Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 268 днів. За цей час ми опублікували 23431 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Ольга Гусакова
З кожним роком не помітити наслідків зміни клімату стає все складніше. У 2020-му українці й українки зіткнулись із масштабними лісовими пожежами, повенями, посухами і навіть торнадо. Від них потерпали села, міста, інфраструктура, бізнес, біорізноманіття та люди. Крім того, 2020 рік став одним із двох найтепліших років на планеті за всю історію спостережень.
В минулому році кияни зіткнулись з безсніжною зимою, пиловими бурями, надмірною спекою, сильними зливами та льодовим дощем. Весною через смог від пожеж на Житомирщині Київ став містом із найзабрудненішим повітрям у рейтингу компанії IQAir. Протягом останніх років Україна входить до топ-5 європейських країн за кількістю смертей через забруднення повітря.
Просто заплющити очі і сподіватися, що біда мине – не вихід. З кожним роком негативний вплив від зміни клімату буде тільки посилюватися.
Пилова буря в Києві, квітень 2020. Джерело: The Village Ukraine
Як великим містам пристосовуватися до нових кліматичних умов? Нижче коротка інструкція про те, як Києву адаптуватися до зміни клімату.
Пом’якшувати наслідки
Головна причина зміни клімату – це викиди парникових газів, спричинені діяльністю людини. Міста відповідальні за 70% із них. Тож перше, що вони мають робити – зменшувати свій вплив на зміну клімату, тобто скорочувати викиди парникових газів. Для цього містам варто розвивати сталий громадський транспорт та мікромобільність – інфраструктуру для велосипедів, самокатів, моноколіс, гіроскутерів. Це допоможе зменшити викиди парникових газів та покращити якість повітря. Адже саме транспорт відповідальний за 90% забруднення повітря у столиці.
Окрім розвитку зеленого транспорту, містам потрібно переходити на відновлювані джерела енергії (ВДЕ), розвивати енергоефективність та екологізувати промисловість.
Як зменшувати викиди парникових газів Київ може повчитися у Житомира. У 2018 році його мер заявив про перехід міста на 100% ВДЕ до 2050 року, і зараз Житомир активно рухається у цьому напрямку. Усе вуличне освітлення в Житомирі світлодіодне. Частку електроенергії місто забезпечує біогазом, спалюючи метан, що збирається на сміттєвих полігонах. Паралельно будується декілька сонячних електростанцій. У червні 2019 року Житомир прийняв План сталої міської мобільності. У документів визначено 6 пріоритетів сталого міського розвитку Житомира:
- посилення ролі громадського транспорту;
- безпека руху;
- стимулювання пересуватись пішки;
- велосипедний рух;
- впорядкування паркувального простору;
- зовнішнє сполучення міста.
Адаптуватись, а не потонути
Паралельно з пом’якшенням наслідків зміни клімату, Києву потрібно адаптуватися до наявних або очікуваних впливів кліматичних змін та їхніх наслідків. Найбільш очевидні з них – це спека влітку та сильні опади впродовж всього року.
Навесні та протягом літа кияни не раз викладали у соцмережі фото затоплених вулиць, переходів та плавучих машин. Через зміну клімату дощі стають сильнішими, більш рясними та непередбачуваними. Протягом декількох годин може випасти місячна норма опадів. Зливова каналізаційна система не може швидко відвести велику кількість води з доріг, а асфальтовані поверхні тільки затримують її. Також через сильні пориви вітру падають дерева, руйнуються лінії електропередачі.
Київ після дощу. Джерело: Рубрика
Що ж робити?
Щоб адаптуватися до кліматичних змін, потрібно покращувати та оновлювати каналізаційні системи, аби вони були здатні швидше та ефективніше відводити велику кількість води з доріг, а також регулярно чистити їх від листя чи сміття.
Важливо замінювати штучні поверхні на природні, бо останні здатні швидше пропускати воду в ґрунт і ще й виглядають естетичніше. Для парковок підходить, наприклад, плитка, з-під якої росте трава.
Ще одним природним рішенням проти підтоплень є дощові садки – рослини, посаджені у западині зі спеціальною дренажною системою, за рахунок якої опади потрапляють в землю, а не залишаються на дорогах. Ось приклад такого садку на Подолі в Києві.
Дощовий садок у Києві. Джерело: Агенти змін
Окрім дощових садків можна створювати штучні болота в містах. Вони утримують і очищують воду при опадах, а ще – охолоджують повітря навколо. Також біля боліт розвивається біорізноманіття та створюється додаткове місце для відпочинку мешканців міста.
Центр водно-болотних угідь у Лондоні (London Wetland Centre). Джерело: Ron Gilbey
Дощова вода може не тільки затоплювати дороги, але й приносити користь. В будинках можна збирати дощову воду та використовувати її для господарських потреб, створивши резервуари на дахах або під землею. Це ще й буде економити кошти. У селі Богдан на Закарпатті збирають так дощову воду, а її надлишок направляють у пожежну частину.
Пережити спеку
Кожного року температура повітря влітку б’є нові рекорди, а кияни потерпають від спеки. Через відсутність зелених зон, штучні поверхні на дорогах та будинках в містах аномальна температура відчувається набагато сильніше, ніж на околицях. Навіть в різних районах Києва температура повітря може суттєво відрізнятися в залежності від кількості зелених зон. Особливо складно тривалу спеку переносити людям із серцево-судинними захворюваннями та літнім людям.
Схема пояснення відчуття спеки в місті і на околицях. Джерело: Research Gate
Для того, щоб в літній день кияни не лише скуповували холодну каву і ховалися в приміщеннях, а могли спокійно гуляти містом, Києву потрібно більше зелених зон.
У 2020 році експерти Husqvarna Urban Green Space Index проаналізували розміри, стан та розподіл зелених зон у містах і склали рейтинг із 155 міст. Київ опинився на 100-ій позиції. Відсоток зелених зон тут складає 44%, з них 40% – це дерева і лише 4% трава. У місті Шарлотт (США), яке посіло 1 місце в рейтингу, цей показник сягає 68%.
Києву варто подбати про маленькі парки, дерева вздовж вулиць, зелені фасади будинків, природні поверхні на дитячих майданчиках, зелені зупинки громадського транспорту. Дерева створюють затінок, очищують і охолоджують повітря навколо. Хорошим прикладом маленького парку в центрі міста є Самосад на Подолі.
Самосад на Подолі. Джерело: @samosad.podil
Для того, щоб охолодити дахи вдень та зберегти тепло вночі, по всьому світу все частіше починають висаджувати дерева на дахах будинків. У Лондоні навіть є карта зелених дахів, яких лише в центрі міста налічується близько 700.
Зелена зона на даху будинку в Лондоні. Джерело: london.gov.uk
Також можна створювати карти зелених зон та водних об’єктів, аби кияни та киянки могли швидко знайти місце, де відпочити та охолонути влітку. Наприклад, мерія Парижу створила додаток для телефонів, в якому показані тунелі, музеї, церкви, парки, береги річок та безліч інших місць, де можна перепочити та охолонути під час спеки.
Зелені зони є універсальним засобом, який врятує міста і від спеки, і від підтоплень, але які потребують належного захисту та догляду.
Мапа Парижу. Джерело: thelocal.fr
Ще одним рішенням є створення водних об’єктів: фонтанів, штучних озер, каналів, питних фонтанчиків для людей та тварин. У Києві протягом останніх років влітку встановлюють дерев’яні арки, які розприскують воду для того, щоб охолоджувати повітря в парку.
У грецьких Салоніках, наприклад, влада встановила на площі міста водяні струмені, розприскувачі і вентилятори для охолодження повітря.
Фонтан у Салоніках. Джерело: greece-is.com
Більш технічним рішенням може бути розвиток енергоефективності будівель. Завдяки енергоефективності влітку будівлі будуть повільніше нагріватися, що забезпечуватиме комфортні умови в квартирах без кондиціонерів. А взимку навпаки повільніше охолоджуватимуться, і це буде зменшуватиме рахунки за отеплення квартир.
Під час спеки важливо, щоб кияни та киянки знали основні правила поведінки в цих умовах та правила протипожежної безпеки. Для цього варто проводити інформаційну роботу з дітьми в школах, створювати соціальні відео або постери. А для людей, які працюють цілий день просто неба, можна змінювати графік роботи, щоб уникати перебування на сонці в спеку.
Що може зробити кожна людина?
Адаптуватись до зміни клімату повинні не лише місцева та національна влада, а й кожен із нас. Для цього потрібно:
- Розумно споживати природні ресурси, де б ми не знаходилися.
- Використовувати громадський транспорт, велосипед або пройтися пішки замість авто.
- Підтримувати ініціативи зі збереження зелених зон і водних об’єктів у вашому місті.
- Об’єднуватися з однодумцями заради системних рішень і разом втілювати природні рішення з адаптації до зміни клімату свого міста.
Цей матеріал є авторською колонкою та може не збігатись з позицією редакції
