У Берліні збудували панельний будинок – як у радянські часи, але краще (фото)

Архітектори прагнули переосмислити технологію панельного будівництва і продемонструвати, що серійні проєкти можуть бути цікавими та привабливими.

Дата публікації: 4.12.2020 Розділ: Новини Автор: Стасюк Ірина

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 122 днів. За цей час ми опублікували 24984 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: David von Becker, azuremagazine.com

У Берліні за проєктом місцевих архітекторів FAR frohn&rojas побудували панельний будинок, за технологією, подібною до серійного житлового будівництва країн радянського блоку, повідомляє Azure.

Проєкт Wohnregal – це шестиповерхова будівля, яку збирали на місці з готових бетонних блоків протягом шести тижнів. Додатково лише один тиждень знадобився, щоб завершити облаштування поверхів. У проєкті використали типові бетонні тримальні конструкції та подвійні Т-подібні балки, втім продуманий дизайн вигідно відрізняє нову берлінську панельку від радянських панельних хрущовок та й східно-німецьких «платтенбау».

Будинок призачено як для житла, так і для офісів і майстерень. Приміщення площею від 35 до 110 квадратних метрів мають вільні планування, що дозволяє адаптувати їх до різних потреб.

Хоч екстер’єр є фактично простою прямокутною коробкою з монолітних блоків, завдяки низці архітектурних рішень фасади виглядають відкритими й легкими. Так, з одного боку замість зовнішніх стін натягнуто сітку, яка відкриває сходи між поверхами.

Східний та західний фасади складаються з панорамних вікон-дверей, які виконують функцію охолодження будівлі. У теплу пору року вікна можна розсунути та перетворити приміщення у таку собі лоджию, яку відділятиме від зовнішнього середовища перегорожі м’ятно-зеленого кольору.

Архітектори прагнули переосмислити технологію панельного будівництва та продемонструвати, що серійні проєкти не обов’язково передбачають стандартизацію і можуть бути цікавими й естетично привабливими.

Реалізація проєкту також вийшла дешевою: 1,5 тисячі євро за квадратний метр, це значно менше за середню вартість будівництва у Німеччині (у Києві в 2018 році середня собіварість будівництва житла становила трохи більше 400 євро за квадрат).

Зараз у багатьої містах Східної Європи намагаються переосмислити панельки, які дісталися у спадок від радянських та прорадянських режимів. Раніше ми писали про досвід Чехії.