П’ять нових шкіл, які розширюють уявлення про зручний простір для навчання (фото)
Серед проєктів можна знайти і бруталістські будівлі, і повністю металеві фасади, і зовсім незвичні структури, як-от школа-цитадель у вигляді кільця посеред пустелі.
Серед проєктів можна знайти і бруталістські будівлі, і повністю металеві фасади, і зовсім незвичні структури, як-от школа-цитадель у вигляді кільця посеред пустелі.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 121 днів. За цей час ми опублікували 24981 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Проєктуючи школи, сучасні архітектори не бояться експериментувати з незвичними рішеннями та відходити від уявлень про те, якою має бути простір для дітей і підлітків. Серед проєктів, які були реалізовані за останні рік-півтора, можна знайти і бруталістські будівлі, і повністю металеві фасади, і зовсім незвичні структури, як-от школа-цитадель у вигляді кільця посеред пустелі.
Серед трендів – натуральні матеріали та кольори, мінімум декоративного оздоблення, відкриті простори та новий підхід до зонування.
У французькому Марселі збудували школу імені Антуана де Руффі за проєктом архітектурних студій Tautem і Bmc2 Architectes. Це будівля зі скульптурним монолітним світло-сірим бетонним фасадом, який перегукується з бруталістською архітектурою, якої є немало в місті, повідомляє Dezeen.
Основою для бетонної суміші став черепашник, який додає до перлистих відтінків ніжно-бежеві напівтони.
Якщо з боку вулиці фасади L-подібної будівлі ніби захищають учнівство, то з внутрішнього боку вони відкритіші до зовнішнього простору – їх формує бетонна колонада заввишки у два поверхи. Зовнішні сходи ведуть до терас на різних поверхах і відкритого майданчика на даху. Щоб будівля не втрачала тепло, зовнішні стіни зробили в метр завтовшки.
У школі – 22 класні кімнати, тут навчаються діти від трьох до 11 років. В інтер’єрах можна помітити вже більше яскравих кольорів, – теплі жовтий, зелений, червоний – які, втім, не домінують, а радше лишаються акцентами серед натуральних поверхонь дерева та бетону.
Овальну школу, розташовану просто посеред пустелі Тар в Індії, неподалік від міста Джайсалмер, спроєктувала Нью-Йоркська студія Diana Kellogg Architects. На таку форму архітекторів спонукало бажання виразити ідею жіночності – адже школа Раджкумарі Ратнаваті призначена лише для дівчаток віком від п’яти до 16 років, повідомляє Dezeen.
Споруда, збудована з місцевого пісковику, виростає з піщаних дюн, наче форт. Стіни не мають великих вікон, але одночасно перфоровані, що захищає приміщення від надміру сонячного проміння та водночас забезпечує вентиляцію. Так, у класних кімнатах світло проникає крізь клересторію – ряд дрібних вікон у верхній частині стіни. Це також створює гарний візуальний ефект.
На дах веде пандус між перфорованим парапетом. На еліптичній терасі підлогу викладено мозаїкою блакитних відтінків, які гармоніюють із жовтим каменем.
Завдяки еліптичній формі та орієнтації будівлі стіни створюють затінок на внутрішньому подвір’ї. Орієнтація відносно напрямків вітру також дозволяє пасивно охолоджувати споруду. Школа обладнана системою збирання дощової води, енергію отримують із сонячних панелей, які також слугують додатковим навісом на терасі.
«Я прагнула створити будівлю про простір, світло і спільноту, а не про дизайн», – зауважує архітекторка Діана Келогг.
Max Arkitekter розробили проєкт школи, збудованої торік у районі Стокгольма Хегерштен-Лільєхольмен, повідомляє ArchDaily.
Два корпуси школи Sjöviksskolan з’єднано спорудою, в якій розмістили просторі спортзали, а на даху розташовано подвір’я, яке з одного боку виходить у парк.
Фасади виконали зі світлої цегли, кладка якої утворює ледь помітний абстрактний візерунок, а південний оздобили ще й перфорованою алюмінієвою решіткою, щоб приховати галерею пожежних сходів і водночас додати гри світла й тіні.
В інтер’єрах архітектори відштовхувалися від ідеї прозорості – щоб учні все бачили, й самі були в полі зору, що забезпечує відчуття безпеки. Наприклад, коридор другого поверху відділено від фоє не глухою стіною, а легкою високою решіткою. Такою ж решіткою оздобили сходи між поверхами. До внутрішніх стін також додали маленькі вікна, які додають прозорості.
Для учнів молодших і старших класів передбачено окремі входи, але щодня вони мають змогу бачитися в їдальні. Водночас кабінети вчителів та інших працівників розкидано по всій школі. При цьому шкільні простори об’єднуються в своєрідні кластери з навчальними кімнатами, вбиральнями і роздягальнями.
Архітектори прагнули поєднати різні кольори та поверхні, які б збагачували чуттєвий досвід учнів. В інтер’єрах можна знайти й дерево, й метал, й тераццо.
У Відні за проєктом PPAG architects збудували новий шкільний корпус з незвичним дизайном фасаду з сірого металевого профілю з блакитною підкладкою, завдяки якій відтінок дещо змінюється залежно від погоди. Для терас на дахах використали ажурні листи металу, які створюють ефектне освітлення, повідомляє ArchDaily.
Район малоповерховий, але дуже щільно забудований, тому школу зробили шестиповерховою з ще одним цокольним поверхом, щоб звільнити якомога більше місця для подвір’я та озеленення. У цій будівлі навчаються учні початкової школи віком 6-10 років та учні технічного училища віком 15-19 років. Перших розмістили в горизонтальному об’ємі на перших двох поверхах, а других – у вертикальній частині будівлі. На останньому поверсі розташовано приміщення, яке імітує справжній офіс й таким чином готує учнів до майбутньої кар’єри.
Зовнішні пожежні сходи сполучають низку терас і, окрім своєї прямої функції, можуть використовуватися учнями для гри й відпочинку, а ще на них можна проводити заняття на свіжому повітрі.
Як і в стокгольмській школі, класи об’єднали у кластери: класні кімнати групуються навколо одного навчального простору. Таким чином вчителі груп різного віку можуть співпрацювати разом. У кожній класній кімнаті є куточок, де діти можуть відпочити і заспокоїтися.
В оздобленні інтер’єрів використали доволі брутальні металеві решітки та бетон. Тут також переважає сірий колір, але його врівноважили контрастними жовтими та ніжно-рожевими барвами. Панорамні вікна пропускають безліч денного світла у приміщення.
Розробляючи проєкт бібліотечного приміщення для однієї зі шкіл на Тайвані, дизайнери Studio In2 не побоялися зробити центральним елементом чорну стіну, повідомляє ArchDaily.
Сільська початкова школа Ланьтьян у повіті Мяолі зіткнулася зі зменшенням кількості учнів. Деякі класні кімнати навіть не використовувалися довгий час, тому тут вирішили долучитися до програми Тайванського інституту дизайну, щоб оновити й оптимізувати простір. Архітектори перенесли бібліотеку, яка раніше розташовувалася подалі від класів, у центральне місце, об’єднавши для цього дві аудиторії.
Читальну залу півколом перерізає чорна стіна з книжковими полицями з одного боку, і з поверхнею для малювання крейдою – з іншого.
Стіни, стелю і підлогу зробили білими, а меблі – полиці, столи, стенди – виготовили з березової фанери. Стільці взяли вживані, з іншої школи, і відреставрували їх.
Дивіться також: Школа нового зразка в Києві за оригінальною архітектурною концепцією. Як виглядатиме «Спільношкола»?
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті