Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Дар’я Лазарєва
Проблеми з навколишнім середовищем – це не лише головний біль екоактивістів/ок та Міндовкілля, а і додаткове фінансове навантаження на Держбюджет. З кожним роком клімат змінюється все більше та посилює стихійні лиха: пожежі, посухи, повені стають частішими, сильнішими та тривалішими. Держава виділяє мільйони гривень на ліквідацію їх наслідків та відшкодування збитків для громадян.
Екодія дізналася, скільки у 2020 році Україні коштували стихійні лиха, підсилені зміною клімату.
Пожежі та гроші
Протягом одного тижня у жовтні 2020 року лісові пожежі в Луганській області повністю або частково спалили 12 тис. га лісу. Це майже вдвічі більше за площу Житомира. Крім втрати лісових екосистем та матеріальних збитків для жителів навколишніх сіл, ця надзвичайна ситуація забрала життя 11-ти осіб.
Остаточно підрахувати суму, необхідну для лікування постраждалих та відновлення домогосподарств майже неможливо. Проте достеменно відомо, скільки коштів було виділено з резервного фонду Держбюджету на подолання цих пожеж та грошову допомогу.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій одержала 96 млн грн на боротьбу із стихійним лихом.
Луганська облдержадміністрація отримала 185 млн грн, які мали бути розподілені між сім’ями постраждалих від пожеж таким чином:
- по 200 тис. грн за кожного загиблого члена сім’ї,
- 50 тис. грн — кожному постраждалому, який отримав тяжкі травми,
- 30 тис. грн — кожному постраждалому, який отримав травми середньої тяжкості,
- 20 тис. грн — кожному постраждалому, який отримав травми легкої тяжкості,
- власникам житлових будинків, які повністю зруйновані — 300 тис. гривень на сім’ю;
- сім’ям, які відселені із житлових будинків, що підлягають капітальному ремонту — 50 тис. гривень на сім’ю. Якщо постраждала особа була власником більше ніж одного повністю зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації житлового будинку, допомога виплачується лише за один такий будинок.
Великі та збиткові лісові пожежі в Україні протягом 2020-го року сталися не лише на Луганщині, а й на Харківщині, Житомирщині та в зоні відчуження. За даними Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж за цей рік в Україні постраждало понад 160 га лісу лише у великих пожежах, не враховуючи малі. Загалом зі спеціального фонду Державного бюджету України у 2020 році на боротьбу з лісовими пожежами, ліквідацію їх наслідків та компенсацію збитків було виділено майже 400 млн грн.
Повінь та гроші
22-24 червня 2020 року сильні зливи на Західній Україні спричинили наймасштабнішу повінь в регіоні за останні 60 років. Дністер, Прут, Черемош та Бистриця вийшли з берегів та затопили міста та села на Закарпатті, Львівщині, Тернопільщині, Івано-Франківщині та Буковині. За офіційними даними, затоплено приблизно 10 тис. житлових будинків, з них 9157 – це Івано-Франківська область. Проте підтоплено – ще не означає повністю зруйновано, тому на компенсацію більше 50 тис. грн мало хто може розраховувати.
Уряд швидко відреагував на ситуацію, тому вже 25 червня Прем’єр-міністр Денис Шмигаль підписав розпорядження про виділення з резервного фонду Держбюджету 754 млн грн на невідкладну ліквідацію наслідків стихійного лиха. Кошти розподілялися наступним чином:
- Закарпатській облдержадміністрації — 30 млн грн;
- Івано-Франківській облдержадміністрації — 480 млн грн (у тому числі для надання допомоги постраждалому населенню);
- Львівській облдержадміністрації — 10 млн грн;
- Чернівецькій облдержадміністрації — 30 млн грн;
- Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів —122 млн грн (для Державного агентства водних ресурсів—92 млн грн та Державного агентства лісових ресурсів—30 млн грн);
- Міністерству внутрішніх справ — 82 млн грн (для ДСНС —41 млн грн, для Нацгвардії —22 млн грн, для поліції —19 млн грн).
Оскільки багато сімей залишилися без житла, бізнесу та засобів існування, 2 червня 2020 року Кабмін розпорядився забезпечити виплату матеріальної грошової допомоги сім’ям за рахунок виділених 754 млн грн.
Проте перелік облдержадміністрацій не є вичерпним, адже не передбачає виділення коштів для Тернопільської області, де через повінь постраждав 21 населений пункт, було підтоплено 122 будівлі та 752 га сільськогосподарських угідь. На ліквідацію наслідків стихійного лиха в цій області було виділено кошти аж у серпні у розмірі 12,5 млн грн.
До кінця року на ліквідацію наслідків повені на Західній Україні виділялися додаткові кошти. Загальна сума витрат зі спеціального фонду Державного бюджету України, пов’язаних із цією надзвичайною ситуацією, склала 2,1 млрд грн. Відновлення інфраструктури та реконструкція будівель тривають досі.
Посухи і гроші
У 2020 році в Україні склалися вкрай несприятливі погодні умови для отримання врожаю. Самої лише кукурудзи було повністю втрачено на 203 тис. га, а на 718 тис. га отримано дуже низьку врожайність. Через це експорт кукурудзи був утричі меншим, ніж торік.
Експорт з України зернових (тис. тонн)
Проте аграрії не одержали компенсації від держави за збитки від посухи, бо не змогли здолати дракона та надати «матеріали та обґрунтування відповідно до вимог Порядку, зокрема, експертний висновок ДСНС щодо рівня надзвичайної ситуації; інформацію про фінансові результати діяльності господарств за останні три роки; отримані суми кредитів, страхового відшкодування, державної підтримки; наявність заборгованості перед бюджетом».
Навіть якби власники недержавних підприємств подали увесь зазначений перелік документів та експертний висновок ДСНС підтвердив “провину” посухи у втраті врожаю, кошти із резервного фонду Державного бюджету виділялися лише на умовах їх обов’язкового повернення державі.
Тому Держбюджет втрачає кошти від посухи лише опосередковано через скорочення експорту. Натомість люди втрачають продукти харчування, заробіток та ресурси на висаджування нового.
Загалом у 2020 році із Державного бюджету України було виділено 2 689 млн. грн. на попередження та ліквідацію надзвичайних ситуацій – це більше, ніж, наприклад, річний бюджет всієї Житомирської міської об’єднаної територіальної громади.
Щоб протидіяти зміні клімату та пом’якшити вплив її наслідків на життя людей, слід діяти системно та невідкладно. Найважливіше, що зараз може зробити український Уряд – скорочувати викиди парникових газів та посилити заходи з адаптації до зміни клімату. Згідно з дослідженням Європейської комісії, 1 євро, інвестоване в адаптацію до повеней, може зекономити 6 євро на ліквідацію наслідків.
Дізнатися більше, які саме рішення має прийняти влада та як кожен може на них вплинути можна у матеріалі «Що політики роблять для захисту клімату?»
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції