У Полтаві фабрика продала три квартири разом із прописаними в них мешканцями

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: poltava.to

У Полтаві трикотажна фабрика «Мрія» продала три квартири разом із прописаними мешканцями, які прожили там понад 25 років. Нові власники через погрози примусили дві родини виселитися, пише видання «Полтавщина».

У січні 2020 року керівництво фабрики продало три квартири разом із прописаними сім’ями, які жили там більше 25 років. З 1994 року три родини та інші працівники фабрики почали отримувати житло в побудованому фабрикою гуртожитку на вулиці Олени Пчілки, 48. У 2007 році керівництво фабрики змінило статус будинку – з гуртожитку на житловий будинок.

Як пояснив юрист Дмитро Сінний, вже у 2009 році вийшов закон, який дозволяв приватизацію житла в гуртожитках, але КП «Мрія» встигла перевести гуртожиток в статус житлового будинку. І тому мешканці втратили можливість приватизувати квартири.

Під час зміни статусу будинку його переобладнали. Зокрема, гуртожиток був побудований так, що кухня була спільна, а під час переобладнання її розділили навпіл. Тож вентиляція залишилася лише в одній частині.

Квартири тим, хто працював на той момент на фабриці, продавала за 10 тисяч гривень за однокімнатну квартиру та 15 тисяч гривень за двокімнатну, а для тих, хто вже не працював – 20 тисяч та 30 тисяч відповідно.

Навесні 2019 року на фабриці «Мрія» організували зібрання мешканців будинку. Новий власник фабрики вирішив, що ті, хто не викупив квартири, повинні їх викупити протягом шести місяців та підвищив квартирну плату. Одна з жительок Любов Собакарь попросила керівництво фабрики укласти з нею договір оренди помешкання, доки вона знайде гроші, щоб викупити його. Але їй відмовили.

Усі три родини, чиї квартири продали без попередження, у січні 2020 року звернулися до суду. Але одночасно й нові власники подали позови про примусове виселення прописаних у квартирах мешканців. Суд відмовив у виселенні двох родин, а угоди купівлі-продажу квартири визнав недійсними. А от щодо Любові Собакарь, то суддя Володимир Бугрій клопотання нового власника квартири задовольнив і постановив виселити прописану жінку з квартири, а угоду про купівлю-продаж квартири визнав дійсною.

Тоді нові власники квартир звернулися до Полтавського апеляційного суду з позовом про скасування рішень Октябрського райсуду. Судді скасували рішення Октябрського райсуду та постановили, що угоди купівлі-продажу квартир є дійсними. По справі Любові Собакарь судді задовольнили позов частково та постановили, що мешканка проживає у квартирі на законних підставах. Договір найму житла суд не розірвав.

Тепер Тетяну Євтушенко та Ірину Міхайлік нові власники «вижили» з квартир та змушують знятися з реєстрації. Зокрема, до квартири Міхайлік вдерся новий власник разом ще з вісьмома чоловіками. Вони змінили замок і вимагали від жінки покинути квартиру. Крім того, власник та інші чоловіки залишилися у квартирі на ніч. Внаслідок цього жінка була змушена виїхати з квартири. Така ж ситуація склалася й у Тетяни Євтушенко, яку ще два місяці тому такими самими методами «викинули» з житла нові власники.