Чому досі не зносять зайві поверхи будинку-монстру на Подолі?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 283 днів. За цей час ми опублікували 23536 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

21 січня, Верховний суд направив справу про знесення верхніх поверхів «будинку-монстру» на Подолі до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду. А вже 26 січня апеляційна інстанція вирішить, чи зобов’язувати Держархбудінспекцію видати забудовнику сертифікат про готовність до експлуатації. Ці рішення мають критичне значення для долі будівлі, повідомляють«Наші гроші».

Справа за позовом Київради щодо самочинно збудованих верхніх поверхів у будинку розглядається з 2014 року. Наприкінці 2019 року суд постановив знести чотири поверхи. Пізніше апеляційний суд вказане рішення скасував, а справу закрив. Верховний суд повернув справу назад в апеляцію, яка у жовтні 2020 року вдруге зробила те саме – закрила справу як негосподарську.

Чому не зносять зайві поверхи?

28 листопада 2012 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Києва видала ТОВ «Пателі Лізинг» дозвіл на виконання будівельних робіт саме на вказану 8-поверхову будівлю. Але потім четвертого червня 2013 року ДАБІ зареєструвала зміну даних у дозволі на будівництво, відповідно до якої зводилася вже не 8-ми, а 12-поверхова будівля.

Забудовник стверджує, що жодних порушень ні в реєстрації змін, ні в самому коригуванні не було. Водночас коригування проєкту відбулося без отримання нових містобудівних умов та обмежень, а попередні вихідні дані втратили силу у 2010 році і термін їх дії не продовжувався. У 2015 році Мінкульт, враховуючи невідповідність поверховості будівлі Генплану, скасував погодження коригування проєкту, видане у 2011 році.

На час отримання дозволу на будівництво у листопаді 2012 року забудовник вже мав держекспертизу відкоригованого проєкту забудови на 12 поверхів, видану того ж року. Однак, дозвіл він все-таки отримав на об’єкт на 8-поверхів, що відповідав вихідним даним, Генплану і з кодом 1220 (офіси).

Будівництво 12-поверхової будівлі на вул. Нижній Вал, 27-29 стало можливим завдяки зміні даних у дозволі на будівництво, що було зареєстровано 28 листопада 2012 року. На той момент ДАБІ не мала права реєструвати таке повідомлення, оскільки таким шляхом можна було повідомити лише про зміну відповідальних осіб за нагляд за будівництвом, але не про коригування проєкту.

Навіть після повідомлення про зміни будувався не житловий будинок, а офісний центр з готелем, де були апартаменти і не було передбачено квартир. Інвестори купували у забудовника саме апартаменти, а не житлові квартири. Про це свідчать укладені з ними інвестиційні договори, які заборонено використовувати при інвестуванні у будівництво житла.

У 2014 році будинок збудували, але в експлуатацію ввести не змогли – Київрада почала судитися з забудовником, вимагаючи знести чотири зайві поверхи. Поки тривала судова тяганина, забудовник та інвестори почали реєструвати права власності на квартири. Найбільш активно це робили в 2018 та 2019 роках, з явними порушеннями, оскільки по закону не можна реєструвати права власності на квартири. приміщення, гаражі в будинку, не зданому в експлуатацію. До того ж, у певні періоди 2015-2020 років діяла ухвала про заборону реєстраційних дій по цьому об’єкту.

У квітні 2020 року Київрада подала скаргу в Антирейдерську колегію Мін’юсту на реєстрації з 2017 по 2019 роки, завдяки яким компанії, пов’язані з забудовником, та 125 фізичних осіб стали власниками незавершеного будівництва (94% готовності), 83 приміщень, 154 квартир та семи гаражів. Лише 14 липня 2020 року цю скаргу заслухали.

Фото: facebook.com/chesno.kyiv