Вулиця впродовж двох століть змінила чимало назв і призначень, але незмінно залишається однією з головних магістралей центру Києва.

Її історія почалася в тридцятих роках позаминулого століття, коли цар Микола І розробив новий план розвитку Києва. Звичну до того вулицю з одноповерховими дерев’яними житловими будинками відносять до першого розряду, а забудова стає кам’яною, з акцентом на громадську функцію. Київ перетворюється на один з центрів тогочасної Російської імперії, розпочиється епоха розвитку виробництва і торгівлі.

Імперський період 

Архітектор Віконтій Беретті, який працював над проєктом університету, розробляє в 1837 році генеральний план забудови Києва. Неподалік від університету планувалося створення корпусу кадетського училища – тож нова центральна вулиця отримала назву Кадетська. 

Цей заклад так і не збудували, проте тут було вдосталь й інших. До наших днів збереглися – будівля Анатомічного театру (наразі це – Музей медицини), Фундуклеївська гімназія (реставрована будівля, нині офіс «Нафтогазу»), Колегія Павла Галагана (нині Музей літератури).

Навчальні заклади на Богдана Хмельницького у ХІХ сторіччі: Колегія Павла Галагана та Фундуклеївська гімназія

До початку ХХ століття вулиця отримує свою основну функціональну забудову і набуває унікальних рис. Це були одно- і двоповерхові кам’яні будинки, які згодом нерідко перебудовували, збільшуючи висотність до 3-5 поверхів.

Найбільш популярну серед киян назву – Фундуклеївська – вулиця отримала в 1869 році на честь київського цивільного губернатора Івана Фундуклея, коштами якого було викуплено особняк на розі Кадетської і нинішньої Пушкінської і облаштовано в ньому першу загальноміську жіночу гімназію.

Причому, культурна функція будівель тісно перепліталася з комерційною, гармонійно відображаючи ритм і потреби міста.

Прикладом цього є театр Бергоньє (нині театр імені Лесі Українки) – французький комерсант побудував двоповерховий будинок на розі Фундуклеївської і нинішньої Пушкінської, відкривши на першому поверсі театр, а на другому – готель. Назви театрів в цьому будинку змінювалися багато разів, зазнавав удосконалення і він сам, але будівля функціонує вже півтора століття. Разом з іншим, Міським театром (нині Національна опера), – вони дали назву станції метро «Театральна».

Оперний театр та театр Бергоньє на Богдана Хмельницького

Навколо Міського театру (Опери) зростала відповідна інфраструктура – готелі «Франсуа» й «Ермітаж» (на перетині Фундуклеївської з Володимирською), з популярними у світської і богемної публіки кафе і ресторанами.

Саме листівки з трамваєм і бруківкою тепер є класичними видами Фундуклеївської того періоду.

На початку ХХ ст. будинки націй вулиці стають вищими, нерідко існуючі надбудовують до чотирьох і навіть пяти поверхів. Фундуклеївська жвава і комерційно приваблива, тут вирує міське життя.

Радянський період

Радянська доба привнесла свої зміни – перш за все, вулиці присвоїли ім’я Володимира Леніна. 

В тридцяті тут з’являються визначні архітектурні споруди свого часу – в Київ з Харкова переїжджає столиця УРСР і місто наповнюється відповідними статусу монументальними будівлями. На вулиці Леніна ними стали будівля ЦУМу, зведена у стилі ар деко, і конструктивістський будинок письменників Роліт. Обидві споруди якісно вирізнялися на фоні прибуткових будинків низької поверховості. Радянські будівлі були такими ж масивними і домінантними, як і плани нової влади.

ЦУМ на розі з Хрещатиком та багатоповерхівка на розі з Володимирською у радянські часи

Період німецької окупації відзначився новою назвою – Театерштрассе (Театральна), а також необхідністю відновлення частини будинків після війни.

Радянська доба періоду брежнівського застою також позначилася на архітектурі тодішньої вулиці Леніна. Сімдесяті стали початком розквіту типового житла з бетону чи панелей.

Не став виключенням і центр Києва – на Леніна з’явилася панельна багатоповерхівка (будинок навпроти Опери) і будинки на розі з вулицею Михайла Коцюбинського. 

Будівля Київпроекту, розташована в історичній частині вулиці, схожа на ці багатоповерхівки лаконічністю форм, притаманний для радянського модернізму. «Універсальна» коробка типового НДІ схована вглиб кварталу, а фасадна частина – стилобат з відкритим атріумом – адаптована до сусідньої забудови, п’ятиповерховий об’єм повторює висоту і ритм цієї частини вулиці, вирізняючись архітектурою.

Незалежна Україна

За Незалежності вулиця отримала свою сучасну назву – Богдана Хмельницького, цей період позначений активною реставрацією будинків ХІХ століття. Статус суверенної держави Україна позначився і на функціях простору – вулицю облюбували посольства і консульства європейських країн. Особливо виділяється серед будинків дипломатичних представництв Посольство Німеччини. Спроєктована і зведена німецькими спеціалістами на початку 2000-х років, будівля з чіткою геометричною формою, вхідну групу прикрашає міні-монумент з фрагмента зруйнованої Берлінської стіни. 

На місці будинку згори постане БЦ «Леонардо», а будинок внизу згодом стане посольством Німеччини

В цей же період на вулиці з’являється масштабна споруда бізнес-центру «Леонардо». Будівлю, яка раніше була частиною ансамблю Театральної площі біля Опери, почали реконструювати наприкінці 80-х років минулого століття як готель. Потім концепція змінилася, і на місці готелю виріс діловий центр, який складається з фасадного будинку в псевдоісторичному стилі й 18-ти поверхової висотки, «схованої» всередині кварталу. Різнокаліберність архітектурного стилю двох частин бізнес-центру свого часу викликала багато нарікань у киян, а штучність «історичної» будівлі стала одним з негативних прикладів перетворення сучасного центру Києва.

Адміністративні будівлі в кварталах нижньої частини, бізнес-центри і дипломатичні представництва вище – всі вони обумовлюють жваве життя вулиці впродовж дня, театри – в вечірній час, інші культурні і музейні заклади – у вихідні. 

Дослідження «Агентів Змін» та нові проєкти

Разом з тим, за даними дослідження, здійсненого командою «Агенти змін», району не вистачає пішохідних зв’язків з іншими частинами історичного Києва, суспільного простору, а також доступних і популярних закладів громадського харчування. 

У вулиці з таким сильним культурним і діловим потенціалом міг би бути свій «мозковий центр» – простір, який поєднує вказані функції і надає майданчики для сучасних громадських активностей. 

Будівля Київпроекту після реконструкції. Візуалізація

На думку експертів, наразі існує певна незавершеність досвіду перебування в цьому районі, як офісних працівників вдень, так і відвідувачів культурних заходів ввечері і у вихідні. Усім групам не вистачає простору і можливостей для спілкування. 

Офісні працівники не можуть дійти до відносно віддалених скверів в обідню перерву або шукають місця для перекуру під стінами будинків. Також вони обмежені у виборі закладів харчування і практично не мають доступу до спортивних майданчиків чи клубів. Вечірнє життя, як правило, закінчується відразу після завершення вистав – публіка направляється в метро замість можливої прогулянки чи посиденьок з друзями. Схожа обмеженість досвіду є і для тих, хто буває тут у вихідні з дітьми – в музеях і на прогулянках. Доповнити сімейний відпочинок активностями в дитячих центрах неможливо, а в чинних закладах харчування – не завжди зручно перебувати з дітьми.

Будівля Київпроекту після реконструкції. Візуалізація

Іншою великою проблемою є паркінги, в тому числі і для мешканців житлових будинків. Фактично простір всередині кварталів, який міг бути пішохідним або рекреаційним, відіграє роль стихійної парковки. Можливості для якісного перетворення внутрішньоквартального простору є в тій частині Богдана Хмельницького, де розташовано «Київпроєкт». Тут навявні пішохідна активність і зелений простір біля гімназії, але не вистачає впорядкованості і затишку, звільнення від машин.

KYЇVPROEKT City Space планує приділити особливу увагу всім цим точкам міської активності і комфорту містян. Перш за все, на території нинішнього «Київпроєкту» облаштують підземний паркінг, який вирішить проблему доступності до цієї будівлі на авто. Наразі ж відвідувачі офісів в цьому кварталі змушені або шукати парковку на віддалених вулицях, або залишати машину у внутрішньому дворі.

Будівля Київпроекту після реконструкції. Візуалізація

Вивільнення внутрішнього простору кварталу від автівок дозволить облаштувати в дворі «Київпроєкту» простору площу – місце для громадських активностей й різнопланових виступів. Амфітеатр сходів – від гімназії вниз – може стати улюбленим місцем відпочинку для учнів, перехожих, офісних працівників в обідню пору.

Спільний простір відпочинку знадобиться новим відвідувачам KYЇVPROEKT City Space – оскільки будівля розширить свої функції з суто ділової до освітньої, громадської, розважальної і торговельної. Нижні поверхи планується зробити більш активними за рахунок нових закладів харчування й шоурумів. А нинішній відкритий атріум з фонтаном перед центральним входом в будівлю стане більш комфортним для відвідувачів в будь-яку пору року, без огляду на погодні умови. 

Таким чином, колись суто діловий блок «Київпроєкту», «сіра пляма» для звичайних відвідувачів вулиці Богдана Хмельницького, KYЇVPROEKT City Space стане цікавим і затишним для будь-кого – чи то батьків з дітьми, чи креативного класу, чи бізнес-кіл, чи гостей міста – враховуючи запити як відвідувачів, так і міста в цілому.