Що найбільше хвилює споживачів в енергетиці? Результати опитування

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 274 днів. За цей час ми опублікували 23472 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

У рамках проєкту USAID «Прозорість Енергетичного Сектору» на замовлення аналітичного центру DiXi Group, соціологи наприкінці 2020 року провели дослідження, дані якого порівнювалися із результатами аналогічного опитування дворічної давнини. Це дозволило оцінити рівень поінформованості споживачів та рівень задоволення енергетичними послугами в динаміці.

Основні висновки опитування

За два роки українці стали більш обізнаними в питаннях енергетики. При цьому вони почали менше цікавитися питаннями корупції, а також стали менш схильними до виявлення своїх протестних настроїв;
споживачі почали більш критично оцінювати якість послуг з енергопостачання. Водночас скаржитися почали рідше. Близько половини надісланих скарг не задовольняються на користь користувача;
майже кожен третій учасник опитування висловив готовність змінювати постачальника газу та електроенергії. Головна причина такого рішення – бажання заощадити;
ідейно більшість споживачів підтримує енергетичний перехід, але не знають, як фінансується чиста енергетика і не готові за це платити.

Детальніше

У порівнянні з 2018 роком, українці стали більш обізнаними про енергетичні питання: більше опитаних знають власні обсяги споживання (73% респондентів), орієнтуються в цінах/тарифах (61%), способах економії (51%) та субсидіях (54%).

Найбільш болючі в енергетиці теми, як і раніше, – якість і вартість послуг. За даними дослідження, найбільший інтерес у споживачів викликає інформація про якість послуг енергопостачання та формування тарифів (більше половини опитаних).

Як українці готові реагувати на факти корупції або непрозорого формування тарифів в енергетиці? Найбільша частка респондентів готові брати участь в обговоренні із друзями, знайомими (55%). Варто зазначити, що частка громадян, які допускають можливість виходу на мітинги, демонстрації протесту знизилася із 23% до 19%, а про неготовність до активних протестів повідомляють 69% (у порівнянні з 63% у 2018 році).

Українці переважно отримують інформацію про енергопостачання від родичів, друзів, сусідів (77%). На другому місці – платіжні документи від постачальників (73%). Популярність цих джерел інформації зростає, натомість телебачення дещо втрачає вплив: з 79% у 2018 році до 72% у 2020-му.

Переважна частина опитаних (81%) не готові доплачувати незначну надбавку до платіжки за електроенергію, газ чи тепло для більш якісного інформування. 10% готові доплачувати, але не більше 2% суми платіжки. Найбільше готових доплачувати за інформування серед молоді та мешканців Києва.

Яку форму оплати обирають українські споживачі? Майже двоє із трьох опитаних сплачують за комунальні послуги через касу. До сплати онлайн вдається лише кожен третій, найчастіше через інтернет-сервіси. Сайтами компаній найбільше користуються у Києві – 57%.

Майже кожне друге домогосподарство передає показники лічильників телефоном (43%). На другому місці – заповнення квитанцій (паперових чи онлайн) (38%); на третьому – електронні кабінети споживачів (19%).

Серед послуг газопостачання, електропостачання і централізованого теплопостачання, найменш якісною споживачі вважають послугу централізованого теплопостачання: оцінку «добре» або «відмінно» їй поставили 42% респондентів. Найвище оцінюють послугу електропостачання – 57% відповідно.

Найчастіша причина скарг споживачів – низька якість послуг (75%). Більше половини скарг спрямовуються до компаній-постачальників. Кожна четверта надходить до місцевих органів влади або керуючих компаній. Однак менше половини скарг стосовно послуг з газопостачання, електропостачання і централізованого теплопостачання були вирішені на користь споживачів.

Минулого року для споживачів вперше стало можливо змінити компанію-постачальника енергетичних послуг, зокрема, на ринку природного газу. Про готовність до зміни постачальника електроенергії або газу заявляє приблизно кожен третій опитаний. Основна причина – бажання заощадити на оплаті рахунків (71%). При цьому кияни готові до змін менше за респондентів з інших регіонів України.

Окремий блок опитування стосувався ставлення населення до окремих аспектів енергетичної політики України, зокрема, до розвитку «зеленої» енергетики. Більшість опитаних (близько 80%) підтримують думку, що Україна повинна забезпечувати доступ до чистої енергії та заохочувати інвестування у відновлювані джерела енергії.

Разом з тим, 86% не розуміють, як фінансується ця галузь, не знають, що таке зелений тариф і як він формується. Лише 15% готові або радше готові сплачувати вищу ціну за «зелену» енергію, й серед них дві третіх готові погодитися на націнку не вище 5% від «звичайної ціни».

«Подібне опитування європейців у 2019 році показало, що їхня готовність платити більше за «зелену» енергію у два з половиною рази перевищує показник українців, – зазначив експерт DiXi Group Богдан Серебренніков. – Тому велике завдання, передусім для уряду, правильно інформувати споживачів щодо розвитку цієї сфери. Щоб вони асоціювали зелену енергетику не лише з вищою ціною, але й з іншими перевагами, які вона може надати»

Опитування проводилось компанією Info Sapiens у листопаді-грудні 2020 року. Респонденти – доросле населення України віком від 18 років, яке проживає в усіх регіонах України, крім територій, які не контролюються урядом України. Вибірка становила 3723 респонденти. Максимальна похибка вибірки – 1,6%. Опитування проводилося методом особистих інтерв’ю вдома у респондента за допомогою комп’ютера (СAPI).

Читайте також: Зручні, гнучкі та прозорі: рейтинг постачальників електроенергії від DiXi Group

Даний медіа проєкт став можливим завдяки підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку, наданій через USAID Проєкт енергетичної безпеки (ПЕБ). Грантоотримувач Проєкту - Журнал Хмарочос несе повну відповідальність за зміст публікацій, який не обов`язково відображає позицію USAID або Уряду Сполучених Штатів Америки.