Нещодавно з ініціативи громадськості в Києві з’явилася упорядкована пішохідна ділянка біля Дніпра. Тривалий час набережна між парками Прибережний на Позняках та Вербовий Гай на Березняках перебувала в занедбаному стані – там було брудно, темно і безлюдно. Після успішної реалізації кількох проєктів громадського бюджету місце, яке кияни знали як непролазні хащі та сміттєзвалище, стало затишним і популярним простором для дозвілля – з лавами, урнами, відремонтованими сходами тощо. 

Утім, наприкінці січня 2021 року з набережної несподівано зникли чотири лави та дві металеві відкидні кришки зі смітників. На початку квітня невідомі вкрали ще чотири лави. «Хмарочос» з’ясовував, хто за це відповідатиме і чи будуть їх відновлювати.  

Як хащі біля Дніпра перетворилися на Грецьку набережну?

«Одного разу я їхав на велосипеді вздовж берега Дніпра, і мені впала в око засміченість набережної. Це наштовхнуло мене на думку взяти участь у громадському бюджеті (ГБ) з проєктом благоустрою набережної», – розповідає киянин Олександр Томазов. 

Проєкт переміг в конкурсі ГБ. Як наслідок, на ділянці довжиною більше шестиста метрів розчистили доріжку і поставили урни для сміття. Ще до завершення реалізації першого проєкту, Олександр Томазов подав на Громадський бюджет другу і третю чергу благоустрою набережної, які також успішно пройшли відбір. Йшлося про облаштування освітлення ділянки, лав для відпочинку та смітників. 

Ділянка після викрадення лав та смітників

Грецька набережна – так Олександр Томазов назвав цю ділянку берега Дніпра. 

«По-перше, в мене є грецьке коріння. По-друге, вона кам’яна і там надзвичайно спекотно влітку. По-третє, поруч розташований “турецький” причал (місце, куди турки привозили металоконструкції під час будівництва Дарницького мосту). Крім того, це коротко і легко запам’ятати», – пояснює автор свою ідею. 

Після благоустрою набережна зажила новим життям. Люди почали там гуляти, відпочивати на лавах, кататися на велосипедах. 

«Якось за чотири години я нарахував там близько 500 людей», – розповідає ініціатор проєкту. 

Лави з простим, але оригінальним дизайном

«У ході реалізації першої черги проєкту територію розчистили і впорядкували. Тоді я став думати, чого ще не вистачає. Як виявилося – місця для сидіння з видом на воду, – розповідає Олександр. – Якраз перед цим я побував у Гельсінкі, де на набережній вподобав прикуті до землі колоди для сидіння».  

Лава в Гельсінки, яка слугувала прикладом

Автор проєкту звернувся до Сергія Дуця та Олександра Філоненка з майстерні вуличних меблів S3T з проханням розробити дизайн лавок, беручи за основу таку ідею. Саме ці креселення подали разом із проєктом Громадського бюджету. 

«Ми навмисне робили нестандартні лави, на які, на нашу думку, не хотілося б зазіхнути. Цей дизайн дуже специфічний, адже лави підходять лише для місць на узвишші», – розповідає Олександр Томазов. 

Зрештою, тендер на реалізацію робіт виграв підрядник із Закарпаття, який за наявними кресленнями виготовив лави з модрини. 

Проєкт лави, поданий на Громадський бюджет

Лави швидко облюбували місцеві мешканці – на вихідних і в гарну погоду вони рідко бували порожніми. 

Хто відповідатиме за зникнення лав?

Згідно з кадастровим планом територія Грецької набережної не перебуває на балансі КП «Плесо» – підприємство займалося благоустроєм локації лише в рамках громадського бюджету. Як виконавець проєкту, «Плесо» повідомило поліцію про факт крадіжки майна і заявило про близько 90 тисяч гривень збитків. 

Цікаво, що відповідно до розпорядження КМДА №111 від 04.02.2009 року  КП «Плесо» зобов’язане прийняти на баланс внутрішні водні об’єкти та гідротехнічні споруди Києва. Однак, для цього слід необхідно підготувати чи виготовити пакет документів (документи на право користування земельними ділянками, кадастрові плани, дані щодо грошової оцінки водних об’єктів тощо). За словами Юлії Бородай, прес-секретарки «Плеса», це потребує коштів, які наразі відсутні. Крім того, взяти на баланс водний об’єкт, потрібне додаткове фінансування на його обслуговування, якого знову-таки немає. 

«Ми щороку подаємо бюджетний запит на фінансування вказаних робіт до КМДА. Поки що без успіху», – пояснює Юлія Бородай. 

Відвідуваність набережної досить висока, адже навіть взимку всі урни заповнювалися сміттям за два тижні. В теплу пору року його треба вивозити навіть раз на тиждень. 

Наразі Грецьку набережну прибирають силами місцевих мешканців і волонтерів, які час від часу організовують там суботню толоку. Працівники «Плеса» за домовленістю з містянами забирають вже підготовлені мішки зі сміттям. 

У комунальному підприємстві запевняють, що готові співпрацювати з поліцією у пошуку викрадених лав. Водночас про можливість замінити їх новими поки що не йдеться, адже це додаткові витрати з бюджету, які наразі не передбачені, бо лави не перебували на балансі «Плеса».

«Шкода, що ми не зробили лави максимально непоказними, щоб на них ніхто навіть не подумав зазіхнути, – зауважує Олександр Томазов. – Але ми не маємо наміру зупинятися. Принесемо туди колоди чи будемо спрощувати конструкцію, аби повернути собі місце для сидіння». 

Чому низової ініціативи недостатньо? 

Грецька набережна стала ледь не єдиним загальнодоступним місцем із доступом до води на Позняках. 

«Цей район розбудовують вже тридцять років, а до благоустрою і паркових зон усе ще ставляться за залишковим принципом», – зауважує Олександр Томазов.

Ділянка південніше Дарницького мосту спроєктована аналогічно до набережної на Подолі – тут є стінка, прогулянкова доріжка і сходи, що ведуть униз до води. «Люди приходили сюди бігати, і це чи не єдине місце на Позняках, де можна побігати без ризику наїзду автомобіля», – читаємо в дописі містяна враження від благоустрою території. 

«За кордоном такі набережні стають родзинкою району та улюбленим місцем для дозвілля, а в нас заростають чагарями і перетворюються на сміттєзвалища», – зазначає Олександр Томазов. 

На думку ініціатора благоустрою, місто повинно оголосити архітектурний конкурс для всього узбережжя й розробити концепцію його ревіталізації. Тоді в Києві з’явиться ще одна повноцінна рекреаційна зона на кшталт Гідропарку. 

Як показав досвід облаштування Грецької набережної, низова ініціатива може міняти міські простори, робити їх більш комфортними і безпечними. Утім, для фундаментальних змін зусиль містян недостатньо – тут потрібен продуманий комплексний підхід, розумно вплетений у загальну стратегію розвитку міста. Адже якщо містяни переберуть на себе обов’язки і завдання міських служб, то й податки, які йдуть на утримання цих служб повинні надходити в їхні кишені.