Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 287 днів. За цей час ми опублікували 23560 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Урсула Клєефіш-Йобст. Фото: koelnerarchitekturpreis.de

Тенденція до браку місця в мегаполісах і агломераціях посилюється, тож, ймовірно, що в майбутньому кожна окрема людина не зможе претендувати на таку велику площу приватного житла, як зараз, вважає Урсула Клєефіш-Йобст, співавторка книги «Усім потрібно житло». Про сучасні тренди житлової політики вона розповіла в інтерв’ю CANactions School.

За словами дослідниці, нині кожна особа займає в середньому вп’ятеро більшу житлову площу, ніж на початку ХХ століття. Та нові тенденції в квартирних плануваннях свідчать, що з часом збільшуватиметься площа спільного використання, а приватна площа скорочуватиметься. Така кластерна квартира матиме, наприклад, велике спільне приміщення для святкувань, більшу спільну кухню, спільну майстерню, апартаменти для гостей тощо.

«Звична впродовж століть сімейна квартира змінюється. До того ж у дедалі більш індивідуалістичному суспільстві гостро постає потреба у спільноті», – зауважує Урсула Клєефіш-Йобст.

Інша тенденція, яка може вплинути на формат житла, – змішування функцій. Так, після Другої світової війни європейське місто було організоване як моноструктура: виникали великі житлові блоки поза межами центрів, а житло, праця, освіта, культура й дозвілля були чітко відокремлені. Сьогодні ці моноструктури знову розмиваються.

Дослідниця зазначає, що в Німеччині, на відміну від інших європейських держав, традиційно більше людей живе у винайнятому житлі, ніж у власному. За її словами, це не стільки соціальне питання, скільки культурна особливість, яка виходить із середньовіччя.

Читайте також: 10 реалізованих проєктів соціального житла у Європі (фото)

Вона наголошує, що одна з вирішальних передумов для доступного житла—щоб держава не залишала житлове будівництво тільки вільному ринку. Одним із інструментів управління для держави є прив’язування земельних ділянок, які надаються під забудову, до соціальних концепцій, як це роблять у Відні та Швейцарії. Інший варіант – надання землі під забудову у спадкову оренду. Це означає, що ділянка не відчужується, а здається в оренду, наприклад, на 99 років, тобто залишається у неприватній власності.

Нагадаємо, Урсула Клеєфіш-Йобст та Петер Кеддерманна – автори книги «Усім потрібне житло. Справедливе, соціальне, доступне» – прочитають лекцію онлайн 11 лютого.

Читайте також: Києву потрібно вирішувати житлову проблему. Як в цьому допоможуть податок на нерухомість та соціальні помешкання?

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button