Проблема харчових відходів актуальна для всього світу. За даними Food and Agriculture Organization of the United Nations третина продуктів, які виробляє людство опиняється на смітнику. При цьому велика частка з них все ще придатна для споживання, що економічно неефективно, неекологічно та неетично. Раціональний перерозподіл наявних ресурсів є одним із засадничих принципів сталого розвитку. 

Якщо притулки для тварин використовують хліб для прикорму, то чому б не відвозити туди його залишки з київських ресторанів? Саме цю проблему вирішуватиме додаток «Хліб – не сміття», розроблений за сприяння Стипендіальної програми Європейського Союзу для лідерів громадянського суспільства країн Східного партнерства. Ініціаторка проєкту Маріанна Маршаленко розповіла «Хмарочосу» про додаток.

Як виникла ідея?

Працюючи в готельно-ресторанному бізнесі, Маріанна Маршаленко помітила, що багато хлібу йде в смітник. Випічку, яка лише раз побувала на столі і не була з’їдений, не можна подавати гостям вдруге, тому її викидають разом з іншими відходами. 

«На той час я допомагала притулкам і знала, що вони потребують цих виробів для прикорму тварин. Персонал закладу підтримав мою ідею збирати та віддавати залишки».

Їх почали збирати в окремий бак в ресторані, а волонтери – доставляти в притулок. Щотижня туди відправляли приблизно 70 кілограмів хліба. 

«Понад рік я координувала всі процеси. Проте, коли пішла працювати в громадський сектор, справа зупинилася, оскільки більше не було працівника, який би взяв відповідальність на себе. Я подала проєкт на Громадський бюджет Києва, але заявка не пройшла експертизи. Як виявилося, в столиці немає служби, якій можна доручити такі обов’язки. Зрештою, це й на краще, адже ніхто ліпше від автора не втілить ідею в життя. Тож я придумала електронну платформу, яка налагоджує зв’язки між ресторанами, притулками і водіями, – розповідає Маріанна Маршаленко. – Притулки вже заявили про готовність до співпраці. Справа за рестораторами і водіями». Кілька років я йшла до цієї ідеї, але завдяки участі в EaP Civil Society Hackathon отримала команду (розробник з Білорусі та дизайнер з Грузії), з якими ми створили прототип. Після цього мені вдалось зібрати команду однодумців і разом без жодних інвестицій втілити задум в життя. 

Чому хліб?

Вибір хліба авторкою проєкту серед усіх відходів був невипадковим. 

«За час роботи в готелі я зрозуміла, що офіціанти не мають змоги і часу сортувати харчові відходи. Не можна бути певним, що туди не потрапить зубочистка, яка несе смертельну загрозу для тварин. Натомість хліб лежить окремо, а тому його легко і безпечно відділити від решти продуктів», – пояснює Маріанна Маршаленко. 

Крім того, хліб можна зберігати в темному місці близько тижня. Натомість інші продукти потребують спеціальних санітарно-гігієнічних умов, приміром, морозильних камер. А це додаткові витрати, передусім, для ресторанів. 

Навіщо притулкам хліб?

У притулку «Сіріус», де живе приблизно дві з половиною тисячі тварин, їм щотижня згодовують півтори тонни хліба. 

«Я часто натрапляю на упередження, що хліб шкідливий для тварин, – зазначає авторка проєкту. – Наголошую – він не є основною їжею, його викоритовують в якості добавок, приміром додають до каші, аби ситніше нагодувати чотирилапих». 

На заощаджені кошти притулки можуть придбати більше корму або круп, а також використати їх на ветеринарну допомогу або стерилізацію підопічних. 

Чому це потрібно ресторанам?

Усі комерційні підприємства сплачують кошти за об’єм вивезеного сміття. Ініціатива «Хліб – не сміття» позбавлятиме заклади 300-400 літрів такого об’єму  на місяць. Як наслідок, за рік ресторан заощадить пристойну суму.

Заклад майже не витрачатиме своїх ресурсів. Усе, що потрібно – це пакети для сміття і окремий бак, який слід придбати.  

«Це репутаційна історія, – вважає Маріанна Маршаленко. – Я вірю, що є заклади, які дбають не лише про власні статки, але й про речі, важливі для суспільства. Саме тому чимало респектабельних ресторанів вже погодилися на пропозицію і готові  підписати меморандум про співпрацю». 

Який інтерес водіїв?

Водіям така платформа дає можливість проявити свою соціальну відповідальність. 

«По суті, ми створили інструмент, який дозволяє долучитися до хорошої справи, не докладаючи зусиль, – вважає авторка проєкту. – Якщо людина знає, що вона їхатиме в напрямку притулку, може захопити пакунок із найближчого ресторану і допомогти бездомним тваринам». 

Незабаром на сайті платформи з’явиться можливість пожертвувати кошти на підтримку і розвиток проєкту. Частину витратять на заохочення для водіїв. 

Як це працюватиме?

Усі учасники платформи повинні зареєструватися на сайті і встановити мобільний додаток. Ресторан повідомляє про готовність пакунку з хлібом. В електронному кабінеті водій бачить всі заявки, перехоплює замовлення онлайн і обирає притулок, до якого зручно під’їхати. Останній відразу отримує повідомлення, що незабаром  отримають хліб. 

«Я сім років працювала в готельній індустрії, в тому числі менеджеркою з корпоративно-соціальної відповідальності. Я апологетка концепції сталого розвитку і для мене важливе мінімальне використання ресурсів із максимальною користю. Тому в додатку все продумано так, щоб жоден з учасників процесу не витрачав додаткових зусиль. Водії можуть заїхати за пакунком в зручний час і звичним маршрутом. Приміром, водійка, яка привозила хліб з закладу, де я працювала, у притулок в Боярці, робила це по дорозі на дачу», – зазначає Маріанна Маршаленко. 

Як підтримати проєкт?

Команда проєкту наразі шукає партнерів серед ресторанів і водіїв. Охочі приєднатися можуть заявити про своє бажання, заповнивши форму. А більше новин про сам проєкт – на сторінці фейсбук: https://www.facebook.com/nobreadwaste

«Я задумувала проєкт як ний. Утім, адміністрування сайту та онлай-додатку все-таки вимагає коштів.. Тому запрошую українських підприємців, особливо з індустрії харчування – підтримати проєкт. Також незабаром, після отримання реєстраційних документів про створення ГО «Хліб не сміття» ми оголосимо про запуск донейтів на адміністрування.

Про майбутнє –  платформа в Києві лише стратує, але ми плануємо її поширення іншими містами України та за її межами», – пояснює Маріанна Маршаленко. 

Чотири притулки у Київській області, де проживає близько чотирьох тисяч тварин, вже чекають на запуск платформи. Це шанс допомогти тваринам і водночас долучитися до інноваційної платформи, аналогів якої наразі немає ні в Європі, ні в США.  Тому можемо пишатись, що така ініціатива народжується саме в нашій країні. Долучайтесь!