Партнерський матеріал з
Сміття на вулицях, відсутність пішохідних зон та доступу до води – це лише невелика частина проблем, які сьогодні залишаються актуальними для українських міст. У Києві, Харкові та Одесі були помічені Урбазаври – це так звані міські монстри, занедбані локації, які уособлюють одну з таких урбаністичних проблем та можуть стати місцем пошуку рішень для них.
На правах реклами
Чи можливо подолати Урбазаврів та змінити на краще українські міста? Урбаністи впевнені, що так — варто лише експериментувати та мати бажання до змін. Так само бренд glo™ налаштований стати ініціатором якісних змін у містах.
Команда бренду вірить у силу маленьких трансформацій створення артпростору в парку чи біля дому, комфортної зони відпочинку на звичайній вулиці або нового клаптику зелені у міських джунглях – це незначні зміни, але вони здатні надихати та давати поштовх для більш глобальних трансформацій.
Саме так працює тактичний урбанізм: це інструмент роботи з міським простором, який дозволяє актуалізувати певні проблеми та запропонувати нові підходи до них, використовуючи відносно швидкі та недорогі рішення.
У пошуках Урбазаврів
Щоб знайти Урбазаврів та розробити кращі рішення для їх трансформації, бренд glo™ залучив до проєкту експертів громадської організації «Міські реформи». Спершу вони дослідили контекст Києва, Одеси та Харкова та поспілкувалися з місцевими експертами, щоб виділити найбільш актуальні проблеми цих міст. А потім розглянули по десять локацій у кожному з них, щоб обрати по три, які найбільше відповідали критеріям проєкту.
«Часто тактичний урбанізм порівнюють з акупунктурою: це невелике точкове втручання, яке потенційно може вплинути на весь організм міста, – пояснює Євгенія Дулько, урбаністка, представниця ГО «Міські реформи», – Переваги цього інструменту в тому, що його легко використовувати в плані часу і ресурсів. Результати таких проєктів тимчасові, що теж плюс: це залишає можливості для експериментів».
Можливостей тактичного урбанізму не завжди достатньо для вирішення певної проблеми: частина просторів потребують капітальних змін, щоб забезпечити безпеку та комфорт для користувачів. Однак подібні втручання можуть підкреслити цю необхідність та розпочати діалог у місті.
Кампанію підтримали локальні інфлуенсери — CITY HEROES, які розповідатимуть про хід подій і зміни локацій на краще. А на всеукраїнському рівні команду змін очолила BIG HERO Леся Нікітюк — найзавзятіша українка, яка не дасть спуску жодному Урбазавру.
Переглянути відео за посиланням
Експерти обрали локації, однак які з дев’яти заявлених ідей будуть реалізовані – вирішують містяни за допомогою голосування. Всі деталі можна дізнатись на сайті кампанії.
Київ
Серед основних проблем Києва дослідники відзначили автомобілецентричність, дискомфорт міського простору через шум та бруд, знищення архітектурної спадщини та відсутність доступу до річок.
Покинута арка
Брудозавр: покинута арка на Рейтарській. На думку дослідників, це проблемна локація: вона знаходиться у самому центрі міста, однак є неосвітленою, засміченою й загалом маргіналізованою.
«Це складний кейс, оскільки будівля вже давно закинута і її майбутнє зовсім не зрозуміле, – розповідає Євгенія. – Однак тактичний урбанізм – це не завжди саме про реалізацію певної ідеї: часом йдеться більше про те, щоб розпочати діалог, зробити пропозицію та отримати на неї відгук».
Концепція передбачає у цій локації озеленення, лави для сидіння та неонові світильники на стінах. Це дозволить відкрити місце для містян, створити нову точку для зустрічі та виділити маршрут з Рейтарської на Львівську площу, який зараз використовується рідше, ніж, наприклад, через Ярославів Вал.
Під Гаванським мостом
Мостозавр: простір під Гаванським мостом. У Києві шосе відділяє набережну від решти міського простору, що не дає можливості її повноцінно використовувати, створює шум, забруднення та чимало інших проблем. Саме тому одну з локацій у Києві вирішили обрати біля Дніпра. «Засоби тактичного урбанізму не можуть глобально вирішити проблему доступу до води, однак дають змогу активізувати наявний простір, зробити його більш безпечним та цікавим», – вважає урбаністка.
Концепція території під Гаванським мостом передбачає освітлення та дерев’яний поміст у вигляді хвилі з додатковими місцями для сидіння. Він буде розроблений з урахуванням потреб різних груп користувачів, що тут рибалять, гуляють чи відвідують вечірки в «АртПричалі».
Набережна річки Либідь
Водозавр: річка Либідь. Проблематика річки Либідь вже широко обговорюється серед урбаністів та архітекторів, однак цей простір досі мало використовується містянами. «Тут дійсно є відчуття небезпеки навіть вдень, і це не нормально для публічного простору. Тут брудно, не завжди очевидно, де вхід або вихід», – розповідає Євгенія Дулько.
Для свого проєкту glo™ разом з ГО «Міські реформи» обрали відрізок колектора від БЦ 101 Tower до вулиці Івана Федорова. «За допомогою таких тактичних методів, як фарба, ми хочемо гуманізувати цей відрізок, показати, що ним можна пройти, що він відкритий і цікавий», – зазначає урбаністка.
Вздовж маршруту планують встановити артоб’єкти або функціональні зони – лави для сидіння, човен тощо. Це допоможе привернути увагу до локації та показати, що тут можна проводити час, організовувати зустрічі чи навіть проводити різні події.
Харків
Серед основних проблем Харкова урбаністи відзначили одноманітність та передбачуваність радянських публічних просторів, невключеність річок у міське середовище та запущеність багатьох просторів за межами центру міста.
«Зелені сходи»
Хащозавр: зелені сходи на Театральному провулку. «Це цікава локація: раніше сходи пов’язували два нічних клуби і тут був постійний потік людей, – розповідає Євгенія. – Але зараз провулок занедбаний, неосвітлений і просто нікому не потрібний. Тому це хороший простір для інтервенції». Ще одна перевага – цікавий ландшафт, що не так часто зустрічається у Харкові.
Костюринський провулок
Паркозавр: Костюринський провулок. У місті було вже кілька проєктів пішохідної вулиці, однак вони залишаються нереалізованими. Цього разу урбаністи обрали для інтервенції Костюринський провулок на Подолі: зараз район активно розвивається, тут відкриваються локальні бізнеси, кав’ярні та бари.
«Цей проєкт – експеримент та провокація, що трохи виходить за рамки тактичного урбанізму. Він передбачає створення комфортного місця для проведення часу власне на дорозі та перекриття вулиці на 3-4 тижні, – розповідає Дулько. – Це потрібно, щоб показати – пішохідна вулиця можлива, вона не створить транспортного колапсу та дозволить підтримати розвиток бізнесів навколо».
Тут планують додати вуличні меблі й озеленення. А також – кольоровий патерн на асфальті та, за можливості, артоб’єкти на навколишніх будинках. «Такі просторові та кольорові інтервенції допоможуть привернути увагу, “зламати” симетричність автомобільної вулиці та показати інші можливі сценарії її використання», – зазначає урбаністка.
Спуск до річки
Річкозавр: спуск до річки в районі Центрального ринку. У Харкові є дві основні річки – Харків і Лопань, однак їх не використовують як частину міського простору. «Важливо привернути увагу до водних ресурсів: вони є частиною нових міських політик, особливо в контексті кліматичних змін, – зазначає Євгенія. – А також показати нові можливості проведення часу біля води, які для Харкова не є очевидними».
Для перетворення дослідники обрали локацію колишньої пристані. Зараз вона маргіналізована, однак цікава тим, що тут зустрічаються різні групи людей з Харкова та області: поруч знаходиться автовокзал та Центральний ринок.
На локації пропонують додати дерев’яний пірс й місця для сидіння, щоб адаптувати місце для відпочинку. А також інтегрувати у простір графічні елементи, щоб привернути увагу до характерної для Харкова естетики бруталізму та конструктивізму.
Одеса
Серед основних проблем Одеси дослідники виділили руйнування культурного спадку в центрі міста, транспортний колапс, хаотичну забудову історичного центру, низьку соціальну активність та залученість жителів міста, а також не завжди зручний та очевидний доступ до моря.
Сквер на Польському узвозі
Руїнозавр: сквер на Польському узвозі. Сквер у кінці вулиці має цікавий ландшафт та вже зроблений благоустрій, однак люди не приходять сюди проводити час. Із кількох причин: поруч знаходиться шумна вулиця з автівками, а сам простір неосвітлений та сприймається як небезпечний.
Команда glo™ та ГО «Міські реформи» пропонують додати тут освітлення, влаштувати «міську спальню» з сітками-гамаками на різних рівнях, а також потенційно організувати вуличний кінотеатр. «Поки ми маємо не фінальні проєкти, а концепції. І вже після виробу локацій будемо більш детально досліджувати можливості простору та вибирати найбільш актуальні сценарії їх використання», – зазначає Євгенія.
Грецька площа
Площозавр: Грецька площа. Локація знаходиться у центрі Одеси і користується популярністю, однак зараз вона погано пристосована для потреб містян. Тут немає місць для сидіння, важко знайти затінок влітку й відсутнє озеленення.
Щоб зробити простір комфортнішим, урбаністи пропонують встановити на площі модульну конструкцію у вигляді кольорової хвилі. Вона дає можливість для різних сценаріїв використання: тут можна присісти або знайти тінь завдяки багаторівневій будові; можна прийти сюди компанією або провести час одному. Конструкція буде тимчасовою та розбірною, а тому її можна буде модифікувати або перемістити, наприклад, на час проведення різних подій.
Пляж Ланжерон
Пляжозавр: пляж «Ланжерон». Ця локація приваблює містян і туристів не лише влітку, але й в інші пори року – і саме від цього відштовхувались урбаністи при розробці концепції для її покращення. «Люди приходять сюди, щоб проводити час біля води. Тому ми хотіли б запропонувати їм не тільки пляжний сценарій, але місце, де можна читати, грати, спілкуватися компанією», – розповідає Євгенія Дулько. Концепція перетворення для цієї локації передбачає дерев’яні конструкції для сидіння, тенти з тканини та малюнки на бетоні.
За словами урбаністки, саме тут максимально виражена роль тактичного урбанізму. «Міський проєкт реконструкції цього простору є. Але та частина набережної, яка вже оновлена, не дає людям достатньо сценаріїв для проведення там часу. І тому ми могли би показати додаткові можливості та запропонувати проєктувальникам вже перевірені таким тимчасовим вручанням рішення для продовження набережної», – зазначає вона.
glo™ призначений для повнолітніх споживачів тютюну або нікотину
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 269 днів. За цей час ми опублікували 23431 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті