Позитивно ставиться до вакцинації лише третина українців,

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 121 днів. За цей час ми опублікували 24983 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: CDC / Unsplash

Лише третина українців позитивно ставиться до вакцинації. Серед них – найбільше киян та мешканців західних областей. Такі дані онлайн-опитування, проведеного компанією з соціологічних досліджень Gradus у партнерстві з фармкомпанією Санофі напередодні Всесвітнього тижня імунізації.

Інфографіка: Gradus / Sanofi

Противники вакцинації в першу чергу зазначили, що не бажають вакцинуватися через страх ймовірних побічних ефектів. Коментуючи чинники, які мають вирішальне значення для вакцинації, стали наявність якісної вакцини (44,3%) та усвідомлення загрози хвороби (32,4%).

Пандемія COVID-19 спонукала 21,7% респондентів більш ретельно вивчати питання вакцинації від небезпечних інфекцій, та вплинула на 16,5% опитаних – у них ставлення до вакцинації погіршилося.

Опитування продемонструвало, що понад 60% українців довіряють вакцинам європейських виробників, а також вакцинам, що рекомендовані міжнародними організаціями охорони здоров’я (ВООЗ, ЮНІСЕФ).

За власний кошт готові вакцинуватися здебільшого молоді люди у віці від 18 до 24 років (53,7%) та мешканці Києва (58,1%). Жителі центральних та південних областей надають перевагу вакцинації за державний кошт (65,9% та 69,3% відповідно).

Майже половина українців (45,9%) не знають, що таке ревакцинація. Лише 35% українців роблять щеплення від дифтерії та правця кожні 10 років. Більш ніж половина опитаних (60,8%) стверджують, що не проходять ревакцинацію через відсутність належного інформування населення. Зокрема, найвищий показник необізнаності про ревакцинацію у південних і східних регіонах країни (63,1% та 62,7%) та серед людей віком 45-50 років (69,6%).

«Більшість щеплень робиться у віці до півтора року — це так звана первинна вакцинація. Але потрібно пам’ятати про те, що в шість років робиться ревакцинація від дифтерії та правця, поліомієліту і вводиться друга доза вакцини від кору, паротиту та краснухи (КПК). Остання ревакцинація у дитячому віці робиться від поліомієліту — у 14 років, від дифтерії та правця — у 16 років. У дорослому віці рекомендовано вакцинуватись кожні 10 років від дифтерії і правця. Так само дорослим обов’язково треба вакцинуватись проти окремих хвороб, якщо вони не отримали захист від них у дитинстві», – пояснює Ірина Волошина, докторка медичних наук.

Більшість українців вважають, що до національного календаря щеплень в першу чергу потрібно додати вакцини від гепатиту А (48,9%), менінгококової інфекції (35,2%) та грипу (34,9%)/