Скільки коштують персональні дані українців у даркнеті та чи легко їх купити?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 296 днів. За цей час ми опублікували 23632 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Банківські дані українців можна купити у дарнеті за 25 доларів, якщо з фото – то за 70. 100 доларів коштує майже повний безліміт персональних даних впродовж місяця. Такі розцінки на ринку «пробиву» в Україні, пише «Радіо Свобода».

«Ціна вашого цифрового життя – три долари. А ціна вашого листування, наприклад, у Gmail, здається, від 600 до 1500 доларів», – розповідає експерт із кібербезпеки Микита Книш. На його думку, закриту інформацію зливають перш за все працівники державних органів.

Останніми роками даними із закритих баз торгують і боти у телеграмі. Зокрема, водійські посвідчення потрапляють у телеграм-канали не через «Дію». Фахівець пояснює, що вони потрапляють туди напряму з МВС.

Особливо часто купують персональні дані під час виборчих кампаній, розповів державний експерт служби з питань кібербезпеки Олександр Лопаткін.

Журналісти спробували дізнатися, чи дійсно так легко купити досьє із закритою інформацією на будь-кого. Вони спробували «пробити» інформацію про себе у двох телеграм-ботах, які нелегально надають послуги. Все, що було потрібно, – це номер телефону. За ним через один із ботів ми отримали ім’я і прізвище, а також адресу електронної пошти і посилання на сторінку у соціальній мережі. Щоправда, дані нині не актуальні і належать родичці авторки цього сюжету. Імовірно, база даних, якою торгують у боті, кількарічної давнини.

Інший бот, у якому замовили «пробив», спеціалізується на даних із внутрішніх баз даних українських банків. У ньому за 25 доларів журналістам вдалося отримати інформацію про дату народження, а також серію і номер паспорта й ідентифікаційний код. Щоб шахрайським чином отримати позику, цієї інформації цілком достатньо.

Лише у 2020 році поліція відкрила 850 проваджень за фактом незаконного використання персональної і приватної інформації. Це офіційна статистика, але невідомо скільки залишається непомічених випадків викрадання закритих даних.

Адвокатка Регіна Гусейнова-Чекурда вважає, що закон про захист персональних даних від самого початку був «мертвонародженим». Тому що в цьому законі немає градації персональних даних. На її думку, треба розділити персональні дані на загальнодоступні, вразливі і надвразливі. За її словами, така невизначеність не дозволяє ефективно розслідувати такі справи. А от стаття 182 Кримінального кодексу України, яка передбачає позбавлення волі від 6 місяців до 3 років за порушення недоторканності приватного життя вже застаріла, каже адвокатка.

Фото: Glenn Carstens-Peters, unsplash.com