Нові турнікети в метро критикують за недостатню доступність для маломобільних пасажирів

Нові турнікети у київському метро. Фото: Olya Myrtsalo

Нові високі турнікети, які продовжує встановлювати Київський метрополітен, критикують за недоступність для маломобільних пасажирів. Зокрема, ці турнікети не були узгоджені з Національної Асамблеєю людей з інвалідністю.

Нові турнікети вже встановлено на станціях «Почайна», «Сирець», «Площа Льва Толстого», «Героїв Дніпра», «Харківська» та «Контрактова площа». Їх замовили торік у словенської компанії Riko за більш як 100 мільйонів гривень.

«Турнікети не дають можливості самостійно, без сторонньої допомоги пройти на станцію батькам з дитячим візочком або людям з інвалідністю, які пересуваються у колісному кріслі. Щоб потрапити в середину, потрібно пройти “фейсконтроль” у працівників, які за вимогою відчиняють “хвіртку”. Нагадаємо, що справжня доступність передбачає вільне (без сторонньої допомоги) користування інфраструктурою», – пояснює «Цар-пандус».

На сторінці групи «Київ дружній до батьків і малюків» також нарікають, що новий вхід у метро – небезбар’єрний, адже «без допомоги працівниці вам в метро не зайти, навіть так званим “пільговим” входом».

Турнікет у Лондоні. Фото: Olya Myrtsalo

Пасажири також скаржаться на те, що нові турнікети зчитують транспортну карту з великою затримкою. Так само нагадують, що двері на вході до вестибюлів станцій дуже важкі, й людині з дитиною відчинити їх без сторонньої допомоги неможливо.

Заступниця керівника метрополітену Наталка Макогон запевнила, що проєкти погодили з Національною Асамблеєю людей з інвалідністю.

«Широкий прохід для пасажирів на інвалідних візках, з дитячими візками біля контролера, до якого веде тактильна смуга. Контролер уточнює необхідність супроводу (одразу нагадаю, що можна заздалегідь попередити за номером (044) 238-55-11, щоб персонал уже чекав на станції)», – пояснює речниця схему роботи нових турнікетів.

Водночас Євгеній Свєт, експерт з навчання і реабілітації незрячих людей, заперечує, що Національна Асамблея людей з інвалідністю розглядала й узгоджувала нові турнікети. На його думку, ці конструкції справді малодоступні для різних категорій маломобільних людей.

Згодом Олег Полозюк, головний фахівець Національної Асамблеї людей із інвалідністю України, заявив у ефірі телеканалу «Київ», що нові турнікети є зручними для маломобільних пасажирів. Однак він так само визнав, що прохід здійснюється не без сторонньої допомоги: «Пройти безпечно, зручно – можливо, поряд із черговою, яка відкриває ручним способом цей турнікет».

Турнікети заввишки більш як два метри передусім покликані попереджати безквитковий проїзд – через них неможливо перестрибнути. Також раніше в метрополітені пояснювали необхідність заміни старих турнікетів тим, що старі, встановлені у 1970-х роках, б’ють пасажирів. Однак крім старих турнікетів, які «б’ють пасажирів», на низці станцій вже давно працюють турнікети іншої конструкції:

В метрополітенах низки європейських міст, наприклад, в Німеччині, Австрії, Чехії та Угорщині турнікети відсутні. Замість них – розмежувальні лінії, які позначають зону, для входу в яку потрібно валідувати квиток. Перевагою турнікетів є посилений контроль за сплатою проїзду. Так, в Афінах турнікети встановили у 2018 році, після того, як у розпал фінансової кризи містяни почали масово їздити без квитків. Турнікети також затримують потік пасажирів у вестибюлі, запобігаючи натовпу на платформі.

Метрополітен у Берліні. Фото: Аркадій Гершман, gre4ark.livejournal.com

Недоліки турнікетів – висока вартість закупівлі та обслуговування. Також вони займають місце і є додатковим бар’єром. Можливість позбутися громіздких турнікетів мають міста, де, на відміну від Києва, налагоджено повноцінну систему єдиного квитка – за більшістю пасажирів, які купують вигідні проїзні на місяць, квартал або рік, не потрібен такий посилений контроль.

Будапешт. Фото: Аркадій Гершман, gre4ark.livejournal.com