У Києві фасад закинутого 120-річного будинку перетворять на архівну фотогалерею

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 268 днів. За цей час ми опублікували 23431 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

У Києві третього грудня у вікнах 120-річної «Кам’яниці з драконами» на бульварі Тараса Шевченка, 19 відкриється фотовиставка «Будинок, що спить». Фасад закинутого будинку перетвориться на галерею, повідомляють організатори заходу.

Архівні портрети українців у традиційному одязі фотографа Івана Карпова будуть інтегровані у вікна закинутої історичної будівлі. Виставка присвячена річниці від дня народження відомого українського філософа-містика, богослова та поета Григорія Сковороди.

Інсталяція є продовженням проєкту «Зазираючи у вікна» 2013-2014 років. Проєкт реалізовано Українською асоціацією професійних фотографів у співпраці з ГО «Мапа Реновації».

Заплющені за допомогою комп’ютерної графіки очі на фотографіях — символ філософії Григорія Сковороди та інтерпретація сучасного світу, де люди все більше віддаляються від реальності і поринають у світ, створений медіа та рекламою, пояснюють автори. Головним елементом експозиції стане великий портрет Григорія Сковороди.

«”Зазираючи у вікна” – проєкт, який дає можливість не тільки поглянути в обличчя давно минулої епохи, а й нагадати про фотографів початку попереднього століття, імена яких відомі тільки знавцям архівної фотографії», – розповів автор проєкту Мстислав Чернов.

Мета проєкту – привернути увагу суспільства і влади до проблеми занепаду цінних будівель, популяризувати творчість українських фотографів та історію української фотографії.

За словами Дар’ї Корби, голови ГО «Мапа Реновації», «кожен такий закинутий будинок приховує за сторічною цеглою багаторівневі нашарування історії. Перетворюючи фасад будівлі на галерею, ми прагнемо розбурхати застиглу історію будівлі».

Історія «Кам’яниці з драконами» починається 1894 року, наприкінці XIX століття. Її перший власник — педагог Іван Хільчевський. До садиби Хільчевського, окрім кам’яниці з драконами, входила кам’яниця з левами на розі вулиці Симона Петлюри.

Фото: Дар’я Корба