Розкішний прозорий басейн між будинками в Лондоні став символом класової сегрегації (фото)

Візуалізація halarchitects.co.uk

У травні в одному з елітних житлових комплексів у Лондоні відкрили повністю прозорий басейн-міст на висоті 35 метрів. Однак скористатися ним – як і багатьма іншими зручностями – можуть далеко не всі мешканці будинку, а лише ті, хто придбав дорожчі квартири.

Елітна забудова промзони

Житловий комплекс Embassy Gardens збудували в районі Найн-Елмс – колись промисловій зоні, що зараз активно забудовується дорогим житлом, офісами та комерцією. На початку забудови Борис Джонсон, тоді ще мер Лондона, назвав проєкт «найбільшою історію перебудови у найвеличнішому місті світу». У проєктуванні зони забудови брали участь такі зіркові компанії, як Foster + Partners, бюро Френка Гері та BIG Architects.

Головним магнітом стала нова монументальна будівля посольства США, найбільша серед американських представництв у Західній Європі. За деякими підрахунками, її спорудження обійшлося американським платникам податків у мільярд фунтів, що свого часу викликало критику. Щодо Embassy Gardens, то девелопер вклав у будівництво 2,5 мільярда фунтів.

Так званий Sky Pool – повністю прозорий 25-метровий акриловий басейн, що простягається між двома будинками на висоті десятого поверху. Його довжина – 25 метрів, а глибина – три метри. Паралельно басейну простягається місток.

Візуалізація halarchitects.co.uk

Конструкцію зробили у Колорадо, США, та везли через Атлантику протягом трьох тижнів. Проєктувальники запевняють, що вона абсолютно надійна й витримує 50 тонн.

Цей басейн – найефектніша, але далеко не єдина розкішна зручність у комплексі. Тут також є тераса на даху, оранжерея, приватний кінотеатр, спортзал, лаундж-зона з баром, спа, а також ще один, критий цілодобовий басейн.

Соціальний апартеїд

Квартира на дві спальні у приватній частині Embassy Gardens коштує понад мільйон фунтів, а пентхаус обійдеться у п’ять мільйонів. Але деякі частини комплексу відведено під доступне житло за поширеною у Британії схемою shared ownership – коли власник купує лише частину площі, а за решту, що лишається у власності міста, сплачує оренду.

Так, Надім Ікбаль живе у двокімнатній квартирі загальною вартістю 800 тисяч фунтів, у якій володіє 25% і сплачує оренду за інші 75%. На прозорий басейн у своєму ж будинку він може хіба що подивитися з вулиці. Те саме стосується й усіляких люксових спа та спортзалів, пише The Guardian.

Візуалізація halarchitects.co.uk

У ЖК є два окремі входи «для бідних» і «для багатих». Біля першого, схожого на вхід до п’ятизіркового готелю, запарковано спорткари з іменними номерами, а біля другого, з маленькими дверима – звалище будівельного сміття.

«Я виріс у Південній Африці, країні з історією расової сегрегації. Та в Лондоні досі існує справді глибока класова сегрегація. Ми платимо й іпотеку, й оренду, але щодня нас змушують почуватися неповноцінними, наче ми якісь злидні», – зазначає Ікбаль.

The Guardian навіть називає ситуацію в Найн-Елмс «новим різновидом соціального апартеїду».

Ікбаль зауважує, що він та його сусіди геть не проти платити за зручності додатково, але не мають навіть такої опції.

«Нас виключили зі спільноти. Ми б із радістю платили за абонементи у спортзал, якби нам дозволили, але керівна компанія каже, що це не для нас. Тим часом паркувальні місця, які раніше призначалися для людей з інвалідністю, зараз просто продали багатим власникам житла з-за кордону», – зазначає Джейсон Овусу-Фрімпонг, який живе у сусідньому The Residence.

Ще на етапі заселення жителі «бідної частини» помітили разючі відмінності в якості їхнього житла – від розбитих шибок і поламаних дверей до того, що умивальники не були підключені до водовідведення. Про ці негаразди вони пишуть в інстаграм-акаунтах @real_embassygardens and @ballymorehell. Примітно, що жителі «багатої частини» також далеко не всім задоволені й скаржаться на поганий сервіс та «кабальні» контракти на комуналку.

Фото: instagram.com/real_embassygardens/

Різниця у вигляді «бідного» і «багатого» вестибюлів доволі очевидна. Щоб хоч якось прикрасити похмурий коридор, жителі купили картину, дзеркало та столик, на якому могли поставити квіти або лишати якісь речі один для одного. Та раптом керуюча компанія вирішила, що столик заважає протипожежній безпеці й прибрала його. У цей час пожежні ризики ніяк не заважають розмістити в «багатому» вестибюлі килими, дивани та мармурові столи.

Ліворуч – вестибюль доступного житла, праворуч – приватної частини Embassy Gardens. Фото: Oliver Wainwright

Компанія, яка володіє доступним житлом в Embassy Gardens, запевнила, що не надала мешканцям доступ до зон приватної частини, бо прагнула звести витрати на комунальні послуги до мінімуму. А також заявила, що покупці дізналися про умови під час укладання договору.

Махінації на ринку нерухомості

Однак відсутність спільного користування спортзалами й басейнами – це не єдина особливість Embassy Gardens, як і всього району забудови Найн-Елмс. У багатьох дорогих квартирах ніхто не живе.

Це розкішне житло передусім виступає об’єктом інвестицій, особливо для закордонних інвесторів, та свого роду сейфом або депозитним рахунком.

Вхід до Embassy Gardens запаркований дорогими автівками з катарськими номерами. Жителі сміються: мовляв, погляньте, як тут реалізується концепція екологічної забудови, вільної від автомобілів. Під «двірниками» – папірці зі штрафами.

«Вони приїздять сюди з країн Перської затоки на кілька місяців, ганяють вулицями, ревучи двигунами пізньої ночі, потім паркуються перед входом і ніколи не платять штрафи», – повідомляє консьєрж.

Фото: instagram.com/real_embassygardens/

Спостерігачі помітили аномальну активність у продажі квартир у Найн-Елмс. Сотні дорогих помешкань виставляються на продаж, знімаються й знову виставляються. Буває, що одну квартиру виставляють і знімають із продажу по 15 разів за пів року. Це впливає на вартість нерухомості в районі й справляє враження, що квартири розлітаються «як гарячі пиріжки». В аналітичній компанії Propcision виявили, що середня вартість житла здається такою, що стрімко зростає, в той час, як реальна вартість знижується.

Деякі інвестори скуповували житло поверхами нібито з шаленими знижками, але коли зрозуміли, що купилися на «бульбашку», почали терміново позбуватися цієї нерухомості. Ціни дещо стабілізувалися після заборони на повторне виставлення на продаж.