Скільки коштують персональні дані українців у даркнеті та чи легко їх купити?
Ціна цифрового життя українця в даркнеті коштує три долари, а ціна листування, наприклад, у Gmail, – від 600 до 1500 доларів.
Ціна цифрового життя українця в даркнеті коштує три долари, а ціна листування, наприклад, у Gmail, – від 600 до 1500 доларів.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Банківські дані українців можна купити у дарнеті за 25 доларів, якщо з фото – то за 70. 100 доларів коштує майже повний безліміт персональних даних впродовж місяця. Такі розцінки на ринку «пробиву» в Україні, пише «Радіо Свобода».
«Ціна вашого цифрового життя – три долари. А ціна вашого листування, наприклад, у Gmail, здається, від 600 до 1500 доларів», – розповідає експерт із кібербезпеки Микита Книш. На його думку, закриту інформацію зливають перш за все працівники державних органів.
Останніми роками даними із закритих баз торгують і боти у телеграмі. Зокрема, водійські посвідчення потрапляють у телеграм-канали не через «Дію». Фахівець пояснює, що вони потрапляють туди напряму з МВС.
Особливо часто купують персональні дані під час виборчих кампаній, розповів державний експерт служби з питань кібербезпеки Олександр Лопаткін.
Журналісти спробували дізнатися, чи дійсно так легко купити досьє із закритою інформацією на будь-кого. Вони спробували «пробити» інформацію про себе у двох телеграм-ботах, які нелегально надають послуги. Все, що було потрібно, – це номер телефону. За ним через один із ботів ми отримали ім’я і прізвище, а також адресу електронної пошти і посилання на сторінку у соціальній мережі. Щоправда, дані нині не актуальні і належать родичці авторки цього сюжету. Імовірно, база даних, якою торгують у боті, кількарічної давнини.
Інший бот, у якому замовили «пробив», спеціалізується на даних із внутрішніх баз даних українських банків. У ньому за 25 доларів журналістам вдалося отримати інформацію про дату народження, а також серію і номер паспорта й ідентифікаційний код. Щоб шахрайським чином отримати позику, цієї інформації цілком достатньо.
Лише у 2020 році поліція відкрила 850 проваджень за фактом незаконного використання персональної і приватної інформації. Це офіційна статистика, але невідомо скільки залишається непомічених випадків викрадання закритих даних.
Адвокатка Регіна Гусейнова-Чекурда вважає, що закон про захист персональних даних від самого початку був «мертвонародженим». Тому що в цьому законі немає градації персональних даних. На її думку, треба розділити персональні дані на загальнодоступні, вразливі і надвразливі. За її словами, така невизначеність не дозволяє ефективно розслідувати такі справи. А от стаття 182 Кримінального кодексу України, яка передбачає позбавлення волі від 6 місяців до 3 років за порушення недоторканності приватного життя вже застаріла, каже адвокатка.
Фото: Glenn Carstens-Peters, unsplash.com
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті