Фізична культура і спорт часто є одними з небагатьох доступних варіантів дозвілля для молоді в невеликих містах. Упродовж 2017-2020 року Владислав Кирилюк, майстер спорту з легкої атлетики і голова ГО «Спортивний альянс молоді», за підтримки Стипендіальної програми Європейського Союзу для лідерів громадянського суспільства країн Східного партнерства досліджував проблеми і потреби спорту в п’яти малих містах. 

Зібрані його командою пропозиції внесли у державну Стратегію розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року. Владислав розповів «Хмарочосу» про свій власний інтерес до розвитку спорту, специфіку та результати дослідження. 

Фото: Ірина Бєлих

Недофінансування спорту в малих містах

«Ідея актуалізувати проблеми і потреби в спорті в малих містах України виникла у мене небезпідставно. Я народився і виріс у Ватутіно Черкаської області і на власному досвіді відчув усі складнощі занять спортом у таких містечках», – розповідає Владислав. 

Після реформи децентралізації міста отримали фінансову і організаційну самостійність. Як наслідок, більше ресурсів із розпорядження центру перейшли до місцевих муніципалітетів. Зокрема, витрати на фізичну культуру і спорт.

При цьому спортивні ініціативи в невеликих містах зазвичай фінансуються за залишковим принципом. Перш за все, бюджетні гроші витрачають на освіту, медицину, інші нагальні потреби. Спорт не вважають ні життєво необхідним, ані чимось прибутковим. 

«Зарплати тренерів ДЮСШ зазвичай мізерні. Вони залежать від кількості учнів і від їхньої успішності. Тобто молодий тренер, який ще не встиг виховати собі чемпіона, отримуватиме копійки. У містах, де немає великих підприємств, на сферу фізкультури майже не звертають уваги. Спортсмени зазвичай їздять на змагання за свої кошти, інфраструктура перебуває в жахливому стані», – пояснює Владислав.  

За його словами, трапляється, що в невеликих містах спортивні ініціативи фінансово підтримують підприємці. Але зазвичай приватні особи виділяють гроші лише на ті види занять, які їм самим до вподоби. Тому таке джерело фінансування аж ніяк не може бути базовим. 

«Основною метою мого дослідження в рамках рамках стипендіальної програми Європейського Союзу було зрозуміти, які ж реформи потрібні малим містам для достойного розвитку фізичної культури і спорту після децентралізації», – зазначає Владислав. 

«Польові дослідження»

Міста обиралися за кількістю населення (до 25 тисяч), наявністю базової спортивної інфраструктури і запитом зацікавлених містян на пошук можливостей для розвитку. До п’ятірки обраних ввійшли Бахмач (Чернігівська область), Ватутіне (Черкаська область), Козятин (Вінницька область), Корсунь-Шевченківський (Черкаська область) і Славутич (Київська область). 

Перед початком дослідження команда оцінила стан розвитку спорту в обраних містах і проаналізувала чинне законодавство. У ході польового етапу дослідники спілкувалася з директорами спортивних шкіл, очільниками міських спортивних організацій, громадських чи приватних ініціатив, розпитували у тренерів і спортсменів про їхнє бачення потреб розвитку спорту. Найважливіші інтерв’ю публікувалися на Фейсбук-сторінці проєкту. 

«Говорили про недостатнє фінансування, стару інфраструктуру, нестачу можливостей для реалізації потенціалу молоді. У ході дискусій ми разом розмірковували над тим, які конкретні кроки можемо зробити, аби держава в особі Міністерства молоді і спорту почала вирішувати ці проблеми», – розповідає Владислав Кирилюк. 

Пропозиції законодавчих змін

Зібравши «польові дані», команда почала готувати матеріал для публічних дискусій із працівниками фізичної культури. На цьому етапі до проєкту долучилися Василь Леськів, президент Всеукраїнської федерації Петанку, директор спортивної школи «LESKIV» і Тамуз Хідір, голова Правління Всеукраїнської федерації Флорболу.  

«Ми консультувалися з працівниками сфери фізичного виховання і спорту, з кафедрою менеджменту і маркетингу Національного університету фізкультури про те, яких змін до законодавства потребує розвиток спорту в малих містах, які громадські ініціативи можуть стати у пригоді в такому разі. Ми показували можливості для розвитку, наприклад, –   податися на грант Федерації футболу України для побудови футбольних майданчиків», – розповідає Владислав Кирилюк.  

Під час круглих столів представники різних спільнот та федерацій із малих міст сформулювали цільові пропозиції, щоб доповнити чи удосконалити реформи, розроблені у ході стратегічних сесій Міністерства молоді і спорту. Всі висловлені ідеї та зауваження організатори знову представили Міністерству. 

«Йшлося про відстоювання інтересів малих міст. Наприклад, про необхідність прирівняти тренерів ДЮСШ до зарплати працівників освіти. Чи про можливість використання спортзалів загальноосвітніх шкіл для потреб секцій фізкультури. Для цього треба передбачити дотації на утримання цих спортзалів, щоб адміністрація школи не хвилювалася про додаткові витрати на електроенергію чи опалення. Також необхідно розробити чіткий механізм сплати оренди», – пояснює Владислав Кирилюк.  

За його словами, вирішення потребує і проблема підвозу дітей до міст з прилеглих сіл без спортивної інфраструктури. Аби це працювало, знову-таки потрібна програма дотацій саме на цю статтю витрат у міському бюджеті. 

Суттєвою проблемою малих міст є також утримання спадщини Радянського союзу – великих стадіонів із трибунами, які наразі стоять закинутими. У багатьох містах після розпаду Радянського Союзу кількість населення суттєво знизилася. Як наслідок, запит на великі стадіони зник. 

«Потрібно зрозуміти, чи ці стадіони взагалі знести і побудувати компактні нові комплекси, які місто зможе утримувати, чи створити програму реконструкції, яка зробить ці споруди знову придатними і безпечними», – зазначає Владислав Кирилюк. 

На його думку, держава не повинна нав’язувати певні види спорту, а підтримувати ті спортивні ініціативи, які вже самостійно розвиваються в малих містах.

 Завдяки реалізації цього проєкту в Стратегію розвитку фізичної культури і спорту, яку Кабінет Міністрів затвердив 4 листопада 2020 року, внесли всі розроблені пропозиції і, зокрема, врахували інтереси регіональних видів спорту. 

Після завершення проєкту його ініціатор розпочав свою власну справу з фізичної реабілітації та масажу на виїзд «Health to Home». Ініціатива допомагає повернутися людям до нормального життя після травм, інсульту, захворювань і загалом підтримувати фізичне здоров’я. 

«Я переконаний, що заняття фізичною культурою зменшує рівень агресії у суспільстві і дає молодим людям важливий досвід особистісного розвитку», – наполягає Владислав Кирилюк.