Зростання населення планети сповільнюється. У деяких країнах природа почала «відвойовувати» землі

Коні Пржевальського у Чорнобильському заповіднику

Попри стрімке зростання населення планети та розширення пасовищ є регіони, де збільшується площа безлюдних територій. На них у статті для Guardian звертає увагу Кел Флін, авторка книги «Острови-пустки: життя у постгуманістичному ландшафті».

Окремі дослідники вважають перенаселення головною проблемою сучасності. Ще 1968 року американські біологи Пол і Анна Ерліх випустили книгу «Популяційна бомба», в якій пророкували колапс людства через виснаження ресурсів. Зараз питання перенаселення висвітлює Девід Аттенборо у своїх документальних фільмах.

Однак. попри прогнози, зростання населення сповільнюється, зокрема завдяки емансипації жінок, їхній освіченості, поширенню контрацепції, підвищенню рівня життя тощо. Так, у багатьох країнах рівень народжуваності знизився до 2,1 дитини на жінку, що вважається достатнім для стабілізації населення. Для прикладу, в Південній Кореї цей показник становить 0,84 дитини, в Англії та Уельсі – 1,6, у Шотландії – 1,3.

Депопуляція властива не лише багатим країнам, але й менш заможним. Так, в Ірані народжуваність впала до 1,7 дитини на жінку, що спонукало уряд запроваджувати такі радикальні заходи, як відмову розповсюдження контрацепції та надання послуги вазектомії в державних клініках.

Згідно з нещодавнім дослідженням, населення світу сягне піку раніше, ніж очікувалося, – 9,73 мільярда у 2064 році, а потім падатиме, до 8,79 мільярда у 2100-му. За цією моделлю, населення принаймні 23 країн скоротиться удвічі до кінця ХХІ століття, і серед них – Іспанія, Італія та Україна. Звісно, депопуляція хоч і вирішить низку проблем, які постали перед людством, але й призведе до інших криз – так, населення старішатиме, що стане загрозою для економік.

Кел Флін наводить Японію як приклад країни, в якій вже зараз видно наслідки скорочення населення. Передусім спустошуються села на тлі стрімкої урбанізації. Так, в Японії кожен восьмий будинок у країні стоїть пусткою. Їх називають акія – хати-привиди. Найцінніші з них віддають безкоштовно або продають за безцінь, за умови ремонту та заселення.

Зараз у Японії налічується 127 мільйонів людей, а до 2049 року, за прогнозами, залишиться 100 мільйонів. З такими темпами, вже до 2033 року акія складатимуть третину житлового фонду країни.

Разом зі скороченням сільського населення перестають оброблятися поля, на них наступає дика природа. Останніми роками на японських островах почали все частіше бачити гімалайських ведмедів, які вважаються зникаючим видом.

Здичавілі корови у Чорнобильському заповіднику

Щодо Європи, то за прогнозами, до 2030 року знелюдниться площа, що дорівнює площі Італії. Зокрема, в Іспанії демографічна криза вже торкнулася трьох чвертей населених пунктів. У регіонах Кастилія і Леон та Галісія можна нарахувати понад 3000 селищ-привидів. Батьки помирають, їхні діти їдуть у місто, будинки стоять порожніми. Місцеві екологи стверджують, що з 1900 року площа іспанських лісів збільшилася втричі й тепер займає до 25% території країни.

Так само зростає площа лісів у Франції, Італії та Румунії, переважно коштом закинутих полів. За прогнозами, така ситуація триватиме принаймні до 2030 року. Демографічній кризі в сільській місцевості мають завдячувати рисі, росомахи, ведмеді та вовки, популяції яких у цьому регіоні збільшилися за останнє десятиліття.

Так, в Іспанії популяція іберійських вовків зросла з 400 до 2000 особин. Цих вовків бачать у закинутих селах Галісії, де вони полюють на вепрів та сарн, кількість яких так само значно збільшилася. Торік у Галісії також побачили бурого ведмедя – уперше за 150 років.

На думку Флін, так може виглядати світ у постпікову епоху – люди гуртуватимуться щоближче до центрів мегаполісів, а за містами буятиме дика природа.