У Берліні збудували панельний будинок – як у радянські часи, але краще (фото)

Архітектори прагнули переосмислити технологію панельного будівництва і продемонструвати, що серійні проєкти можуть бути цікавими та привабливими.

Дата публікації: 4.12.2020 Розділ: Новини Автор: Стасюк Ірина

Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 297 днів. За цей час ми опублікували 26304 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: David von Becker, azuremagazine.com

У Берліні за проєктом місцевих архітекторів FAR frohn&rojas побудували панельний будинок, за технологією, подібною до серійного житлового будівництва країн радянського блоку, повідомляє Azure.

Проєкт Wohnregal – це шестиповерхова будівля, яку збирали на місці з готових бетонних блоків протягом шести тижнів. Додатково лише один тиждень знадобився, щоб завершити облаштування поверхів. У проєкті використали типові бетонні тримальні конструкції та подвійні Т-подібні балки, втім продуманий дизайн вигідно відрізняє нову берлінську панельку від радянських панельних хрущовок та й східно-німецьких «платтенбау».

Будинок призачено як для житла, так і для офісів і майстерень. Приміщення площею від 35 до 110 квадратних метрів мають вільні планування, що дозволяє адаптувати їх до різних потреб.

Хоч екстер’єр є фактично простою прямокутною коробкою з монолітних блоків, завдяки низці архітектурних рішень фасади виглядають відкритими й легкими. Так, з одного боку замість зовнішніх стін натягнуто сітку, яка відкриває сходи між поверхами.

Східний та західний фасади складаються з панорамних вікон-дверей, які виконують функцію охолодження будівлі. У теплу пору року вікна можна розсунути та перетворити приміщення у таку собі лоджию, яку відділятиме від зовнішнього середовища перегорожі м’ятно-зеленого кольору.

Архітектори прагнули переосмислити технологію панельного будівництва та продемонструвати, що серійні проєкти не обов’язково передбачають стандартизацію і можуть бути цікавими й естетично привабливими.

Реалізація проєкту також вийшла дешевою: 1,5 тисячі євро за квадратний метр, це значно менше за середню вартість будівництва у Німеччині (у Києві в 2018 році середня собіварість будівництва житла становила трохи більше 400 євро за квадрат).

Зараз у багатьої містах Східної Європи намагаються переосмислити панельки, які дісталися у спадок від радянських та прорадянських режимів. Раніше ми писали про досвід Чехії.