У 2015 році у Києві розпочала роботу «Спільношкола» – багатофункціональний приватний освітній комплекс з інноваційними до загальноосвітніх підходами до навчання. Незабаром заклад з орендованого приміщення планує переїхати у спеціально спроєктований під потреби школи простір. 

Архітектурна концепція нового простору продумана так, щоб створити всі можливості для впровадження соціальних та освітніх інновацій, підтримувати нові способи навчання, розвиток та співпрацю. «Хмарочос» дізнався в фундаторки школи Анастасії Киреєвої, архітектора Юрія Кондратюка і Наталії Голуб (яка представляла групу дизайнерів/архітекторів Олександра Маймескула, Дар’ю Майстат і Христину Савіцьку) про особливості простору та підходи до його створення. 

Інноваційне навчальне середовище 

Про необхідність власного простору для реалізації всіх освітніх амбіцій «Спільношколи» фундаторка школи Анастасія Киреєва розпочала міркувати з самого початку проєкту. На її думку, сьогодні треба створювати умови для розвитку дітей актуальних у XXI столітті навичок – взаємодії, співпраці, самоорганізації, вміння себе мотивувати чи зосередитися, робити вибір тощо. Простори для навчання мають відповідати цим новим задачам. Стандартна шкільна коридорна система для цього зовсім не підходить. 

«Починаючи з 2016 року, я досліджувала архітектурні ікони нових шкіл відкритого простору. Я побувала у школах Данії, Фінляндії, Нідерландів, Ізраїля, щоб на свої очі роздивитися і відчути, як вони влаштовані. Так я зрозуміла, що варто спробувати реалізувати власний проєкт», – розповідає засновниця школи.  

Сформувавши більше-менш чітке уявлення про те, якою має бути школа, Анастасія запросила до співпраці архітектора Юрія Кондратюка, який став автором ескізного проєкту будівлі. 

«Перший проєкт будівлі був розрахований на дві тисячі квадратних метрів. Коли ідеї були візуалізовані, я розпочала переговори з забудовниками. Після багатьох невдалих спроб наша пропозиція зацікавила одного з них. Так ми почали створення школи в межах ЖК “Варшавський мікрорайон” на Виноградарі і втілюємо його завдяки щільній співпраці з архітектурним бюро, будівельниками та забудовником», –  згадує засновниця. 

Будівля поєднуватиме декілька функцій. Основним буде приміщення центру розвитку дитини, де власне розташовуватиметься школа. Поруч побудують дитячий садочок. За потреби школа також може стати публічним простором, де відбуваються культурні події чи соціальні заходи з дітьми батьками або навіть цілими сім’ями. 

Важливо, що діти з інших шкіл матимуть змогу відвідувати післяобідні заняття і студії за абонементами. На думку засновниці школи, це розширює можливості як учнів «Спільношколи», так і учнів загальноосвітніх шкіл. 

«Ми не просто створюємо школу. Такі заклади в англомовному світі називають Innovative Learning Environment (інноваційне навчальне середовище). Діти там не лише навчаються, а живуть з ранку до вечора. Тому простір має приваблювати і викликати інтерес увесь цей час», – пояснює Анастасія Киреєва. 

Нові підходи за старими ДБНами

«Спільношкола» – самоокупний проєкт. Для її творців було важливо ефективно витратити кожну копійку. Саме від закладених архітектором рішень залежить баланс між розмірами та якістю приміщень.  

«Сьогодні люди, які займаються новим за духом навчанням, відштовхуються від принципів сталого розвитку. В цьому сенсі актуальні будівельні норми для навчальних закладів вже застаріли. Вони досі передбачають величезну ділянку землі, скажімо, на стадіон, який потім часто стоїть закинутим, окреме велике приміщення їдальні, окрема актова зала тощо. Все це спочатку треба збудувати, а потім ще й утримувати. Ми натомість намагалися оптимізувати деякі елементи простору, зменшити загальну вартість проєкту і зробити кожну частину приміщення багатофункціональною», – пояснює фундаторка школи. 

Концепція школи засновується на трьох основних принципах – мультифункціональність, велика кількість зв’язків між різними просторами і провокація на рух. 

Центральним для всієї архітектурної ідеї простору був великий триповерховий двосвітній простір із відкритими балконами. Втім, діючі пожежні норми не дозволяють такого планування. Відкритим залишили тільки простір з антресолями з одного боку. В усіх інших місцях побудували стіночки.  

«Спочатку здавалося, що все пропало, концепція зруйнована. Але згодом вдалося використати обмеження на свою користь. У приміщенні з’явилося ще більше сходів, які сполучають різні частини приміщення між собою», – розповідає Наталія Голуб. 

«Соціальні сходи – це основний елемент простору школи, такий собі атріум, де може збиратися велика група людей», – пояснює архітектор Юрій Кондратюк.  

Сходи можна використовувати як лекційну залу, велику аудиторію з амфітеатром, простір для харчування чи занять. Столики легко збираються чи переставляються – місце для роботи легко стає місцем для відпочинку та спілкування чи навпаки. 

«Це свого роду майдан, який зв’язує всі потоки», – вважає Анастасія Киреєва.

Планування простору покликане створити умови для групової взаємодії, яка є основою навчальної концепції «Спільношколи». Працювати в команді, на думку фундаторки школи, – один із важливих навиків сучасності.

Відкриті антресолі утворюють ще один додатковий простір для командної роботи, який добре проглядається вчителями. При цьому охочі усамітнитися можуть скористатися невеликими ширмами. 

У бібліотеці неподалік також багато відкритого простору. Любителів почитати наодинці там можуть привабити невеликі капсули з розсувними шторами. 

«Проблема шуму є одним із мінусів закладів із відкритим плануванням. Шум створює несвідоме навантаження на психіку. Саме тому ми знайшли антиалергічний акустичний ковролін, який покладемо на східці й антресольну частину. Він працюватиме як шумопоглинач», – розповідає Анастасія Киреєва.  

Для фундаторки школи, важливо, щоб діти відчували себе частиною великого цілого, були дотичними до спільноти, розуміли зсередини, як формуються етичні принципи спільноти, до якої вони належать. 

«Ми придумуємо і реалізовуємо 80% рішень, а 20 % залишаємо дітям. Вони мають самі продумати та організувати лаунж-зону. Хочеться, щоб у них було відчуття безпосередньої участі в створенні власного простору для навчання і дозвілля», – зазначає Анастасія Киреєва.  

«Дім»

Більшість часу в школі діти проводитимуть у спеціальних навчальних середовищах, які ще називають «домами». Кожен «дім» має назву за кольором вікової категорії – зелений (наймолодші), жовтий, помаранчевий, червоний і фіолетовий (найстарші).

«У такому “домі” перебуває близько 50-70 дітей з різницею у віці два-три роки. Разом із ними – з десяток дорослих. Цей простір має забезпечувати перший рівень залученості, близькості, затишку, небайдужості тощо», – розповідає засновниця школи. 

Вікна всередині кожного «дому» виходять на атріум. Це дає відчуття взаємодії в межах усієї школи, адже саме на соціальних сходах відбуваються всі найважливіші події. 

Для роботи з викладачем чи пояснення нового матеріалу передбачена «закрита» кімната на 12-18 дітей. Це місце для концентрації, яка потрібна для засвоєння нової інформації. 

«Навчальний простір має реалізовувати кілька функцій. Перш за все, академічну. Також там має бути своєрідний плац, де збирається вся спільнота для обговорення поточних задач і проблем. Так само необхідне місце для індивідуальних занять. Простір має провокувати на рух. У дітей обов’язково повинно бути місце для розмови наодинці, яке може моніторити дорослий. Тому ми передбачили невелику кімнату «тет-а-тет» зі скляною стіною», – пояснює Анастасія Киреєва. 

У наймолодших дітей також буде мокра зона з доступом до води. Це дасть можливість працювати руками, не покидаючи «дому», яка є основою навчання дітей молодшого віку. 

У «Спільношколі» є давня традиція збиратися на «говірники» – для обговорення поточних питань, пропозицій, прийняття організаційних рішень тощо. Для таких зборів у «домах» передбачені невеликі мобільні амфітеатри, створені з антресолей. У робочий час їх можна використовувати як столи чи парти, а на час локальних публічних зустрічей – як східці, де зручно сидіти, звісивши ноги. Крім того, рухлива пересувна конструкція створює багато можливостей для гри. 

Вчителі також мають власний «дім», де передбачена невелика кімнатка для сну на дві людини. З вчительської також зручно спостерігати за тим, що відбувається в атріумі. Більшість просторів «Спільношколи» мають великі вікна, а значить – можливість для вчителів моніторити навчальні і розважальні процеси з різних куточків. 

Спроєктувавши задумане, автори проєкту зрозуміли, що школа, зрештою, нагадує офіси Google, які передбачають багато сценаріїв – для концентрації, роботи, відпочинку і усамітнення. 

Кухня

Кухня – важливий соціальний вузол приміщення. Архітектори намагалися реалізувати запит на демократичне кафе, де приємно провести час.  

Кухня організована як фуршетна лінія з можливістю вибору навіть для самих маленьких. У приміщення заходить потік людей, миють ручки, беруть собі прибори і таці та стають на лінію роздачі. 

Посередині розташовується великий острівець, де можуть лежати соуси, хліб, смаколики тощо. Острівець створює додаткові можливості використання простору. Він може перетворюватися на платформу для майстер-класу чи простір для групових занять. 

Поряд із кухнею є вихід на вулицю, щоб у теплу пору року можна було пообідати на свіжому повітрі. Батьки, чекаючи на дітей, можуть пригоститися чаєм чи кавою у невеликому «кавовому куточку».

Гардероб і схема входу 

Заходячи в школу, учень, перш за все, йде в «дім», щоб  залишити свої речі, і тільки після цього – на заняття. На вході у приміщення розташовуватиметься гардероб із поличками для взуття. Верхній одяг дітям пропонують брати з собою в «дім». 

«Справа в тому, що в кожному “домі” є вихід на терасу, яка веде на вулицю. Якщо верхній одяг поруч, то можна сміливо вибігти на свіже повітря навіть під час п’ятнадцятихвилинної перерви», – пояснює засновниця школи.  

У «Спільношколі» не буде ні високого паркану, ні спеціальної охорони. Школярі потраплятимуть в приміщення за системою допуску.

«Діти мають відчувати себе залученими у всі процеси і бути пов’язаними з зовнішнім світом», – вважає Анастасія Киреєва.  

На вході в приміщення розташовуватиметься ресепшн, з якого видно, хто заходить у приміщення. Поруч – невеликий офіс, де можна вирішити фінансові справи, і медпункт, де дітям надають першу допомогу і в разі потреби можуть зв’язатися з батьками.   

Лабораторія/оранжерея і спортзал/concert hall

Для того, що створити кращий контакт зі природним середовищем, у проєкті школи передбачили оранжерею на даху. Там діти мали вирощувати те, що будуть споживати. Оранжерея передбачала величезний скляний купол, а це чималі витрати. Тому, зрештою, через надмірну вартість від цієї ідеї довелося відмовитися.

Місце оранжереї зайняла дослідницька лабораторія. Там працюватимуть і перетинатимуться три напрямки – академічні науки, мистецькі практики та інженерні дослідження. 

Спортзал у школі буде невеликим та універсальним. Перепади різних рівнів стелі створили додаткову можливість для балкончиків нагорі. У спортивній залі передбачений прямий вихід на вулицю, що створює додаткові можливості для занять в теплу пору року. 

Крім того, спортивна зала легко перетворюється на своєрідний concert hall із завісою і гримеркою. Все продумано так, щоб, скажімо, гості комплексу через окремий вхід могли потрапити на виставу шкільного театру.

Для обслуговування візуальної і звукової частини передбачена кімната звукорежисера, яка в повсякденні школярів є навчальною студією з професійним обладнанням. 

Дитячий садочок

Для проєкту дитячого садочка принциповим був швидкий доступ дітей до вулиці. Проте за чинними нормами в груповому осередку має обов’язково бути дві кімнати – для ігрових занять і для сну. Так виникла ідея двоповерхових групових осередків. Нагорі – простір для сну, а внизу – для ігор та занять із виходом на вулицю. 

Не забули в дитячому садочку і про соціальні східці, які сполучають між собою дві групи і створюють додаткові можливості для гри. Ну другому поверсі також передбачена мультифункціональна (гімнастична, танцювальна, концертна) зала.

У садочку планують створити кількаповерховий ігровий лабіринт. У вихідні цей простір буде доступний для дітей ззовні. Неподалік розташовуватимуть зони роботи логопедів і місце для групових занять, відкрите для всіх охочих. 

Невеликий хол стане комфортною зоною очікування для батьків дошкільнят.  

Екстер’єр: натуральність і простота

В інтер’єрі школи буде використано мінімум матеріалів – бетон, фарбована поверхня, дерево і скло – і майже не буде оздоблювальних робіт. «Дім» та коридори, де діти проводитимуть більше часу, будуть бежевого кольору.  

Екстер’єр будівлі також буде досить мінімалістичним. Архітекторам хотілося створити відчуття «оази життя» серед висоток новозбудованого житлового комплексу довкола, де дорослі дерева виростуть лише через «надцять» років. 

«Пофарбувати будівлю в якийсь яскравий колір здавалося занадто буденним. Зробити зовнішнє озеленення – занадто дорогим і неадекватним для нашого суворого клімату», – пояснює Наталія Голуб. 

За словами дизайнерки, натуральність, дикість і простота –  панівні тенденції сучасної ландшафтної архітектури. Люди втомилися від акуратно обрізаних текстур і віддають перевагу природним формам.  

Так виникла ідея створити на фасаді будинку металічну опору, по якій витиметься декоративний виноград вічі, схожий на плющ із трикутними листочками. Рослина потроху захоплюватиме всю опору, змінюючи свій колір, залежно від сезону. Саму систему самодостатніх конструкцій сітки вигадав Олександр Маймескул. Перед тим, як посадити виноград, її пофарбують у ржавий колір. 

«Такий фасад стає свого роду метафорою концепції школи. Виноград може витися довго, зав’янути, а потім відновитися. Всьому потрібен свій час прорости. Так само дитині треба дати час і простір проявити себе – в той темп, в той зміст і в тій формі, в якій це буде для неї природньо. Наші намагання кудись підштовхнути дитину можуть призвести до того, що її початкові інтенції будуть нівельовані», – зауважує Анастасія Киреєва.  

Ландшафтний дизайн школи також буде максимально схожим до природного середовища – багато дерев, зелені, різні типи мощення, майданчики. Це довкілля, де дитина може уявити, що вона в джунглях або в казковому світі.  

Важливо, що компанія «Вишукане Садівництво», захопившись ідеями та підходами «Спільношколи», розробила його безкоштовно. 

Поділ між ігровими зонами буде досить умовний. Для дітей традиційно передбачили амфітеатр, де можна буде спостерігати за спортивними іграми, відпочивати, почитати книгу. Також буде водний ігровий простір і тунель всередині гірки. 

Для озеленення підібрали рослини адаптовані до нашого клімату і не втрачають декоративності упродовж року. Загалом дизайн простору має мотивувати дітей більше перебувати на свіжому повітрі, поважати живе спілкування та бути частиною змін у країн.