Фото: flickr.com / Talha Najeeb

Сьогодні новинами про погіршення якості повітря у Києві важко здивувати. За несприятливих погодних умов – туману, відсутності вітру, температурної інверсії – датчики громадського моніторингу регулярно фіксують небезпечний для здоров’я рівень забруднення. Восени 2020 року місто потрапило у трійку найбрудніших за даними IQAir. 

Майже 90% викидів у Києві спричиняє транспорт. І оскільки автівки сконцентровані майже повністю на рівні землі, логічно припустити, що з кожним наступним поверхом вгору якість повітря повинна покращуватися. Однак чи підтверджують це дослідження? 

Не висота, а відстань

Одеська площа, як і багато інших подібних локацій у Києві, – це насправді не площа. А дворівнева розв’язка поблизу станції метро «Теремки», на якій сходяться багатосмугові проспект Академіка Глушкова та Велика Окружна дорога. Навколо «площі» – як радянська забудова, так і нові ЖК.

Саме у цій локації команди ЛУН Місто та DroneUA вирішили перевірити теорію про те, що повітря на верхніх поверхах будівель значно краще, ніж внизу. Для цього на дрон встановили систему газових сенсорів та виміряли два шкідливі для здоров’я гази – оксид вуглецю CO (чадний газ) та діоксид азоту NO₂ на різній висоті.

Заміри показали найбільшу концентрацію оксиду вуглецю на 30-80 метрах, тобто на висоті аж до 25 поверху. Вище цієї позначки сягають лиш небагато будинків у всьому місті. 

Водночас експеримент показав, що рівень CO залежить не лише від висоти, але й від відстані від багаторівневої розв’язки. Та від світлофорів: біля них зафіксували другу точку високої концентрації викидів. Подібна залежність прослідковується і для діоксиду азоту: чим ближче до автомобілів і місць, де вони розганяються, – світлофорів або розв’язок – тим вища концентрація шкідливого газу.

У Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського не вимірюють зміни рівня забруднення на різній висоті. Однак підтверджують: вищі показники зазвичай фіксують станції, розташовані в безпосередній близькості до завантажених доріг. «Часто це Бессарабська площа та проспект Науки», – зазначає Іраїда Колісник, начальниця відділу інформації про стан забруднення природного середовища. 

За її словами, біля поверхні концентруються, як правило, тверді часточки, а гази, за відсутності несприятливих погодних умов, розсіюються у повітрі. На цей процес впливає не лише погода, але й особливості забудови: на широких просторих вулицях викиди застоюються менше. Однак це ще не гарантує чистого повітря, як у випадку того ж проспекту Науки.

Крім того, певний відсоток забруднення у місті все ж припадає на промислові об’єкти. Варто зазначити, що висота димової труби заводу «Енергія» – 130 метрів, а ТЕЦ-6 – 270 метрів. «Викиди підприємств можуть поширюватися у радіусі 5-6 кілометрів. На значно більшу територію, ніж викиди від авто, що сконцентровані на конкретній дорозі чи розв’язці», – розповідає Іраїда Колісник. 

Заміри з Великої Британії

Досліджень зміни якості повітря залежно від поверху будівлі загалом не так багато.  «Моделі повітряної дисперсії передбачають швидке покращення якості повітря з висотою, оскільки у більшості міст основною причиною забруднення є автомобільні викиди на рівні землі. Однак проводиться дуже мало замірів, які б могли підтвердити це припущення», – зазначають дослідники компанії Parsons Brinckerhoff. 

У своєму експерименті вони виміряли, як змінюється концентрація діоксиду азоту залежно від поверху на 26 локаціях у Лондоні та Кардіффі. Результати дослідження показали, що для придорожніх будинків різниця у концентрації NO₂ між першим та п’ятим поверхом була дійсно значною – близько 50-60%. Вище ж цього показники практично не змінювалася. 

Водночас для будинків, розташованих далі 20 метрів від жвавих доріг, різниці у концентрації діоксиду азоту на першому та дев’ятому поверсі не зафіксували. Крім того, навіть в окремих придорожніх локаціях показники не підтверджували прогноз: зокрема, у районі Тауер-Гемлетс у Лондоні за рівнем діоксиду азоту дев’ятий поверх будівлі фактично дорівнював першому: очікуване зниження концентрації забруднення з висотою було нівельовано викидами електростанції.

На двох локаціях у Кардіффі на показники NO2 суттєво вплинув ефект «вуличного каньйону»: високі будинки з обох боків вулиці сформували вузький простір, подібний до долини. Він впливає на рух повітряних мас, швидкість вітру та, відповідно, розсіювання забруднень. Чіткої тенденції до поступового зниження забруднення на вищих поверхах тут теж не зафіксували. 

Заміри з Індії

У 2016 році в Нью-Делі провели дослідження того, як змінюється рівень забруднення повітря чорним вуглецем та твердими часточками з висотою. Вимірювання проводили на рівні до одного кілометра, і воно дійсно показало зменшення концентрації зі підйомом вгору. 

Однак в межах перших 200 метрів рівень забруднення залишався приблизно однаковим, хоч і меншим, ніж на рівні землі. (Для контексту, найвища будівля України –  ЖК на Кловському узвозі, 7, сягає 168 метрів). В межах 200-800 метрів концентрація чорного вуглецю та твердих часточок падала, а вище залишалась вже майже незмінною.

Звісно, структура джерел забруднення повітря у Нью-Делі та Києві різниться. В індійській столиці більший відсоток забруднення припадає на промислові об’єкти, зокрема, вугільні електростанції, викиди від яких поширюються вище. Однак вплив транспорту в індійській столиці теж значний: він відповідальний за 41% забруднення у місті. Значною проблемою, як і у випадку з Києвом, тут залишається й спалення сухостою на околицях міста.

План дій?

Тож чи можна врятуватися від київського повітря, оселившись на 25-му поверсі? Якщо коротко – ні. Показники забруднення можуть бути нижчими, якщо помешкання знаходиться далі від автомобільних розв’язок та головних магістралей із заторами. Але далі не так у висоту, як вглиб житлового району. 

Разом з тим, автомобілі у місті є не лише на великих магістральних вулицях, але й у спальних районах, у дворах. Після суттєвого обмеження роботи громадського транспорту через карантин навіть на вузьких, раніше тихих вулицях почали з’являтися затори. 

Проблема забруднення повітря транспортними викидами у Києві стає все нагальнішою: за даними КМДА, з 2018 до 2019 року щільність викидів від пересувних джерел у розрахунку на одну особу зросла 12,4%. І основний шлях до покращення ситуації – зменшення кількості автівок у місті, якими користуються щодня.

Однак сьогодні у Києві немає затвердженої стратегії або плану дій, як покращити ситуацію з повітрям. За словами міського голови, управління екології займається розробкою такого документу. Він має враховувати усі сфери життєдіяльності міста, що впливають на стан повітря – транспорт, діяльність промислових підприємств, озеленення тощо. 

Чи не єдине зрушення у цьому напрямку за останній час – встановлення двох нових міських пунктів моніторингу повітря, на вулиці Архітектора Вербицького, 26 та на Харківському шосе, 7/1. Їх дані можна переглянути на мапі. Ще три пости планують встановити до кінця 2021 року – в Печерському, Оболонському та Солом’янському районах. 

«Українське законодавство зобов’язує всі області і великі міста затвердити програми моніторингу якості повітря до липня цього року, – розповідає Марина Ратушна, експертка громадської організації «Екодія». – Наступний етап – це розробка планів покращення якості повітря. І дуже важливо, щоб до них були включені дійсно дієві заходи, які впливатимуть на якість повітря». 

Серед основних рішень, які називає експертка – розвиток громадського транспорту, велоінфраструктури та мікромобільності. Велосипеди, електросамокати, моноколеса можуть перебрати до 15% поїздок у місті, хоча зараз на них припадає лише 1%. «Крім того, одним з перших заходів має бути підвищення вартості паркування в центрі міста», – зазначає Ратушна. Це зменшить привабливість поїздок на власному авто у центр міста, й відповідно – концентрацію автомобілів.

«Можна говорити, що погода впливає на забруднення. Дійсно, коли є, наприклад, туман, шкідливі речовини не розсіюються у повітрі. Але саме автомобілі – джерело цих викидів, і саме на їх використання для поїздок в центр треба впливати», – додає експертка.

Читайте також: Чисте повітря, питна вода, доглянуті водойми – чому всього цього в Києві немає і як це виправити?