Активісти та Зеленбуд посперечалися про кількість дерев у парку. Довелось перераховувати

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 281 днів. За цей час ми опублікували 23517 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Активісти та представники «Київзеленбуду» порахували дерева у сквері Вітряні Гори біля річки Коноплянка. Про це розповів Віктор Шевченко, учасник команди, яка виграла конкурс «Громадський бюджет» щодо облаштування інформативно-освітніми стендами та екскурсійними вказівниками еко-маршруту на Пріорці і Вітряних горах.

Суперечка між зеленбудівцями та активістами виникла тоді, коли під час реалізації проєкту ГБ – встановлення інфостенду в сквері – комунальне підприємство заявило про меншу кількість дерев, ніж нарахували активісти. Варто відзначити, що лист-пропозицію про перерахунок дерев було надіслано КП УЗН від ГО «Пакгауз» в травні. У комунальному підприємстві відреагували у листопаді.

«Прийшов час ставити інфостенд на екокультурній стежці «Віковічні Дуби», ми надіслали «Київзеленбуду» текст того, що буде написано. Тоді вони подзвонили та сказали, що не погоджуються, мовляв, у них немає такої кількості дерев та видів. Так склалося, що Зеленбуд вперше погодився перерахувати дерева», – розповідає Шевченко.

Активісти та комунальники нарахували на території скверу розміром півтори гектари 29 видів дерев і кущів (всього 343 одиниці). Деякі насадження виявились на балансі не «Київзеленбуду», а житлоексплуатаційної контори (декількасотлітній дуб, величезні верби і тополі).

Крім узгодження кількості дерев та їх видів у сквері, Шевченко відзначив, що у Подільському КП УЗН підтримали ідею необхідності проведення фахівцями майстер-класів для співробітників Зеленбуду на тему догляду за деревами та сучасних методів лікування дерев.

Сквер нещодавно визнали об’єктом природно-заповідного фонду, тепер це ландшафтний заказник місцевого значення «Долина річки Коноплянка». Крім того, завдяки перемозі у «Громадському бюджеті 2021», у сквері облаштують простір для відпочинку на березі річки Коноплянка. Зараз команда Шевченка разом із ландшафтним архітектором Семеном Поломаним працює над проєктом ревіталізації річки та переосмислення навколишніх територій, для якого ведуться пошуки грантового фінансування.

«Ще одне із завдань команди – відродити цікавість та привернути увагу місцевих жителів до цієї унікальної локації, адже у 18 та 19 століттях ця околиця Києва була місцем дачних садиб та гулянь заможних киян, богеми та іноземців. На берегах ставків струмка Коноплянка та його притоки Княжихи жили або відпочивали Іван Сошенко, Стефан Кульженко, Вільгельм Кістер та Ігор Сікорський», – розповів Шевченко.

Коноплянку в історичній місцевості Вітряні Гори вперше зафіксували у 1894 році на карті видавництва друкаря Стефана Кульженка. Вона вважається правою притокою майже зниклої річки Почайни. На відміну від більшості малих річок Києва, значна частина Коноплянки не каналізована, протікає парками. Тому, на думку Шевченка, ця річка здається найкращим претендентом для створення сучасного громадського простору.

Фото: gb.kyivcity.gov.ua