Корупція міських чиновників, хаотична та незаконна забудова, багатогодинні затори, розбиті дороги та аварійні мости – снігова лавина столичних проблем от-от накриє з головою адміністрацію на Хрещатику. Ставки підвищуються і нині від чітких рішень залежить чимало. 

Відсутність транспортної стратегії

Ситуація з заторами у столиці тільки погіршується. За останній рік українська столиця піднялася у рейтингу Traffic Index від TomTom, який вимірює інтенсивність заторів. Тепер Київ посідає 7 місце з-поміж 416 міст світу. 

Транспортна система європейської столиці у 21-му столітті досі функціонує за радянськими реаліями. 

Ще у 2016 році КМДА отримала звіт Світового банку із рекомендаціями, як запобігти підвищенню трафіку. У ньому конкретно прописано як прибрати дублюючі маршрути, як за одну поїздку перевезти більше пасажирів та добитися суттєвої економії пального та експлуатаційних витрат рухомого складу. Однак із 160 запропонованих маршрутів столична влада за 5 років запровадила менше десятої частини – 9 маршрутів.  

Роками у місті курсують пусті тролейбуси та переповнені маршрутки. І через розділення пасажиропотоку втрачає держава. А нелегальний бізнес – заробляє. 

При цьому за сім років ціна проїзду у транспорті зросла у п’ять разів. Росте і час середньої кореспонденції – на те, щоб дістатися з пункту А у пункт Б один киянин витрачає 1 годину 10 хвилин. При нормі – 45 хвилин. 

Роздутий штат та провальні рішення 

Станом на липень 2020 року, загальна кількість юридичних осіб комунальної власності Києва становила 1900. На балансах цих організацій обліковуються активи загальною вартістю 172,7 млрд грн.

Тільки на одного мера припадає 13 заступників та 102 радника. Однак чомусь ніхто не може порадити цьому самому меру оптимізувати оперативні витрати та скоротити таку кількість людей, які працюють неефективно.

Тільки за один день – 12 травня – провели майже два десятка обшуків у різних структурах КМДА. За попередніми оцінками, державі завдано збитків на майже 100 млн грн.

Тільки у двох країнах світу закривали «підземку» через локдаун – в Індії та Україні. Столичний метрополітен зазнав збитків на мільйони гривень. Це було персональне рішення, відповідальність за яке тепер перекладається на громаду – столична влада готує киян до підняття тарифу до 21 гривні. І це тільки один приклад того, як хибне рішення однієї людини може поставити під загрозу добробут усіх киян.

Будівельний колапс та хаотична забудова 

У 2020 у столиці побудували 18 мільйонів квадратних метрів житла. Однак у вирішення транспортних проблем не інвестували нічого. Близько мільйона киян – а це майже кожен третій – щодня перетинають Дніпро з лівого на правий берег. Навіть якщо належним чином експлуатувати всі існуючі мости та добудувати новий, то транспортні проблеми столиці не вирішаться.   

Стратегічне містопланування у Києві відсутнє в принципі – численні житлові комплекси будуються без врахування транспортної та соціальної інфраструктури. Але за нинішніх умов під час забудови слід вивчати, як будівництво житлового об’єкту вплине на транспортний розвиток, як на мікро, так і на макрорівні.  Новозведений будинок чи торгівельний комплекс повинні мати транспортне рішення, або ж механізм оцінки впливу на інтенсивність трафіку.   

Хаотична забудова Києва також не передбачає розвитку інфраструктури. Генплан-2020 в частині транспортної інфраструктури виконаний менш ніж на 20%, зате ПЕРЕвиконаний на 10% по житловій забудові. 

За відсутності комфортної та продуманої системи громадського  транспорту влада змушує громадян пересідати на особистий транспорт. Місто стає автомобілецентричним, тоді як світ у постковідну епоху ставить у центр людину. 

За 7 років у столиці не відкрили жодної нової станції метро. 

За 7 років у місті так і не ухвалили генплан. 

За 7 років так і не добудували Подільсько-Воскресенський міст. 

За 7 років так і не запустили електронний квиток.

За 7 років розмови про запровадження інтелектуальної системи трафіку так і залишилися розмовами.