обробки та аналізу даних, який НКРЕКП проводить, щоб оцінити стан роботи ринків та підвищити їх ефективність. Особливо важливою ця функція стала з запровадженням нової моделі роботи на ринках природного газу та електроенергії.

Щоб оцінити стан ринку, Регулятор аналізує 26 різних факторів, серед яких ‒ рівень прозорості та конкурентності, гуртові та роздрібні ціни, прояви перехресного субсидіювання, дотримання ліцензійних умов, зміни у структурі власності компаній тощо.

Переглянути результати моніторингів функціонування гуртового й роздрібного ринку електроенергії та діяльності з ліцензування можна на сайті НКРЕКП. 

Ще одна важлива функція моніторингу ‒ це виявлення порушення, які спотворюють або обмежують конкуренцію. Восени 2020 року Регулятор опублікував проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках», який має розширити діяльність органу у цьому напрямку. 

Зокрема, він вводить в законодавство такі нові терміни як «інсайдерська інформація на ринках електроенергії та газу», «маніпулювання на ринках», «особа, яка професійно організовує операції з гуртовими енергетичними продуктами».

Маніпулювання на гуртових енергетичних ринках може мати різні форми, кілька з яких вже фіксували після запуску нового ринку електроенергії в Україні. Маніпулюванням вважають, наприклад, укладання фіктивних угод, подання заявок з метою створення оманливих сигналів для попиту і пропозиції або формування ціни на штучному рівні, поширення неправдивої та оманливої інформації через засоби масової інформації, кругову торгівлю з метою нарощування обсягів на ринку тощо.

Подібні дії спотворюють конкуренцію та дозволяють заробляти на ринках тим, хто перепродає електроенергію не маючи власних потужностей. Натомість реальні виробники опиняються в менш вигідному становищі.

На захисті прав споживачів

Серед функцій НКРЕКП закон визначає також захист прав та інтересів споживачів у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор має розглядати звернення таких споживачів, займатися врегулюванням спорів та роз’ясненням нормативно-правових актів.

Алгоритм такий: спершу зі скаргою варто звернутися до Центрів обслуговування споживачів постачальника електроенергії або розподільчої компанії. Їх контакти можна знайти у квитанції на оплату послуг, на сайті компаній або Регулятора. Переважну більшість скарг розглядають самі компанії: і оператори системи розподілу, і електропостачальники загалом повідомляли про понад 400 тисяч звернень на рік. Якщо ж звернення відмовилися розглядати або не зробили цього вчасно ‒ споживач може звернутися до НКРЕКП.

У 2019 році орган отримав загалом близько 5,5 тисяч скарг. Звернутися до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг можна, до прикладу, якщо споживача не задовольняє якість отриманих послуг, компанії обмежують його доступ до електромережі або відмовляють у під`єднанні до неї, порушують свої ліцензійні умови тощо. За статистикою, у 2019 році найчастіше звернення стосувалися приєднання до електричних мереж (34%), цін чи тарифів (12%) та якості електропостачання (8,7%). 

Скаргу можна надіслати на електронну та письмову адресу або подати особисто ‒ і її безоплатно розглянуть протягом 15-30 днів. При цьому споживач має право користуватися послугами адвоката, ознайомитися з матеріалами перевірки та бути присутнім при розгляді його скарги. 

Регулятор також може відмовитися розглядати скаргу, якщо її надсилають повторно і це питання вже розглядали раніше, якщо спір розглядають у суді або суд вже прийняв стосовно нього рішення. Крім того, НКРЕКП не розглядає звернень, якщо вони надіслані анонімно, не стосуються питань у компетенції органу або термін подання скарги ‒ рік з дати подій, які стали причиною звернення, ‒ вже минув. 

Після отримання скарги та перевірки її на відповідність формальним вимогам, Регулятор може звернутися до компанії (постачальника електроенергії, оператора системи розподілу тощо) з вимогою усунути порушення законодавства чи ліцензійних умов, якщо вони вже були виявлені, або з вимогою надати пояснення або спростувати порушення, на які скаржиться споживач.

Звернення до НКРЕКП має кілька можливих результатів. По-перше, споживачу можуть відмовити у задоволенні скарги, якщо порушень з боку компанії не виявили. По-друге, розгляд скарги припиняють, якщо сторонам вдалося дійти згоди та врегулювати спір. По-третє, якщо суб’єкт господарювання усунув порушення. 

Рішення Регулятора є обов’язковим до виконання. Якщо ж компанія, у діях якої виявили недотримання вимог законодавства чи ліцензійних умов, які порушують права та інтереси заявника, не усунула порушення у встановлений термін, звернення переходить до підрозділу НКРЕКП, що проводить перевірки суб’єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

При порушеннях Регулятор може застосовувати різні санкції: від попереджень та накладання штрафів до зупинення та анулювання ліцензії.

Яке місце енергетичного омбудсмена?

Хоча захист прав споживачів відносять до функцій НКРЕКП, його основні завдання ‒ це досягнення балансу інтересів споживачів, суб’єктів господарювання в енергетичній сфері й держави, а також забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Тому робота Регулятора зосереджена здебільшого на ліцензуванні, формуванні тарифної політики, роботі енергетичних ринків. «Якщо подивитися на статистику скарг до НКРЕКП – їх надходить кілька тисяч на рік. Тому найчастіше люди отримують роз’яснення, які ще не означають, що енергетичну компанію змусили прийняти рішення; і навіть за наявності позитивного для споживача роз’яснення, спір між сторонами автоматично не припиняється», – зазначає Світлана Голікова, експертка USAID Проєкту енергетичної безпеки (ПЕБ).

В Україні посада енергетичного омбудсмена не затверджена, хоча передбачена законом  «Про ринок електричної енергії». За ним омбудсмен має розглядати скарги побутових та малих непобутових споживачів на електропостачальників і операторів систем розподілу, а також вирішувати спори між ними. 

«Зі створенням ринкових відносин на ринках електроенергії, газу, а згодом, можливо, і тепла потрібна інституція, яка більше опікувалася б правами побутових споживачів і малого бізнесу. Адже вони певною мірою залишаються незахищеними і не мають ні досвіду, ні ресурсів боротися проти великого монополіста у разі потреби», – наголошує Голікова. 

Читайте більше про інститут енергетичного омбудсмена тут: Хто буде захищати ваші права в суперечках з постачальниками енергопослуг?

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.