Для львівського музею під відкритим небом будуватимуть сучасний адміністративний центр (проєкт)

Інститут проектування «КОМФОРТБУД» розробив проєкт адміністративної будівлі Музею народної архітектури і побуту імені Климентія Шептицького у Львові. Наразі це один із найбільших в Європі музеїв просто неба з колекцією пам’яток дерев’яної архітектури, який започаткували в 1971 році. Містяни неформально називають його Шевченківським гаєм. За концепцією він схожий на музей у Пирогові в Києві.

Нова адміністративна будівля розташовуватиметься поруч із головною алеєю, яка веде до входу на територію музею. Її концепцію розробили львівські архітектори Ігор та Марта Цимбровські. Тендер на проєктування споруди виграв Інститут проектування «КОМФОРТБУД». Серед знакових проєктів цієї компанії – сміттєпереробний завод у Львові.

У розробці ідеї споруди принциповими були інтеграція взаємодія з довкіллям та створення комфортного та безпечного простору для працівників. Автори хотіли «розчинити» проєктовану будівлю в природному середовищі, стерти кордони між зовнішнім і внутрішнім просторами.

Який вигляд матиме будівля?

Каркас, колони та стіни будівлі виконають із залізобетону. Це гарантуватиме надійність конструкції та зробить її фасади сучасними.

Важливим елементом оздоблення є скло. Так, між адміністративними приміщеннями та коридором передбачили світлопрозорі скляні перегородки, які створюють атмосферу відкритості. Завдяки цьому внутрішній простір будівлі буде ціліснішим.

Усі кабінети будуть світлими та максимально відкритими: двері та перегородки виконуватимуться з безпечного скла, а великі панорамні вікна забезпечать офіси природнім освітленням.

Значну частину від загальної площі фасаду займатимуть світлопрозорі фасадні системи. «Завдяки цьому філософія відритості та цілісності простору переходить у систему “внутрішній простір – зовнішнє середовище”», – розповідає Андрій Вишневський, засновник та директор «Інституту проектування «КОМФОРТБУД».

Покрівлю будівлі створять із використанням «зелених» технологій. Вертикальне озеленення, зокрема плющ на фасадах, допоможе вписати її в довколишній простір і дещо компенсує зрізання дерев на ділянці будівництва. Це також має експлуатаційні переваги: дах слугуватиме теплоізолятором, поглинатиме вуглекислий газ та знижуватиме рівень шуму в приміщеннях.

Завдяки звукоізоляції працівники зможуть працювати в тиші та комфорті. Споруду спроєктовали з дотриманням усіх вимог інклюзивності.

Яким буде внутрішній дворик?

Важливою складовою проєкту є облаштований для відпочинку працівників музею внутрішній дворик. Його створять із простих і недорогих елементів: трав’яного газону, кущів ялівцю та самшиту, бетонних лав та бетонних доріжок.

Дворик оточуватимуть світлопрозорі фасадні системи, покликані стирати межу між внутрішнім та зовнішнім просторами: елементи інтер’єру завдяки цьому ніби стають елементами екстер’єру і навпаки.